Про те, як співвласники багатоквартирних будинків організували спільне управління своїм майном, іншими словами - ОСББ, ми розповідали не раз. А сьогодні наша розмова - з головою Асоціації ОСББ «Білопільський Дім» Валерієм Фостиком.
Як розповідає Валерій, на жаль, у нашому місті ця робота фактично не проводиться. Станом на 2 червня цього року створено лише три ОСББ, які об’єднують 2400 квартир з усього квартирного фонду міста, а це 10 відсотків.
- Разом із тим, маємо приклади позитивного вирішення питання управління спільним майном у Ворожбі, де за останні 10 років створено 49 ОСББ і фактично усім житловим фондом управляють ці організації, - говорить голова Асоціації.
Перші ОСББ в Україні почали створювати ще з 1996 року. Спочатку це були різні прибуткові і неприбуткові об’єднання для управління багатоквартирними будинками. 29 листопада 2001 року вийшов перший Закон України «Про ОСББ» з останніми змінами та поправками від 21.02. 2018 року.
Та остаточно вирішив усі головні незручності в законодавстві про управління в багатоквартирному будинку 14 травня 2015 року Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». В цьому законі чітко прописано: відповідальність за утримання будинку та прибудинкової території несуть не міська влада, не ЖЕК, а винятково власники квартир.
Не секрет, що ОСББ більше розвинуті на західній Україні. Думаю, що така диспропорція є наслідком активнішого перебування жителів цих областей в Євросоюзі і застосування досвіду у себе вдома.
Зазначу, що аналоги нашого ОСББ, а саме Housing association існують у Європі вже дуже багато років. У Європі, куди ми прагнемо, такого поняття як ЖЕК немає. Догляд, точніше управління будинком, проводять структури, подібні до наших ОСББ. Така форма, на думку і власників житла, і влади, набагато вигідніша як матеріально, так і організаційно, - продовжує свою розповідь Валерій Фостик.
А що маємо ми?
За словами голови Асоціації, в Україні, зокрема у Білопіллі, ця форма управління значно гальмується нашими чиновниками, бо вони живуть за рахунок комунальних підприємств. Іншими словами, комунальні підприємства є складовою інфраструктури міста, які можна задіювати у вирішенні інших питань і не контролювати, як ОСББ, витрати коштів.
На перше березня нинішнього року в Україні зареєстровано 34,1 тисячі ОСББ. У Сумській області - близько 700 із 4315 багатоквартирних будинків.
Білопільські цифри ми нагадували на початку розмови.
Із 180,5 тисячі багатоквартирних будинків в Україні, що складає 996 млн м кв., потребують серйозної реконструкції 165 тис. Середній вік житла складає більше 42 років. Період «масової забудови» в нашій державі припадає на 60-80 роки. Саме в цей період збудовано понад 70% всього житлового фонду України.
Отже, на сьогодні зношеність житлового фонду вже складає 70-80%. На всі ремонтні роботи потрібно близько одного трильйона гривень. Для порівняння: весь бюджет України на 2020 р. Складає 1,1 трлн грн.
Аналогічна ситуація зі зношенням будинків у м.Білопілля.
Не менш важливе питання щодо утримання житлового фонду – енергоефективність нашого житла. Річне споживання всіх видів енергії в житловому секторі на 1 м кв. житлової площі становить:
- Україна – 260-280 квт/м кв.;
- Польща – 120;
- Німеччина – 90 з планами довести цю цифру до 45.
Польщі після перебування її у соцтаборі дістався практично такий же житловий фонд, як і в Україні. Тому витрати всіх видів енергії теж із самого початку складали, як і у нас, на рівні 260-280 квт/м кв.
Після проведення термомодернізації ці показники зменшилися в 2-3 рази, а це означає, що і сукупна плата за утримання квартири зменшилась більше ніж у два рази. І це при тому, що там середній рівень зарплати – у три-п’ять разів вищий, ніж у нас.
Чи все так безнадійно у нас? Чи реально економити кошти на енергоносії і покращити рівень життя в наших помешканнях?
- Такі можливості є. За попередніми розрахунками енергоаудиторів, повна термомодернізація, наприклад, 60-квартирного будинку по вул. Ковпака, 1А складає до 10 млн грн. Це б зекономило комунальні платежі вдвічі. Наголошую, що термомодернізація будинку передбачає продовження терміну існування будинку ще на 30-40 років. Грошей у державному бюджеті на такі реновації просто немає, тож сподіватися, що держава подбає про нашу приватну власність, – марно.
Ще гірша ситуація з місцевими бюджетами. Якщо ж ми нічого суттєвого не зробимо найближчим часом із нашими будинками, то через некомфортність проживання в них ціни на квартири все більше зменшуватимуться, при цьому вартість комунальних послуг суттєво зростатиме. А з урахуванням того, що наше місто вимирає, – ситуація значно ускладниться.
Не потрібно винаходити велосипед – потрібно подивитись, як це зробили більш розвинуті країни.
-У більшості держав Європи реконструювати будинки допомагає Європейський Фонд Енергоефективності. Цей фонд створений для боротьби з проблемою викидів СО2 в атмосферу, адже одне з завдань термомодернізації - значно зменшити викиди вуглецю в атмосферу.
