Жителька Білопілля, мама трьох дітей Марина Кандиба та її однодумці облаштували підвал власного будинку для потреб дітей, які тепер там грають в теніс.
Колишнє бомбосховище в будинку по вулиці Сумській, 9 багато років не експлуатувалось. Там виникло звалище та прихисток для антисоціальних елементів.
Мешканка цього будинку Марина Кандиба, мама трьох дітей, звернулася до міської ради з листом і попросила дозволу переобладнати підвальне приміщення для потреб дітей.
Чому саме Марина вирішила це зробити, не на камеру згадала:
- Діти в мене, власне, зайняті постійно: відвідують різні гуртки і секції. Син Владислав займається в футбольній секції "Динамо". Вільного часу у них мало, але все-таки вони ж не можуть бути весь час під наглядом! Колись прибігає Владислав і каже: "Мамо, а ми отам-то і отам грались і бачили наркомана..."
Мені стало страшно і я вирішила, облаштувати для дітей, і не лише своїх, куточок, близько біля нашого житла, аби вони були і в безпеці, і могли вільно себе почувати, - згадує жінка.
Міськрада дала дозвіл на ремонт приміщення, центр "Спорт для всіх" - тенісний стіл.
Детальніше про це розповідає сама Марина.
Поспілкувалася я і з дітьми, вони дуже задоволені, що можна тут збиратись і тренуватися.
Батьки теж відпускають сюди дітей і не бояться, що з ними щось негарне трапиться, адже в приміщенні тепло, воно освітлене, завжди є хтось із батьків.
- Зазвичай ми розділяємо дітей на дві вікові групи, аби вони довго не чекали своєї черги, щоб пограти в теніс,- говорить пані Марина. І мріє, якби ще й іншу кімнату обладнати, аби діти почувалися вільніше.
Ми разом побачили, що поруч є ще одне приміщеня, яке потребує ремонту. Там необхідно залити бетоном підлогу та встановити вікно.
- Ми це обов'язково зробимо,- переконана Марина. - Вже трохи і цементом запаслись, і вікно замовили. Нам би ще стіни розфарбувати, щоб дітям було комфортніше і веселіше.
І показує мені готові ескізи малюнків на стінах.
Я звернулась до міської ради, і разом із міським головою Юрієм Зарком ми запропонуємо вихованцям художньої студії, яка діє у Білопільській музичній школі, прикрасити стіни цього залу малюнками.
Ми ж усі мешкаємо в одному місті, і кожен його куточок повинен бути красивим і впорядкованим, а діти повинні мати простір для розвитку, занять спортом і спілкування.
Марині та її однодумцям хочу побажати наполегливості у досягненні мети і подякувати за небайдужість!
