Народні ляльки – досить прості, але образні й символічні. Наші далекі предки вірили у магічні сили ляльок, у їхню здатність охороняти і захищати від злих сил, дарувати здоров’я, мудрість, удачу і щастя.
Завдяки старожилам, а також етнографам та дослідникам української народної ляльки, ми дізналися, що лялька-мотанка – символ родючості, материнства, хатньо-побутовий оберіг. Вона є віддзеркаленням прадавньої культури і традицій наших пращурів.
Вертепні ляльки
Про різні види таких ляльок та принципи їх виготовлення журналістам розповідає майстриня з Білопілля Людмила Шестак.
У творчому доробку цієї жінки – близько 50 робіт із автентичного та сучасного полотна, мішковини, мотузок, вишивки, лика, солоного тіста, тощо.
Ляльки з солоного тіста
Її вироби знаходяться в Сумському художньому музеї імені Н.Онацького, в Білопільському Центрі дитячої та юнацької творчості, у керівників Сумської області та Білопільського району, у добрих знайомих і друзів.
Великодна голубка
Олімпійський чемпіон з греблі на байдарці Олександр Шапаренко взяв із собою ляльку-мотанку, виготовлену Людмилою Пилипівною, як оберіг з батьківщини його матері.
Мати з немовлям
За останні роки роботи майстрині експонувалися на чисельних колективних виставках у м. Києві, Суми, Конотопі та Білопіллі.
Характерна особливість мотанки – хрест на обличчі
Примітна особливість ляльки-мотанки – її безликість. Характерна деталь – викладений на обличчі хрест із кольорових ниток. Хрест у колі – давній солярний знак, символ сонця. Горизонтальна лінія хреста символізує жіноче начало, вертикальна – чоловіче. Разом ці лінії символізують продовження роду. Тож, виготовляючи ляльку, варто пам’ятати, що невід’ємним елементом вбрання є головний убір: шапка, хустка або віночок має бути обов’язково, бо він символізує зв’язок із космосом.
Кожна деталь вбрання - символ
Вбрання та хусток на ляльці що більше, то краще. Це символізує зв’язок поколінь. Спідниця є символом землі, фартух – символ зв’язку жінки з землею, пасок захищає від усього лихого. Про все це можна довідатися з розповідей видатного етнографа, першого збирача і дослідника української народної іграшки Олександра Семеновича Найдена.
У кожної ляльки – своє призначення
Ляльки-мотанки мають різне призначення. Одні – для охорони домівки, для здоров’я чи успіху. Також є ритуальні ляльки та весільні.
Взагалі, в Україні існує дві основні форми ляльки-мотанки: берегиня і княгиня. Берегиня – це жінка. Такій ляльці-мотанці покривають голову обов’язково хустинками. І чим більше хусток і спідничок, тим краще, тим сильнішим буде оберіг. Княгиня (або наречена) – це дівчина. Голову такої ляльки прикрашають стрічечкою або віночком.
Ножиці та голки використовувати заборонено
Під час виготовлення ляльки-мотанки використовувати ножиці, голки та інші колюче-ріжучі предмети забороняється, щоб щастя-долю не колоти і не різати. Клаптики тканини треба рвати.
Сварга – прадавній український символ
В основу виготовлення української ляльки-мотанки закладена спіральної форми сварга – символ безкінечності духовного життя. Під час створення ляльки-мотанки кожна дрібниця має значення, якщо зануритися в деталі.
Робити ляльку-мотанку треба з хорошим настроєм
Починати виготовлення ляльки-мотанки треба обов’язково з хорошим настроєм та добрими намірами.
Які матеріали потрібні?
Для початку надам приблизні розміри матеріалів. Точно дотримуватися їх необов’язково, ставтесь до справи творчо.
Вам знадобиться: клаптик тканини 10Х40 см для голови ляльки, клаптик світлого полотна 15Х25 см для рук, шматок світлого полотна 25Х45 см для тулуба, клаптик картатої тканини 20Х40 см для спіднички, клаптик тканини іншого забарвлення 10Х15 см для фартушка, шматочок квітчастої тканини 10Х8 см для нижньої хустинки. Ще запасіться трикутним або квадратним шматком тканини для верхньої хустки, стрічкою для паска, нитками муліне для намотування хреста на обличчі ляльки, товстими нитками для фіксування деталей.
Крок за кроком…
- Складену вдвічі вздовж смужку тканини для виготовлення голови скручуємо у щільний рулончик-сваргу.
- Кладемо його на шматок тканини, призначеної для тулуба, посередині, ближче до краю, і загортаємо трубочкою.
- Загинаємо трубочку навпіл. На згині формуємо голову, обвиваючи ниткою шию, одразу під рулончиком.
- Із кольорових ниток муліне викладаємо на обличчі ляльки хрест. Для цього нитку спочатку фіксуємо кількома витками навколо шиї, потім накладаємо її знизу вгору по центру обличчя. Обов’язково за годинниковою стрілкою. Намотавши вертикальні лінії, переходимо до горизонтальних.
- Для ручок скручуємо трубочкою вздовж прямокутний клаптик. Кінці трубочки перев’язуємо ниткою так, щоб вийшли долоньки. Під час зав’язування вузлика треба говорити: «На щастя, на здоров’я». Заготовку рук просовуємо між скрутками тулуба під голову і фіксуємо ниткою.
- Щоб тулуб ляльки був твердий і стійкий, ховаємо у складках тканини основу, за яку може правити гілочка або цупкий папір. Щільно обмотуємо тулуб ляльки товстою ниткою.
- Пов’язуємо ляльці хусточки. Нижню хустку можна зробити умовно. Для цього невеликий клаптик вкладаємо навколо голови, просто на обличчі зверху хреста. У верхній частині обмотуємо ниткою. Підгортаємо нижню частину смужки вгору і відвертаємо назад.
- Надягаємо спочатку нижню спідницю, зворотною стороною вгору, обертаємо клаптик тканини навколо верхньої частини тулуба і примотуємо його ниткою до тулуба, злегка призбираючи. Захід спідниці має опинитися позаду.
- Відгинаємо нижню спідницю вниз і примотуємо клаптик верхньої тканини до тулуба, відразу під руками. Але можна примотати відразу кілька спідниць, а потім усе відігнути.
- Зверху спідниці пов’язуємо фартух. Пасок можна зробити з яскравої стрічки.
- На грудях викладаємо навхрест тасьму або шматочок тканини.
- Пов’язуємо нашій мотанці іще одну, верхню хустинку. Лялька-мотанка готова!