Ця організація працює на співфінансуванні: частину коштів виділяє Фонд, а іншу частину - власник квартири. В Польщі Фонд дає 20-35%, а залишок платять власники житла. З вересня 2019 року почав свою роботу Фонд Енергоефективності України, який пропонує компенсацію 50-70% від вартості всього проєкту (документи, матеріали і робота). Та у Фонду є одна дуже важлива умова: він працює лише з ОСББ.
Тож переходимо до питання необхідності створення ОСББ. Що ми і зробили торік.
Асоціація ОСББ «Білопільський Дім» зареєстрована 16.05.2019 року. В її складі - три ОСББ, точніше - окремі будинки: Ковпака, 1А, Ковпака, 1Б і Ковпака, 13.
Від послуг КП «Житловик-Білопілля» ми відмовилися з 1 червня 2019 року. Перед створенням нашої асоціації ми провели чималу організаційну роботу, зустрічей із зацікавленими особами, можливими інвесторами, владою міста. На одній із них ухвалили звернення від імені керівництва міста, громадськості про необхідність створення ОСББ в усьому Білопіллі. Поки що далі декларації справи не рухаються.
За рік нашого існування вирішили багато організаційно-правових питань, які стосуються співпраці з Реєстраційною службою, Податковою інспекцією, Пенсійним фондом, Управлінням соціальної політики, банками, ПАТ «Сумиобленерго», ТОВ «Енера», КП «Житловик-Білопілля», КП «Теплосервіс-Білопілля», КП «Водоканал-Білопілля», АТ«Укрпошта».
Не залишали нас у спокої і супротивники ОСББ. Менше ніж за рік отримали 4 судові позови, побували на 8 судових засіданнях – і всі ми виграли.
Думаємо і про перспективу розвитку ОСББ в місті: розробили і пролобіювали ухвалення на сесії міськради «Програми сприяння створенню та підтримки діяльності ОСББ на території Білопільської міської ради на 2020-2021 роки».
Ми почали нашу діяльність з нуля, спираючись лише на власні кошти та ентузіазм. Вся підтримка місцевої влади за цей рік була лише на словах.
Як живемо, куди витрачаємо кошти?
На сьогодні загальний внесок у наших будинках має дві складові: обов’язковий внесок до Асоціації для загального обслуговування наших будинків і кошти на індивідуальне використання будинком. Внеском до Асоціації оплачуємо вивіз сміття, обслуговування наших будинків енергетиками, прибирання прибудинкової території, прибирання під’їздів, ремонтні роботи в під’їздах, обслуговування димо-вентиляційних каналів, офісні витрати, оплата праці бухгалтера та голови асоціації – тобто, практично всі ті функції, що виконує КП «Житловик- Білопілля», та навіть більше. І за все наші члени, мешканці трьох будинків, сплачують 2,55 грн з 1 м.кв.
Кожний будинок на сьогодні поки що має свій індивідуальний внесок. Так, загальний внесок ОСББ «Ковпака, 1А» складає 3,50 грн з 1 м кв. Із них 2,55 йде на Асоціацію, а залишок 0,95 грн - на оплату комунальної електроенергіїй благоустрій будинку та прибудинкової території, тобто це 2794,27 грн кожного місяця.
Якщо перевести ці цифри у конкретні справи, то за рік ми в одному будинку зібрали кошти для ремонту під’їзду, в іншому – для ремонту відмостки навколо будинку, ремонту підвалів, встановлення лавок тощо.
За ці кошти під’їзди прибирає техпрацівник, вже ніхто не свариться, чия черга мити сходи. Косимо траву, впорядковуємо клумби. Проводимо відповідний технічний нагляд. І це лише частина нашої спільної роботи за рік діяльності.
Що стоїть за цими цифрами, як нам іноді дорікають, копійками?
По-перше, можливості розвитку і по-друге, контроль за кожною копійкою, яка йде не в загальний «казан» ЖЕКу, а конкретно - нашим будинкам.
Детальніше про переваги ОСББ і одночасно відповідь на питання «Чому треба відмовлятися від послуг ЖЕКу»
- ОСББ - неприбуткова організація, яка не сплачує більше 50% податків від отриманих платежів, а використовує ці кошти на розвиток наших будинків.
- Ми НАБАГАТО мобільніші у вирішенні найрізноманітніших фінансових питань і в усіх організаційних та фінансових питаннях виконуємо лише волю співвласників квартир.
- Більшість фінансових структур нашої держави спрямовують свою діяльність лише на співпрацю з ОСББ.
- Ми є первинною складовою в системі самоврядування в нашій державі, а це - той вектор, куди спрямовує основні свої зусилля вся система влади в Україні.
А отже, в Білопіллі для жителів багатоповерхівок є два варіанти:
- Чекати, коли влада зрозуміє необхідність підтримки ОСББ і зробить все можливе, щоб максимально залучити жителів багатоповерхівок до створення таких співтовариств, тим самим розвивати низові управлінські структури і спонукати громадян до об’єднання заради збереження своєї ж власності. Це треба робити, поки ще є що зберігати, адже щороку стан житлового фонду погіршується.
- Ми всі разом - влада і громада – об’єднуємось і робимо план дій, точніше, план виходу з кризово-аварійного стану фактично кожного будинку. Залучаємо для цього кошти з різних джерел: бюджетні, власні, грантові, інвестиційні і рятуємо наше житло.
Який шлях обираємо? Питання - риторичне, але його вирішення матиме конкретні наслідки для кожного з нас.
