Останнім часом неабияку тривогу у пересічних громадян викликає пересихання наших річок і ставків. За роз’ясненнями ми звернулися до спеціалістів Клевенського міжрайонного управління водного господарства.
Запаси підземних вод у світі й зокрема на Сумщині
Близько однієї третини найбільших запасів підземних вод Землі опинилися на межі повного зникнення через використання людиною, заявляють спеціалісти NASA та вчені з університету Каліфорнії в Ірвіні. Дані отримані завдяки роботі супутника з вивчення гравітації та клімату Gravity Recovery and Climate Experiment (GRACE).
Це означає, що населення Землі споживає підземні води настільки швидко, що навіть не підозрює, що їх скоро може не стати. Дослідники ви-явили, що 13 з 37 найбільших водоносних горизонтів планети, вивчених між 2003 і 2013 роками, були виснажені через постійне безперервне викачування води.
Вісім були кваліфіковані як такі, що не мають природного поповнення, яке б дозволяло компенсувати споживання. Ще п'ять горизонтів поповнюються, але недостатньо швидко.
А яка ж ситуація з підземними водами на Сумщині?
Вся територія Сумської області у гідрогеологічному відношенні розташована у межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Водоносними горизонтами підземних вод в області є водонасичені шари осадових пухких порід (переважно пісків) неогенового та палеогенового віків і біла крейда, а також піски крейдового віку. Глибина залягання горизонтів підземних вод, що використовуються для водопостачання, – від 50-60 до 600-700 м. Підземні води використовують зде-більшого для централізованого водопостачання населення в містах і селах, а також для водопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств.
Для нецентралізованого водопостачання (колодязі) в Сумській області використовують грунтові води (води першого від земної поверхні водоносного горизонту з глибиною залягання від 1-2 до 30-40 м). Ці води через незначну глибину залягання дуже схильні до забруднення, та й ресурси їх - незначні.
Сумська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі. І цей факт не може не тішити, адже на Сумщині для задоволення питних та санітарно-побутових потреб населення використовують лише підземні води.
Прогнозні ресурси підземних вод Сумської області становлять 1251,5 млн м2 на рік, із них у Білопільському районі – 73,4 млн м2 на рік, що є середнім показником по області. Власне, фактичний забір підземної води за останні 10 років в Білопільському районі коливався в межах від 0,6 млн м2 до 0,75 млн м2.
У вказаному випадку такі малі об'єми забору води є не ознакою культури споживання, а, на жаль, зумовлені зменшенням кількості населення, падінням темпів промислового виробництва, зменшенням кількості с/г підприємств (особливо тваринницьких). Для прикладу: за 2005 рік у Білопільському районі було забрано з підземних джерел 1,11 млн м2 води (60,51 млн м2 - по області).
Не варто себе обманювати, що ресурси води - безмежні. Придатної для використання людиною не так і багато. Воду треба за-ощаджувати або іншими словами - використовувати раціонально. Вода – стратегічний запас держави, а тому кожен із нас повинен бути зацікавлений у збереженні наших водних багатств.
Ставки Білопільщини
Окрім природних водойм, Білопільщина багата на штучні, а саме ставки, яких налічується 315, що, до речі, є найвищим показником серед усіх районів Сумської області.
Найбільш масштабне будівництво ставків припало на радянську добу, і, звичайно, відтоді за декілька десятиліть левова частка водойм зазнала замулення та обміління, а подекуди є випадки і повного пересихання.
Щоправда, треба зазначити, що деякі з побудованих водойм, з огляду на малу водозбірну площу, були приречені, тим паче, в умовах змін клімату. На сьогодні у Білопільському ра-йоні 28 ставків перебувають в оренді. І навіть тут, в ситуації, коли орендар як зацікавлена особа піклується про водойму, про технічний стан дамби, водоскидної споруди тощо, наразі є значні проблеми з наповненням водойм. Що і казати тоді про решту водойм, які повністю залежать від милості природи. Головною проблемою на сьогодні є відсутність коштів на всіх рівнях (державному, регіональному, місцевому) на фінансування робіт із очистки ставків і ремонту гідротехнічних споруд на них.
Здебільшого фінансування з боку держави на регіональному рівні проводиться тоді, коли є шкідлива дія вод чи загроза підтоплення населених пунктів або об’єктів інфраструктури в разі прориву аварійної гідроспоруди. Питання порятунку водойм як акумуляторів води, як рекреаційних об’єктів тощо поки залишається відкритим.
