Це намагалися з’ясувати журналісти «Білопілля.City». Адже не секрет, що переважно люди наразі комунікують за допомогою соціальних мереж, гаджетів. Декілька секунд – й ти дізнаєшся ту чи іншу інформацію, до того ж, ще й рідний голос можеш почути. А яка ж доля листів? Невже залишилися лише рекомендовані? Виявляється, зовсім ні.
Як повідомляють наші поштовики, приватне листування ще збереглося.
Вашій увазі – трохи статистичних даних
За словами працівників Укрпошти, протягом лютого нинішнього року із Сумської області відправлено 242 тисячі загальної кількості листів. Із них так званих простих листів по Україні надіслано адресатам 137,6 тисячі штук, 1 тисячу 400 штук – за кордон.
Кількість рекомендованих листів склала понад 103 тисячі, із них фізичними особами – 44,8 тисячі, юридичними особами – 58,3 тисячі.
Яка ж нині вартість листів?
Пересилання по Україні так званого простого листа коштуватиме 10 гривень. Якщо ж ви захочете відправити його в ближнє зарубіжжя, скажімо, в Росію або Білорусь, заплатити доведеться за курсом долара: наразі – десь 43-44 гривні. Рекомендований лист вам обійдеться у 17 гривень.
Історія виникнення листування
Історія поштового листа налічує навіть не століття, а тисячоліття. Походження листа було викликано необхідністю обмінюватися інформацією. Перші листи відправлялися тільки у військових цілях і були широко поширені в Ассирії, Персії, Єгипті. Тоді використовувалися піші або кінні гінці, яких зараз назвали б кур'єрами. Так, сучасним представникам цієї професії є чому повчитися, оскільки, наприклад, у Стародавній Греції вони за годину пробігали 55 стадій, що приблизно становить 10 км, а за один рейс – 400-500 стадій.
Але, найславетнішою та організованою була історія листів Стародавнього Риму. Юлій Цезар створив державну пошту, і перевезення листів стали впорядкованими: були великі і дрібні поштові станції, де візники могли перепочити і переночувати, поміняти коней і т. д.
Але, на цьому історія розвитку листування призупинилася. В Європі правителі лінувалися організувати свою систему зв'язку, а прагнули, як і в давнину, користуватися кур'єрами. Можливо, все б так і залишилося, якби не ченці, які в ті далекі часи були носіями культури і знань. Церква підтримувала регулярну переписку між своїми членами, і в неї була своя монастирська пошта, що працювала за допомогою мандрівних ченців.
Але, слава богу, цивілізація рухалася вперед, з'явилася необхідність в листуванні, і в історії виникли нові види листів. Насамперед, це купецькі листи. Великі торгові доми утримували своїх кур'єрів і навіть організували перевезення посилок і листів. Крім цього, з'явилася міська пошта, коли листи містян забирали в певні дні і за невелику плату в установлені терміни доставляли за призначенням. І лише в 16-17 століттях у Франції, Швеції, Англії виникли справжні поштові установи. Вони були як державними, так і приватними, а прибуття поштового диліжанса було цілою подією.
Поступово листи стали доступними і улюбленим засобом зв'язку. (В 19 столітті, після появи залізниць і паровозів збільшилася швидкість перевезення листів і можливість спілкування між найвіддаленішими країнами. Зараз історія поштового листа відраховує останні дні. Багато перейшли на електронні листи, з'явилися мобільні телефони та смс-повідомлення, на пошту люди все частіше заходять не за конвертами, а для оплати комунальних послуг, телефону і т. д. Тим не менш, хочеться сподіватися, що історія поштового листа все ж не закінчиться. Адже електронний лист не збережеш на роки, та й Миколайчику не відправиш. Хочеться сподіватися, що люди 21 століття не забудуть те відчуття радості і щастя, які з'являються, коли тримаєш конверт із листом у руках.
