На околиці старовинного м. Кролевець Сумської області знаходиться особливий, унікальний об’єкт природно-заповідного фонду України – ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Яблуня-колонія”. Зовні – це яблуневий кущ, орієнтовний вік якого – понад 200 років.
Серед пам’яток природи області „Яблуня-колонія” – найцікавіша. І знаходиться цей об"єкт зовсім недалеко від Білопрілля.
У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура. Сьогодні на одному з міських майданів, за металевою огорожею, на площі близько 1000 квадратних метрів лежать у різних напрямках 15 прирослих до землі стовбурів – її дітей чи онуків, а, може, правнуків та прапра… Загубився початок цього життя десь у сивій давнині.
Неперевершеною, ніде більш незнаною особливістю яблуні є її здатність до самостійного укорінення гілками, а значить – до продовження життя. Коли один з прирослих до землі стовбурів має відмерти, його віти стрімко нахиляються до землі і теж приростають. Набравшись сил, вже не віти, а деревця піднімаються знову догори, рясно вкриваючись цвітом навесні та червоно-білими, приємними на смак яблуками восени.
Завдяки таким своїм особливостям увійшла диво-яблуня до історії садівництва. Наведемо одну з двох згадок про неї в четвертому томі творів І.В. Мічуріна, що вийшов 1948 року. Це його лист до офіційних місцевих інстанцій:
“Райземуправлению, райагроному.
Союз технических культур, старшему агроному.
г. Кролевец, УССР.
По имеющимся у меня сведениям, в Вашем районе имеется оригинальная яблоня, размножающаяся черенками, находящаяся вблизи станции Кролевец, близ села Андреевка в быв. усадьбе Андрея Василенко, ныне переданной колхозу. На основании постановления Наркомзема СССР, для опытных работ прошу срочно выслать мне 5 черенков указанной яблони почтовой посылкой, предварительно упаковав их во влажный мох…
12 ноября 1931 г. Директор Гос. селек. генет. станции Мичурин.”
Від вже далеких мічурінських часів над яблуневим віттям промайнуло більше семи десятиліть – вік вельми поважний для яблуні. За свідоцтвом, що залишив місцевий житель, фахівець райсільгоспуправління М. Дубинка, в 1970 році на землі лежало 9 стовбурів яблуні діаметром 30-40 см. Сьогодні їх кількість майже подвоїлась. Дивна яблуня за цей час омолодилась, розрослася вшир.
Підрахувавши кількість стовбурів у яблуневому кущі, приходиш до висновку, що це вже п’яте, а може і шосте… її покоління. Отже, вік яблуні значно більший за 200 років. Про сиві часи, пов’язані з віком яблуні, свідчить і надмогильна плита, що покоїться в тіні її гілок. На ній викарбуване:
“Князь Петр Сергеев сын Мещерский
родился 1780 августа 24
умер 1848 февраля 18
от роду 68 лет.”
Напевно, полюбляв князь посидіти в тіні гілок яблуні, скуштувати її смачне кисло-солодке яблуко…
Саме через це одна з поширених місцевих назв яблуні – “княжа”. А ще люди називають її “крученою” через покрученість стовбурів або “лозівкою” – через здатність рости кущем.
Тривалий час яблунею опікувались школярі місцевої школи, а нині – юні натуралісти. І це не випадково. Адже крім наукового, естетичного та пізнавального, має яблуня і виховне значення. Саме завдяки поважному ставленню до неї та копіткому догляду дітлахів розростається в Кролевці цей незвичайний яблуневий “гай”.
Наразі цим неповторним дивом природи опікуються вихованці Кролевецької станції юних натуралістів, яку очолює Юрій Карбан.
Ось що розповів нам керівник закладу:
- Феноменальність кролевецького дива полягає в особливій здатності до самостійного укорінення гілками. На сьогодні яблуня утворює цілий сад, котрий налічує шість основних і кілька десятків дрібних укорінених стовбурів, займаючи площу понад 10 сотих гектара. А унікальні ці дерева тим, що їх гілки , на відміну від звичайних яблунь , у процесі росту поступово нахиляються до землі. І, торкнувшись ґрунту , з часом укоріняються. Місцеві жителі називають яблуню «крученою» , бо «крутяться» стовбури, «лозівкою», адже рослина росте кущем, «княжою», бо була посаджена біля маєтку князя Мещерського.
