Найпоширеніше питання друзів і знайомих за останні два роки: «Як ви там?». У тому, що сьогодні фактично в усьому світі знають, що відбувається на Білопільщині, як ми тут живемо і протидіємо ворогу, немала заслуга і нашого колективу.
Жити, працювати і продовжувати видавати друковану газету на прикордонні для багатьох моїх знайомих і друзів здається чимось нереальним.
За останні два роки закрились (припинили вихід друком) десятки, якщо не сотні місцевих і всеукраїнських ЗМІ. Коли дивлюсь каталог періодичних видань, то дуже дивуюсь, яка причина припинення виходу газет на Франківщині, Житомирщині, Київщині, Закарпатті...
Але ми працюємо. Під звуки вибухів і тривог, попри скорочення поштових послуг і закриття відділень, попри виїзд людей із прикордонних сіл. Хоч би як пафосно це звучало, але ми тримаємо свій фронт – інформаційний. І працюємо на його передовій.
Коли питають: «Як вам вдається працювати?», відповідаю: «Нам відступати нікуди. До кордону - 7 км і за нами - 104 роки історії газети». Але сьогодні – про наш спільний дворічній марафон протистояння.
Два роки тому змінилося наше життя. Змінилися ми, завдання та умови. Але не змінилася наша мета – пишемо про життя Білопільщини, фіксуємо все, що відбувається.
Фото: Ілюстративне фото з відкритих джерел
Ми не в кольорі і не в тій кількості сторінок, як раніше. Ми не з тим тиражем і не з тією кількістю колективу. Найбільші наші втрати – це життя наших колег і їхніх рідних.
Ми провели в останню путь сина нашої колеги, нашу редакційну дитину Сашу Тимка, висловили співчуття родині Владислава Колача, якого пам’ятаємо з дитинства. До цього часу не віриться, що раптово залишив цей світ чоловік нашої колеги Людмили Євгенівни Сергій Йосипович Галун. Нещодавно виповнилося дев’ять днів, як попрощались із нашим колишнім редактором Миколою Михайловичем Завгороднім...
Ми не залишаємо без уваги жодного полеглого за нашу свободу захисника. Пам’ятати всіх – найменше, що ми можемо зробити для вшанування їхнього подвигу.
Щотижня ми фіксуємо обстріли та руйнування. Нагадуємо про вбитих мирних мешканців. А ще – розповідаємо про наші перемоги. Так, вони у нас є. Це і здобутки наших таланових учнів, і перемоги наших спортсменів, і героїзм наших захисників.
За два роки ми переконуємо: життя і наша боротьба триває. Два роки пережили. Боремось і продовжуємо жити! Задяки вашій підтримці, шановні передплатники, завдяки підтримці рекламодавців.
А ще – поруч були і залишаються наші партнери – IREX, УАМБ, УАМ, Інтерньюз Україна, DMF Донбас Медіа Форум, WMF Вест Медіа Форум і всі, хто поруч.
Втім, найбільша підтримка і довіра для всіх нас - це наші сили і засоби оборони, наші захисники! Саме завдяки їм ми живемо, працюємо і боремось!
Дякуємо всім за підтримку і розуміння важливості нашої справи!
Разом - до Перемоги!
Н.Калініченко, головний редактор газети «Білопільщина».
