Днями у Києві відбувся Національний прес-клуб на тему: «Децентралізація: що далі?» для регіональних ЗМІ. Прес-клуб організовано у рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізовує АМУ за підтримки USAID. На прес-клубі зібралися більше 100 представників ЗМІ з усіх областей України. На запрошення Сумського відділення Асоціації міст України на захід запросили і журналіста Білопілля.City
Тож ділюся враженнями і почутим.
Захід відкрив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Він привітав учасників і наголосив, що це вже шостий Національний прес-клуб реформ.
«Вже традиційно ми проводимо цей захід для представників регіональних медіа. Зважаючи на тему цьогорічного прес-клубу, хочемо обговорити, що ж буде після здійснення мрій далі. Дуже приємно, що стратегічні цілі для АМУ та Мінрегіону залишаються сталими та спільними»,- сказав О.Слобожан і надав слово заступнику міністра розвитку громад і територій України В’ячеславу Негоді.
В’ячеслав Негода презентував план заходів уряду щодо децентралізації та реформи місцевого самоврядування і зазначив:
- Вдячний АМУ, що вони проводять подібні заходи. Оскільки питання реформи – не тільки технічні рішення, це передусім розуміння процесів її впровадження, а також суспільного сприйняття. Без належної інформаційної підтримки їх проведення неможливе. Про реформу місцевого самоврядування ми говоримо вже давно. Необхідність її проведення виникла з часів ухвалення чинної Конституції, бо українська модель місцевого самоврядування не відповідає ключовим аспектам Європейської хартії місцевого самоврядування. Низка інших моментів, які зараз закладені в Конституції, потребують змін.
Наголосив заступник міністра і, до речі, не лише він (того дня багато говорили про роль ЗМІ в успішному продовженні реформ), на важливості роботи медіа: «Вплив місцевих і регіональних ЗМІ на суспільну думку - вагомий, адже до «своїх» довіра значно більша. Тому дуже хочемо, щоб преса професійно висвітлювала події, які відбуваються, особливо, коли накопичується потік інформації. Спільне розуміння проблеми дає можливість вирішити усі питання у ході впровадження реформи конструктивніше та ефективніше».
Також В’ячеслав Негода підкреслив, що останні роки впровадження реформи підтверджують: країні потрібні сильні, спроможні громади. «Процес добровільного об’єднання дав практичне розуміння як позитивних, так і негативних аспектів впровадження реформи. Втім, політика і Міністерства, і Асоціації полягає в тому, що ми підтримуємо громади, які самостійно за цей час вирішили об’єднатись, а якщо у них виникає проблема спроможності, аналізуємо, яким чином можна підсилювати їх. Адже лише спільними зусиллями ми зможемо провести реформу».
«Щодо змін Методики формування громад, то критерії залишаються незмінними. Змінилась лише оцінка спроможності. Говорячи про формування громад, для нас важливим є не формальне об’єднання, а створення мережі дієвої соціальної інфраструктури, яка дасть можливість надавати якісні послуги на місцевому рівні», - пояснив В.Негода.
Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан виступив перед журналістами регіональних медіа під час Національного прес-клубу реформ. Він роз’яснив, чому АМУ не підтримала два проєкти конституційних змін і що пропонує Асоціація у власній Концепції змін до Конституції в частині місцевого самоврядування та територіальної організації державної влади. Наголосив, що у пропозиціях АМУ щодо конституційних змін відображені головні принципи Європейської хартії - справедливість розподілу фінансів і однакова якість публічних послуг.
Обидва спікери підкреслювали, що успішний розвиток громади – це передовсім завдання самих жителів і їхня відповідальність, у тому числі й щодо виборів голови, депутатів, контролю за діями влади, яку обрали.
Відеоматеріали про їхні виступи дивіться тут.
На першій тематичній панелі перед журналістами також виступили експерти ПУЛЬСу.
Директор Аналітичного центру АМУ Ярослав Рабошук розповів про ринок землі і про те, що зміниться для муніципалітетів, зокрема їх бюджетів. Він підкреслив: ринок землі – це один з інструментів комплексної земельної реформи. Адже земельні ресурси є значним джерелом надходжень до місцевих бюджетів, які спрямовуються громадами на вирішення питань місцевого значення: благоустрій, житлово-комунальне господарство, освіту, охорону здоров'я, соціальні допомоги. Відповідно реформа має відбуватися за участі територіальних громад та органів місцевого самоврядування. Їхній вплив на процеси повинен зрости, щоб їхні бюджети не почали скорочуватися.