Річки рідного краю
Існує безліч визначень поняття «річка». Як приклад, наведемо одне з них: річка – природний водний потік значних розмірів, що тече у виробленому ним річищі і живиться за рахунок площі свого водозбору (частини земної поверхні і товщі грунтів, з яких відбувається стік води у водойму). Найчисленнішою категорією річок як в Сумській області, так і по всій Україні є малі річки.
А що ж включає в себе поняття мала річка?
Відповідно до статті 79 Водного кодексу України до категорії «мала річка» віднесені річки з площею водозбору до 2000 км2. Саме завдяки своїй кількості малі річки містять величезний запас прісних поверхневих вод України і саме вони значною мірою впливають на формування як середніх, так і великих річок.
В зонах Полісся і лісостепу, в яких розташована і Сумщина, зосереджено 60 відсотків усіх малих річок України. На території Сумської області налічується понад тисячу річок, і всі вони належать до басейну Дніпра.
Серед річок і струмків, довжина яких перевищує 1 км, територією Білопільського району протікають 107 таких річок, 17 із них мають довжину понад 10 км.
Сейм, квітень 2020
Серед них найбільшими є:
- річка Сейм (належить до середніх річок) – ліва притока р. Десна, притока 2 порядку р.Дніпро, загальною довжиною 748 км (8 км в Білопільському районі, 6 км з них - по межі з Путивльським районом);
- річка Вир – ліва притока р.Сейм, притока 3 порядку р.Дніпро, загальною довжиною 72 км і площею басейну 1305 км2;
- річка Крига – права притока р. Вир, притока 4 порядку р. Дніпро, загальною довжиною 45 км (33 - у межах району) і площею басейну 516 км2;
- річка Павлівка – права притока р.Крига, притока 5 порядку р.Дніпро, загальною довжиною 31 км і площею басейну 170 км2 (136 км2 в межах України);
- річка Локня – ліва притока р.Вир, притока 4 порядку р.Дніпро, загальною довжиною 19 км і площею басейну 84 км2;
- річка Куянівка – ліва притока р.Вир, притока 4 порядку р.Дніпро, загальною довжиною 16 км і площею басейну 72 км2;
- річка Бобрик – ліва притока р.Терн, притока 3 порядку р.Дніпро, загальною довжиною 28 км (20 км в межах р-ну) і площею басейну 117 км2, і багато інших з меншими кіль-кісними показниками.
Окрім того, територією Білопільщини тече р.Сула, 21 км у межах району, що відноситься до категорії середніх.
Значення цих річок для народного господарства - дуже важливе.
Вони є джерелом зволоження сільськогосподарських угідь, технічного водопостачання, наповнення водосховищ, ставків, вода з яких має широкий спектр застосування. І, звичайно, дуже велика екологічна цінність малих річок, адже вони виконують ландшафтоутворюючу функцію, є середовищем існування організмів тваринного і рослинного світу.
Мала річка – це система, яка є дуже вразливою. Через низьку (в порівнянні з більшими за розмірами річками) здатність до самоочищення, через надзвичайну залежність водності цих річок від погодно-кліматичних умов та стану поверхні водозбору ці річки потребують особливої уваги і турботи. Питання ощадного режиму експлуатації та мінімізації шкідливого впливу, впровадження більш жорсткого контролю для попередження скидання забруднених стоків мають бути першочерговими в переліку заходів, спрямованих на збереження та відтворення водних ресурсів.
Клевенське міжрайонне управління водного господарства нагадує:
відповідно до ст.89 Водного кодексу України існує обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок. Для малих річок згідно зі статтею 88 Водного кодексу України ширина ПЗС становить 25 м. В цій зоні заборонено розорювання земель, садівництво та городництво, зберігання, застосування пестицидів і добрив, улаштування таборів для худоби, будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних і лінійних, обслуговування і миття транспортних засобів і техніки, влаштування гноєсховищ, звалищ сміття та ін. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України і передбачає відшкодування збитків, завданих водному господарству.
Зв’язок між людиною і навколишнім природним середовищем - дуже тісний, а тому гармонія та порядок у взаємовідносинах між ними є запорукою життя на Землі. Не будьте байдужими і черствими, дотримуйтеся вимог законодавства, і тоді річки обов’язково принесуть користь ще багатьом поколінням наших нащадків!
Власними відео, відзнятими у різні періоди на річці Вир, у ФБ-групі "Наша Ворожба" поділився місцевий житель Віктор Кутах. Тож, пропонуємо вам переглянути їх, перейшовши за посиланням.
