До цього часу достеменно невідомо до якого ж роду належить Олександр Олесь, Олександр Іванович Кандиба. Давнє українське слово «кандиба» використовувалося в значенні «кінь рослий, але незграбний» (за Маричевським). Вже з XVI ст. на Правобережній Україні відомі Кандиби — представники українського старшинського роду Кандиб.
Зокрема, у джерелах не раз згадується писар Станіслав Кандиба з Володимира на Волині, який хоч і походив з роду Прокшичів, але прозивався Кандибою (за В. Модзалевським).
О.Олесь. Студентські роки
Під час Громадянської війни на початку 60-х років XVII століття частина Кандиб переселилася на Слобожанщину, зокрема на територію Конотопської сотні.
Сучасні біографічні джерела подають дещо суперечливу інформацію щодо родоводу Кандиб. Одні - вказують, що родовід Олександра Івановича Кандиби сягає Корсунського полковника, згодом Ніжинського полкового обозного Федора Кандиби. Інші говорять, що Олександр Олесь був не просто палким українофілом, а й спадковим дворянином: герби роду Кандиб - як «малоросійський», так і «высочайше утвержденный и пожалованный» - можна побачити в «Малоросійському гербовнику» В. Лукомського та В. Модзалевського. Але на кінець XIX століття рід озлиднів, занепав, від дворянства залишилось хіба що гучне прізвище - і козацька потуга, впертість, послідовність у досягненні потрібного результату.
О.Олесь
Олександр Оглоблин вважав, що родина цілком імовірно належала до шляхетського роду Кандиб.
Саме з Конотопом пов’язане життя Кандиб — старовинного роду конотопських сотників.
Федір Кандиба проживав на Загребеллі (передмістя Конотопа). З 1681 по 1689 рік був конотопським сотником. Гетьман Іван Мазепа, високо цінуючи Кандибу, запропонував йому підвищення — посаду полкового обозного. Конотопським сотником став його син — Андрій Кандиба, який перебував на цій посаді із 1989 по 1707 рік. Його дружиною стала донька Якова Лізогуба одного з старшин Чернігівського полку. Після смерті батька в 1700р. Андрію дістались у спадщину всі землі і маєтки. До, речі, родина Кандиб крім сільськогосподарських робіт, займалась і промислами, а також арендамн».
Родина О.Олеся
Модзалевський у Родословнику подає кількох Кандибів з Харківщини:
1) Нащадки Трохима Кандиби, які були вписані до Родословної книги Харківської губернії, зокрема Григорій Андрійович Кандиба, род. 1803 р., з дворян Сумського повіту. Зв’язок цих Кандибів з конотопськими Кандибами, які походять від Федора Кандиби, залишився Модзалевському невідомий. Але, як стверджує Модзалевський, він цілком імовірний. Річ у тому, що Іван Андрійович Кандиба (№. 13 головної лінії Кандибів у Модзалевського), титулярний совітник і конотопський діяч, праправнук Корсунського полковника, був одружений з Олімпіядою Петрівною (прізвища її Модзалевський не подає), що народилася близько 1786 р. і в 1822 році володіла маєтком у с. Верхосулці Лєбединського повіту (52 душі), який потім дістався її дітям Кандибам, можливо, Григорію Івановичу Кандибі, народженому 1806 року, нащадків якого в Модзалевського немає і в якого міг бути син Іван, батько Олександра Івановича Кандиби-Олеся.
А. Лазаревський, Описаніе Старой Малороссіи, том II. Київ, 1893, стор. 184—198, «Кандибы».
О.Олесь. Чехословаччина
В інтерв’ю кореспонденту газети «Сільські горизонти» Марині Крютченко вчитель із села Жовтневого Конотопського району А. Бабін розповів, що один із синів Андрія Кандиби — Федір, який був позбавлений батьком спадщини, — возив товар на продаж до Астрахані і по дорозі помер. Олександр Олесь також писав, що його прадід, займаючись промислом, помер по дорозі до Астрахані. Якщо це лише збіг, то дуже дивовижний.
Але в родоводі Кандиб говориться, що Федір Андрійович був одружений на Єфросинії Яківні Горленко і мав дві доньки (сина і доньку?) Отже, що стосується другого сина Андрія Кандиби Федора, дані теж не підтверджуються.
Скоріше всього ці твердження помилкові. Але все вказує на те, що Олександр Іванович Кандиба (О.Олесь) є прямим нащадком конотопських сотників.
У 1779–1780 роках, стало відомим ім’я конотопського сотника Данила Кандиби (1708-1781), іншого сина Андрія Федоровича Після скасування козацьких посад Кандиби, як представники козацької старшини, залишилися господарювати на своїх землях. Серед дітей Данила Андрійовича був Василь Данилович Кандиба (1750?р.н.), який одружився на Степаниді Василівні Карзов
Ймовірніше, що саме у них і народився прадід О.Олеся - Павло Васильович Кандиба (1785р.н.).
Після того, як рід Кандиб розрісся, його гілки з’явилися у Глухові, Кролевці, Ромнах, а також Білопіллі, де і народився Олександр Олесь .
А тепер щодо білопільських Кандиб: Ревізія за купцями 1835 року по місту Білопілля деталізує інформацію про представників роду: Прадід Кандиба Павло Васильович до купців переведений з білопільських міщан згідно указу Слобідсько-Української казенної палати №2979 від 18.04.1825
Станом на 1858 рік відслідковуємо: Головою "купців" значиться Тимофій Павлов Кандиба (1818 р.н.) з сім'єю, також наявні брат Віктор (1828 р.н.) з сім'єю, та діти брата Федора: сини Василь (1830), Федір (1833), Костянтин (1837), Іван (1839) та дочка Надія (1836). Відповідно, стають зрозумілі родинні зв'язки, зазначені в записі про народження поета де батьком вказано «купеческий брат» Іван Федорів Кандиба, а восприємником є купець 2 гільдії Василь Федорів Кандиба.
Отже, батько Олександра Олеся Іван Федорович Кандиба, 1839 року народження, помер у 1889 році. Такі підрахунки підтверджують і слова самого письменника: «Коли мені було одинадцять років, батька не стало» («Автобіографія...»,с. 42)
Двоюрідні племінниці поета, яких сумський краєзнавець Г. Петров знайшов у Білопіллі, Євдокія Семенівна та Поліна Семенівна Кандиби підтвердили цей факт. Їх бабуся Надія Федорівна та її брат Костянтин (проживав разом із сестрою) були рідними братом і сестрою батька О.Олеся, а їх мама – двоюрідна сестра О.Олеся.
Ще один брат батька - Федір 1833 року народження. У нього був син Матвій 1888 року народження. До революції Матвій Федорович Кандиба володів маєтком у селі Річки, поблизу Білопілля. Його дружина Олександра походила з купецького роду, йдучи заміж, мала 14 шуб і великий посаг. Після революції, щоб врятувати свою родину від колективізації, Матвій роздав майно і реманент селянам і перебрався із села у Білопілля, так врятував свою багатодітну сім’ю від червоного терору. Матвій Федорович, його дружина Олександра та донька Віра поховані на центральному білопільському кладовищі. Один із нащадків Матвія Федоровича зараз опікується могилою О.Олеся та його дружини в Києві.
На цьому вивчення родоводу Олександра Олеся Олександра Івановича Кандиби не закінчується. В біографії поета ще багато цікавих, невивчених сторінок.
