З 1 серпня жителі мікрорайонів міста, яких обслуговують листоноші відділення Білопілля-2 («Сільгосптехніка»), не отримують ні газет, ні квитанцій, ні пенсій. Про це ми в редакції дізнались із дзвінка читачки і традиційно шокуючого питання: «А газета виходить?». Виявляється, люди три тижні не отримували передплачену і виписану газету. Причина – звільнились листоноші. ВСІ!
Ну як «звільнились», не зовсім щоб по своїй волі. Хитромудра «рехворма» Укрпошти імені мільйонера Смілянського (нагадаємо: щомісячна заробітна плата керівника цієї структури становить більше мільйона гривень) викинула на вулицю дві третини діючих листонош.
Спочатку пішли геть працівники відділень у селах, які працювали на пів мінімальної ставки, в тому числі і в прикордонних селах, а з 1 серпня - і працівники міських відділень.
У відділенні Білопілля-2 за нормами Укрпошти залишили з трьох ОДНУ листоношу! Її щоденний прохід становить 50 кілометрів. Нагадаю, що марафонська дистанція на Олімпійських іграх - 42 кілометри. Так от, на думку Смілянського, листоноша з Білопілля має проходити цю дистанцію щодня. Звичайно, людина розрахувалась, бо до участі в Олімпіаді не готувалась. Тож дільниця залишилась без обслуговування.
Хто «ходячий» - приходить у відділення і сам забирає квитанції, періодику тощо. Людині, яка сама собі організовує доставку преси, ніхто коштів за цю доставку не повертає. Нагадаю, що третя частина передплатної вартості газети – це послуги пошти.
Не краща ситуація і в центральному поштовому відділенні Білопілля. Тут із восьми листонош залишились ТРИ. Дистанція така ж – до 50 кілометрів. Якщо і тут розрахуються працівники, то без періодики, квитанцій, інших поштових послуг залишаться і жителі міста.
На жаль, поки що ми можемо лише констатувати ситуацію без найменших спроб її розв’язати. Ні звернення до Президента від низки установ та організацій, ні до обласного і районного керівництва нічого поки що не дає. Очільники радісно гасять поштові марки і усміхаються на фото поруч із керівництвом пошти. А люди виглядають листонош…
Місцева влада теж не впливає на ситуацію, адже Укрпошта – акціонерне, тобто фактично приватне підприємство. І з місцевого бюджету фінансування витрат на утримання листонош – нецільові.
Що робити в цій ситуації? Чесно, не знаю. Повністю глухий кут. Смілянський усміхаєтеся і рекламує чергову марку, отримавши свої мільйони. Керівництво в області – люди підневільні. Їм сказали – вони зробили.
На місцях люди, які пропрацювали десятки років, які останні півтора року під обстрілами носили пошту, пенсії, кидають заяви і йдуть у центри зайнятості або просто звільняються. Передплатники, профінансувавши доставку газети, безнадійно її чекають.
А буде ще й зима, підуть квитанції, за вчасну несплату яких нараховуватиметься штраф…
А ми все одно працюємо!
Разом із нашими партнерами - газетою «Перемога», за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу в рамках проекту «Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни» ми продовжили випуск додатку «Спільнопілля».
Цей проект реалізовується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією. Всі публікації в цьому номері підготовлені саме завдяки цьому партнерству. Наш спецвипуск отримають не лише передплатники газет «Білопільщина» та «Перемога», а й усі соціальні та освітні установи Краснопільщини і Білопільщини, а також бібліотеки, інші заклади культури. Отримуємо чимало ваших відгуків та пропозицій щодо подальших публікацій. Що б іще ви хотіли прочитати, якої інформації, на вашу думку, недостатньо у нашому медіа-просторі.
Хто хоче безкоштовно отримати наш спецвипуск – звертайтеся в редакцію «Білопільщини».