Йдеться насамперед про збільшення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування за рахунок передачі земель із державної у комунальну власність, про перегляд процедур та умов безоплатної передачі земель у приватну власність і залучення місцевих громад у процес продажу земельних ділянок приватної власності.
Аналітик АМУ Олександр Логінов пояснив, якою буде виборча система на місцевих виборах і чого слід очікувати мерам і муніципальним радам.
Відео про цю панель можна перегялнути тут.
Під час другої панелі прес-клубу говорили про підтримку децентралізації та реформи місцевого самоврядування. Свою позицію з цих питань висловлювали представники парламентських фракцій та груп.
У дискусії, яку модерував Олександр Слобожан, взяли участь народні депутати України Зіновій Андрійович, Віталій Безгін, Руслан Трєбушкін, Альона Шкрум, Лариса Білозір, Олексій Гончаренко.
Віталій Безгін (фракція «Слуга народу») сказав, що 2020 рік є ключовим для проведення реформи, та наголосив, що зміни до Конституції необхідні. Максимально інклюзивний формат обговорення має забезпечити результат: «Чим більше говоримо про децентралізацію, тим більше шансів її успішно впроваджувати». Наразі робочі групи з представників асоціацій ще не дійшли згоди щодо формату функціонування префектів, але формулювання щодо забезпечення територіальної цілісності має бути більш однозначним, без слів про державну безпеку, що можна тлумачити по-різному та зловживати. Щодо недовіри голові громади, вона може бути реалізована, але з паралельним походом на дострокові вибори як голови, так і ради. Місцеві вибори цьогоріч мають відбутися на новій адміністративно-територіальній основі.
Лариса Білозір (депутатська група "За майбутнє") висловила переконання, що депутати мають забезпечити якісну реформу децентралізації, щоб вона стала успішною, і обговорення з усіма стейкхолдерами може допомогти у цьому. Щодо головних завдань, критично потрібно завершити формування адмінтерустрою та визначити три рівні управління, однак лише з двома виборними рівнями, а саме: громада та область. На рівні району рада не потрібна, можливо, потрібно розглянути не районну раду, а раду округу, куди за посадою будуть входити голови ОТГ, яка матиме свій виконавчий апарат для обслуговування спільних доріг, сміття, лікарень ІІ рівня й інших питань, де будуть спільні інтереси. Не можна взяти досвід Німеччини чи Польщі і перенести в Україну, має бути наша модель реформи децентралізації, яка має запит у громад та суспільства в цілому, в таких чутливих питаннях, щодо адміннагляду префектами, врахувати статтю 8 Європейської хартії з місцевого самоврядування.
Зіновій Андрійович (фракція «Слуга народу») наголосив, що для впровадження децентралізаційної реформи необхідне розуміння архітектури місцевого самоврядування. Адже саме місцеве самоврядування формує місцеву політику та місцеву демократію. Від того, наскільки якісно ми розробимо зміни до Конституції, залежатиме життя громадян нашої країни на десятиліття, тому поспішно вирішувати таке питання не можна.
Якісна фінансова децентралізація, фінансова автономія мають стати базою для муніципалітетів у питанні впровадження реформи децентралізації.
Руслан Трєбушкін (мажоритарник) зазначив, що завдяки активній позиції АМУ, міських голів, стали можливими обговорення проблемних та нагальних питань громад. Головне завдання - щоб утворені в ході реформи громади були реально спроможними. Щодо запровадження інституту префектів, то вони нагадали «смотрящих», як раніше казали в народі. Прописування такого пункту Конституції більше нагадує політичні мотиви. У країнах Європи існують два окремі інститути: місцевого самоврядування і центральної влади. Місцева влада краще за інших розуміє і вирішує питання громад, а центральна влада виконує свої повноваження.