…Ось так і ростуть у різних напрямках 17 прирослих до землі стовбурів…Най.. най… скільки ці деревця всього почули й побачили за ці два століття….
Незнана особливість яблуні в її здатності до самостійного укорінення гілками, до продовження життя. Один з прирослих до землі стовбурів має відмирати, його віти стрімко нахиляються до землі, і теж проростають. Минають літа…І вже не віти, а молоденькі деревця піднімаються догори , рясно вкриваючись буйноцвітом навесні, а восени даруючи божественний дар своїх плодів. Зацвітає яблуня як і звичайнісінькі в період звичайного цвітіння саду.
Квіти блідо - рожеві, звичайного розміру. Ще один феномен - оскільки яблуня-колонія – це цілий сад, то плодоносить кожного року тільки половина дерева, а друга половина відпочиває. Яблука середнього розміру, яскраво - червоні,кисло-солодкі з терпкуватим присмаком. Та вперше, мабуть, з незапам’ятних часів восени 2016 року не було жодного достиглого плоду. Погодні умови позначились на ексклюзивному чуді природи.
… Надзвичайно багато людей цікавляться оригінальним творінням. До Кролевця їдуть, телефонують і пишуть , аби придбати живці рідкісного дерева. Втім ще жодного разу не було підтвердження тому, що десь вони прижились і вкорінились. Свого часу у 30-х роках минулого століття найхимернішим деревом світу зацікавився відомий дослідник і селекціонер І.Мічурін, проте з цього нічого не вийшло.
Не один десяток літ триває науково - дослідницька робота вихованців СЮН, вони намагаються виростити диво - яблуню з насіння, розмножити живцем. Та це і залишилось нездійсненою мрією … А ось колишньому вчителеві місцевої школи поталанило – здійснивши передпосівну підготовку насіннєвого матеріалу плодів « ексклюзивного» дерева. Йому все ж таки вдалось виростити декілька саджанців. Вижив лише один. Плоди з цього деревця ззовні нагадували сорт »Мельба», відзначалися соковитістю, жовтим кольором, приємним смаком. Виросла звичайна яблуня.
Науковці з всього світу вивчають розвиток дивного дерева - куща , ведуть дослідження щодо використання яблуні для ведення інтенсивного карликового пальметного садівництва. Однак і сьогодні кролевецьке біологічне диво є нерозгаданою загадкою для науковців.
20 років тому незвичайній ботанічній пам’ятці присвоєно статус об’єкта загальнодержавного значення.
Десять років тому під час підготовки телевізійної програми «Паралельний світ» в Кролевці побував Володимир Цибко – кандидат геолого - мінералогічних наук , який обстежив територію, де розкошує яблуня і зробив висновок, що біля яблуні - колонії взагалі відсутні будь - які електричні імпульси землі, хоча неподалік їх було зафіксовано понад 300.
«Це прекрасне місце для всього живого. Тут чудово відпочивати й черпати сили й снаги «,- так прокоментував вчений.
Чудодійні властивості яблука й справді молодильні. Як доведено, побувавши в саду, позбавляєшся втоми і почуваєш себе молодшим. Кажуть, що яблука справді, як у казці, живильні, чарівні. Настоянки з них помічні при головних болях. Лікує листя й цвіт, а притулившись до стовбура – минає біль в спині, легшає ногам. Вживання яблук позитивно позначається на організмі,омолоджує його. Скуштувати кролевецьке диво поспішають з різних куточків України й світу. Дбайливі господарі яблуні - саду колектив Кролевецької станції юних натуралістів охоче пригощають і дивом природи й кришениками та варінням з чудодійних плодів. Цієї осені кролевецькі юннати зібрали сотні кілограм молодильних яблук. Залюбки запрошують скуштувати цей незвичайний фрукт.
…З вуст у вуста передається, що ніколи не припиняється паломництво до кролевецького дива природи.
…Хочеться вірити, що прийдуть часи і єдина й неповторна в світі яблуня - сад буде занесена до Книги рекордів Гіннеса та офіційно визнана одним з чудес України, а може, й світу…
Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Яблуні-колонія” зацікавить багатьох жителів області та її гостей. Вона знаходиться за адресою: Сумська область, м. Кролевець, вул. Андріївська, 51. Дістатися до яблуні можна залізницею або автодорогою “Київ – Москва”, що проходять через м. Кролевець.
