Звичайно, про збереження району треба було думати років три тому, коли кавалерійськими наскоками із застосуванням адмінресурсу район «різали» на громади. «Різали», попри Перспективний план утворення ОТГ, затверджений у 2015 році, який передбачав дві: Жовтневу та Білопільську. «Різали», попри здоровий глузд і економічну доцільність, бо бажання «ухватити» шматок території, аби «поцарювати», не відпускало деяких керівників.
Я їх, чесно, не звинувачую, і не факт, що на їхньому місці не робила б те саме.
Влада в районі тоді (та й зараз нічого не змінилося) відпустила на самоплив формування громад і зовсім не займалася консолідацією ресурсу. Звичайні люди дивилися на всю цю метушню байдуже, ніхто не думав про наслідки, турбувало лише одне: «З начальством сперечатися...».
І ті, хто був проти створення дрібних громад, добряче «отримали» від влади області та району. Володимира Дурноп’яна звільнили з посади голови районної ради, я була змушена написати заяву і піти з голови фракції. А на місці «застосовували» інші санкції: забороняли людям передплачувати «Білопільщину», запрошувати мене та працівників редакції на заходи, чиновникам не дозволяли спілкуватись і давати матеріали в газету тощо. Багато довелося почути і пережити.
Людей, які в 2016-2018 роках намагалися зупинити поділ району, було небагато. Згадаю павлівських активістів, які не дозволили «віддати» в Річківську громаду Павлівку та інші села, і у 2016 році виграли за цією справою суд.
Активно опиралися приєднанню до Річок жителі Горобівки, але адмінресурс був сильніший за їхній супротив.
У 2017 році сьомого липня на сесії Сумської обласної ради почалася активна фаза знищення району. З другої спроби голова обласної ради Володимир Токар і тодішній головний «децентралізатор», перший заступник голови ОДА Олександр Марченко все-таки «продавили» рішення і з перевагою в один голос внесли зміни до Перспективного плану, створивши Річківську громаду. Нагадаю, що з обласних депутатів від Білопільщини це рішення не підтримали троє: я голосувала «проти», В’ячеслав Бершов та Андрій Кисіль - не голосували.
Таким чином від району «відпало» ще чотири ради.
До формування власне Білопільської ОТГ у ті роки долучалася політика, і тому вона створена в «обрізаному» вигляді. Під час формування ОТГ ніхто не думав про економіку чи спроможність: у владних кабінетах обговорювали лише можливість перемоги того чи іншого кандидата та політичної партії.
«Бився» за створення великої потужної громади Юрій Зарко, але його не хотіли чути і всіляко заважали. Тож Білопільська ОТГ утворилася за принципом «якось воно буде».
Після виборів, спочатку президентських, а потім парламентських, найактивніші «децентралізатори» оговталися від політичних і владних амбіцій і почали реально дивитися на те, що натворили. Вже влітку цього року почали лунати поки ще тихі голоси: «А може, не будемо далі руйнувати район? Може, досить ділити його на дрібні «князівства»? Нам же тут жити. Давайте об’єднуватися!».
Та не всі так думали. Ворожбянська «бригада децентралізаторів» вирішила наостанок (а Закон про добровільне об’єднання діє до 2020 року) грюкнути дверима і створити Ворожбянську громаду. Цими діями вбили в труну Білопільського району конкретний цвях! Остаточний!
Те, що не буде району, вже факт. Дивіться матеріал у «Білопільщині» від 17 серпня «Субрегіональний рівень – укрупнені райони». Тепер питання: з чим залишиться ця територія роз-різнених князівств?
Зараз йде безпрецедентний поділ усіх комунальних підприємств, які створювали десятки років, які є гордістю не лише району, а й України.
Збори з «оптимізації» комунальних установ мені нагадують подорож на «Титаніку»: в трюмі - вода , а на палубі ще грає музика.Це - образ нашого району. Дехто, звичайно, врятується. Але «рятувальних жилетів» на всіх не вистачить.
Перший
Депутатам сільських рад Шкуратівки, Сергіївки, Кальченок і міської Ворожбянської відмовитися від рішення про створення громади. Хоча б в одній раді більшістю голосів відмінити це рішення! Тоді є шанс зберегти хоч якісь районні інфраструктурні заклади.
Списки депутатів і їх голосування за створення Ворожбянської ОТГ, як і інші поіменні голосування щодо перспективного плану, я ви-ставлю у себе на сторінці ФБ та на сайті Біло-пілля Сіті.
Агітувати за це рішення я запрошую всіх працівників комунальних установ: лікарні, Центру дитячої та юнацької творчості, музичної школи, бібліотеки, територіального центру, спортивної школи. У відкритому доступі знайдіть прізвища депутатів цих рад і «подякуйте» їм, а також усім тим, хто змінив Перспективний план створення ОТГ на Білопільщині і змусить більшість із вас шукати роботу.
Другий
Варто звернутися до ВСІХ депутатів Сумської обласної ради з проханням «не підтримувати» рішення про створення Ворожбянської ОТГ. Список депутатів теж є у відкритому доступі. Звернутись і до депутатів особисто, і до керівників політичних сил (які ще вціліли) з проханням вплинути на своїх одно- партійців в ухваленні цього рішення.
Третій
Звернутися до жителів Річківської, Вирівської, Горобівської та Коршачинської сільських рад і зініціювати приєднання Річківської громади до Білопілля (поки ще не пізно і не втрачена вся інфраструктура).
Часу зовсім мало. Сесія Сумської обласної ради – 25 жовтня.
І не кажіть, що не знали, не чули, не розуміли. Майбутнє району – у наших руках, точніше - головах.
Р.S. Свідомо публікую цей матеріал. Це - моя особиста думка і я готова відповідати за кожне слово. Розумію, яку неприязнь і обурення він викличе. Іншого виходу привернути увагу до цієї проблеми не бачу. До речі, на сесію обласної ради 25 жовтня виноситься пропозиція щодо створення Лебединської громади: єдиної в районі.