Альона Шкрум (ВО «Батьківщина») наголосила, що реформа децентралізації – дійсно успішна і дала людям відчути справжні результати. Тому важливо, щоб вона завершилася не менш успішно, з урахуванням думки громад і профільних асоціацій. Люди мають відчувати, що можуть вирішувати питання своєї громади та впливати на її благоустрій.
Щодо підготовки тексту конституційних змін, народна депутатка зазначила, що цей процес має бути відкритим і АМУ має бути до нього долучена. Адже зміни до Конституції мають залишатися на довгий час для громад, для країни загалом, а не змінюватися кожні п’ять років.
Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») спілкувався з учасниками прес-клубу через відеозв’язок. Щодо децентралізаційної реформи, він зазначив, що це - одна з декількох найуспішніших реформ за останні роки. Продовження процесу - це закріплення цих здобутків у Конституції, але будь-які суперечливі положення мають бути виключені. Зараз тривають публічні обговорення, але, власне, з цього слід було починати. Громади мають об’єднуватися добровільно, підкреслив народний депутат.
Також народні депутати відповідали на питання представників регіональних ЗМІ щодо реформи місцевого самоврядування, пайової участі, акцизного податку, фінансової підтримки громад.
Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан на завершення дискусії підсумував: «Ідея таких прес-клубів полягає в тому, що завдяки реформі з децентралізації можна об’єднати представників різних політичних сил, що займаються питанням децентралізації, які дійсно працювали для жителів громад, поліпшення їхнього добробуту та отримання якісних послуг».
Відео про спілкування з народними депутати можна переглянути за посиланням.
6 березня ми відвідали інноваційні об’єкти міста Києва, зокрема ознайомилися з діяльністю Центру обробки даних, який відкритий в рамках проєкту «Безпечне місто» і розташований на базі комунального підприємства «Інформатика». Екскурсію Центром провів в.о. генерального директора КП «Інформатика» Микола Пихтін. Він пояснив структуру функціонування такої системи, на прикладах демонструючи її оперативну роботу.
Програма включає використання Комплексної системи відеоспостереження та налічує майже 7000 камер. Застосована техніка має широкі функціональні можливості: розпізнавання номерних знаків, детекція облич, оглядові камери, роботизовані, панорамні, камери з аналітикою трафіка дорожнього руху та фіксацією швидкості. Спільно з Нацполіцією було розроблено та погоджено перелік локацій, технічні завдання камер для системи відеоспостереження міста. Техніку встановлено у місцях великої концентрації людей та навчальних закладах. Паралельно для забезпечення сталої роботи комплексної системи відеоспостереження столиці оновлюють застарілу техніку. Камери підключені до Центру обробки даних, що дозволяє спостерігати за ситуацією в онлайн-режимі. Дані з камер передаються на сервер, де зберігаються протягом 30 днів.
Окремо про етапи впровадження цієї системи та ідею відкритого міського бюджету розповів депутат Київської міської ради, голова Постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Странніков.
«Зараз я чудово розумію, що кошти бюджету міста Києва витрачені недарма, вони працюють на киян. Ми бачимо велику, чітко відлагоджену систему, яка дійсно працює», - зазначив він, підсумовуючи екскурсію Центром обробки даних.
Після офіційних зустрічей мені вдалося поспілкуватися із виконавчим директором АМУ Олександром Слобожаном щодо ситуації зі створенням громад на Білопільщині. Ось що він відповів:
- Попередньо погоджено Перспективний план із Ворожбянською та Білопільською громадами. Обидва міські голови на засідання робочої групи подали рішення сесій, якими узгодили такий поділ району. Модератором цієї зустрічі був народний депутат України від вашого округу. Тож це рішення прийнятне для двох керівників громад і доля цих територій – це тепер їхня сфера відповідальності. Нехай працюють. А якщо обидві громади виявляться неспроможними (такий варіант ми не відкидаємо), то будуть об’єднуватись, інакше вони не зможуть повноцінно функціонувати.
За словами консультанта з комунікацій Офісу реформ Сумського регіонального відділення АМУ Карена Агаджанова-Гонсалеса, остаточне рішення щодо Перспективного плану формування громад буде ухвалено наприкінці березня після засідання робочої групи при Мінрегіонбуді, яка розгляне відповідні пропозиції обласної робочої групи. Яким воно буде, ми обов’язково повідомимо.
