Читайте нас, передплачуйте, звертайтеся за порадами і допомогою!
Пів року минуло дуже швидко, і чимало наших читачів не продовжили передплату «Білопільщини»: хтось не ходить далеко з дому, бо спекотно, хтось був у відпустці, комусь не нагадала листоноша...
Про це свідчать не лише підсумки в цифрах, а й численні дзвінки й особисті звернення на зразок «Ой, я забула передплатити газету, чи можна якось встигнути, бо...».
Ми беремо до уваги кожне звернення і максимально допомагаємо отримати вчасно нашу газету. Втім, не лише «забудькуватість» - причина не передплачувати нас. Є й інші. Приміром, невчасна доставка. І не вина листонош, що їхні графіки розроблені великим начальством так, що машина з поштовими відправленнями приїжджає раз чи двічі на тиждень, а в маленькі села – так і раз на місяць.
Листоноші й раді були б вчасно носити газету, бо їм і самим вислуховувати від передплатників про затримку кореспонденції не дуже приємно, але… «У нас такі маршрути», - чую я від керівництва обласної Укрпошти. Як депутат я зверталася до Білопільського міського голови Юрія Зарка з проханням посприяти у зміні графіків доставки. Та ніяких змін не відбувається.
Ми щиро дякуємо всім листоношам, які сумлінно виконують свої обов’язки, доставляють не лише газету, а й здійснюють, так би мовити, «зв’язок із великою землею» у віддалених селах, відвідують самотніх пенсіонерів, комунікують із кожною домівкою Білопільщини.
І хоч би що там казав керівник Укрпошти про зарплати в сотні доларів, «чайові», премії якихось там умовних листонош, ми знаємо, що наші отримують мінімальні зарплати.
Тож звертаюся до всіх читачів, передплатників. Давайте разом підтримаємо і нашу газету, і наших листонош!
Вкотре нагадаю, що «Білопільщина» сьогодні - єдине видання і єдина структура, яка зберігає пам’ять про колись спільний Білопільський район, яка інформує читачів про події в усіх чотирьох громадах, яка ось уже 101 рік залишається вірною своєму читачеві!
