Про колишній Троїцький храм річківські старожили лише згадують із сумом у серці: у 1985 році його було зруйновано. І лише у 1990 на прохання прихожан виконком сільської ради надав у довічне користування нове приміщення під храм.
У квітні 1991 року настоятелем Троїцького храму був призначений ієрей Богдан Оприско.
Прихожани з новим настоятелем розпочали будівельні роботи. З’явилися вівтарна частина та зала для повноцінного богослужіння, перше з яких пройшло на пасхальні святки. Був створений хор, закуплено нове церковне начиння, ризи священнослужителя та література для богослужінь.
У 1992 році на Різдво вперше за 70 років задзвеніли п’ять церковних дзвонів, придбаних стараннями прихожан. Духовне життя на селі ожило. Кожної неділі та на великі свята служиться літургія.
У 1996 році при Свято-Троїцькому храмі була організована недільна школа, яку відвідують як дорослі, так і діти. В ній започатковане проведення вертепу на різдвяні свята.
Благоустрій храму продовжується. В 2015 році проведено косметичний ремонт приміщення. У 2018 - збудована доріжка до храму, завдяки пожертвам прихожан та місцевих фермерів. Замінені старі дзвони на нові.
Завдяки наполегливим старанням обласного депутата А.Ю.Киселя висаджена алея молодих туй. За допомоги депутата В.О.Лютого проведений капітальний ремонт покрівлі та дзвіниці.
Настоятель храму та прихожани щорічно надають посильну допомогу дітям із центру реабілітації міста Білопілля та будинку-інтернату у вигляді пасхальних подарунків. Протоієрей Богдан Оприско бере активну участь у проведенні свят до Дня інваліда та Міжнародного дня захисту дітей.
Церква бере участь у благодійних справах: допомагає хворим, збирає кошти на продукти для воїнів АТО.
Цьогорічний карантин не дозволяє річківцям традиційно відзначити престольне свято. Та все ж двері Троїцького храму будуть відчинені і вестиметься святкове богослужіння.
За інформацією Річківського відділу культури.
Легенди, традиції, чим прикрашати дім
День Святої Трійці ще називають Зеленими святами або П’ятидесятницею. Цьогоріч Трійця припадає на 7 червня. Це – одне із дванадцяти головних православних церковних свят. Воно прославляє Пресвяту Трійцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого.
Традиції
День Святої Трійці – веселе і радісне свято. Цього дня за столом збирається уся родина.
Дні перед Трійцею називаються Клечальним або Русальним тижнем, а перші три дні після – Зеленими святами.
До святкування Трійці наші пращури підходили дуже ретельно, тож обряди і прикмети збереглися ще до наших днів. Перед Зеленими святами треба повністю очистити своє житло і завершити всі справи. Рекомендується в цей день відвідати святкову церковну службу, принісши із собою зелений букет з трав і квітів.
На Трійцю не можна сумувати, ображатися на когось і думати про погане.
Свято Трійці припадає на той час, коли розквітають квіти. Тож незаміжні дівчата роблять вінки і пускають їх на воду. Якщо вінок буде плисти швидко, значить рік буде вдалим, якщо повільно – будуть деякі труднощі, якщо затонув – до біди. Однак заходити у воду не бажано. Кажуть, що в цей період з води виходять русалки.
Гарною прикметою було парубку посвататися на Трійцю, тоді життя у подружжя буде щасливе і довге.
Чим прикрашати оселю
На Зелені свята християни прикрашають свої домівки гілками дерев (липа, береза, дуб, клен) і травами (лепеха, м’ята, чербець, меліса), адже запашна зелень і квіти символізують відродження всього живого на землі.
З цим днем пов'язано багато народних звичаїв і обрядів. В храмах відбуваються святкові богослужіння.
Легенди
Перший день – Зелену неділю – у народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якою прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них.
Вранці в цей день в храмах відбуваються святкові богослужіння. Потім люди ходять один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки.
Трійця завжди вважалася дівочим святом. Вони плетуть вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм у нову сім'ю добробут і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені.
Другий день свята називається Клечальним понеділком. Після служби священники йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословення на майбутній урожай.
На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата "водили тополю", в ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося до великої удачі.
У цей день в колодязях освячували воду.
В Зелену середу молодиці зустрічали русалок.
Зелений четвер називали ще Мавським великоднем. В цей день наші предки нічого не робили, а пекли паски-баби, фарбували крашанки, одружені чоловіки та жінки проводили цілий день "в гульбищах". Молодь участі у цих ігришах не брала. Закінчувалися Зелені свята проводом русалок в понеділок, після тижня Зелених свят.
Історія
З Трійцею пов'язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави (меліса, м'ята) і квіти після освячення в церкві вважаються цілющими, тому з них заварюють чай.
Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров'я і краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і красу.
Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову, то це є запорукою дружної, щасливої і міцної родини. Хто не вірить, може перевірити на власному досвіді.
За народними повір'ями, разом за Зеленими святками йшов русальний тиждень. Це час ворожінь, якими, в основному, захоплювалися дівчата. Вони плели і пускали на воду віночки. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега, значить, вона просидить ще рік в дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то нескоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок - і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях або паморочиться, значить і життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей - вийти заміж їй в далеких краях.
В Трійцю дівчата ворожили ще на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.
Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали для неї 2 яйця, знесених куркою в четвер, що символізували подружню пару. Підсмажуючи блюдо на круглій сковороді, господиня наговорювала на нього молитву.
Ще одне слов'янське повір'я говорить про те, що німфи і наяди-русалки виходять зі своїх місць проживання - вирів і річок - на поля саме на Трійцю. Ночами вони заводять свої ігри і живуть у лісах до Петрова дня. У народі вважається, що подорожніх вони зазивають сміхом і можуть залоскотати до смерті. Семик здавна називають "великий день русалок". Тому купання в річках під час зелених святок вважається небезпечним.
Ще в старовину служителі церкви звинувачували народ у язичницьких забобонах і пов'язано це було з повір'ями про русалок.
Не всі традиції Трійці дня дійшли до нас. Багато чого забулося, а дещо видозмінилася до невпізнання. Але, тим не менш, свято живе досі і з християнськими і народними традиціями.
