Коли мова заходить про насильство як таке, багато хто з нас сприймає його занадто буквально. Насильство – згвалтування, насильство – побиття… На цьому крапка. Хоча й у таких випадках від декого іноді можна почути оте бридке, заїжджене виправдовування свого ката: «Б’є – значить любить!», «Милые бранятся – только тешатся» і подібна ахінея на зразок цих висловлювань.
Я знала жінку, котра роками терпіла фізичний біль, якого завдавав їй «коханий», забиваючи її до напівсмерті і втрати свідомості. А потім відволожував холодною водою і знову бив та гвалтував. Коли вдавалося вирватися, вона, хапаючи на руки своє мале дитя, стрімголов вибігала з будинку, в холод, у темряву, в непроглядну невідомість… А він, узявши сокиру, ішов на її пошуки.
Я знала жінку, яка, скривавлена з голови до ніг, побита і заплакана, «молотила» мені у двері і благала: «Врятуй!», після того, як у нападі агресії та під дією оковитої «милий» штуряв її, лежачу на холодній землі, ногами в живіт. Вона ж, скрутившись від болю, кричала: «Не бий! Я тебе кохаю!». Умившись у мене в квартирі, трохи прийшовши до тями та відтерши закривавлений одяг від пилу і бруду, вона знову поверталася до нього – свого «кохання»… і протягом наступних кількох тижнів ходила понівечена чорними синцями на обличчі та тілі…
Я знала жінку, яка, зустрічаючи з роботи свого чоловіка-міліціонера напідпитку, підсвідомо готувалася до чергових побоїв. Просто так… тому що йому щось не сподобалося. У моменти божевільної битви, знесилену і скривавлену, він схиляв її над відкритим кухонним вікном багатоповерхівки, у якій жила сім’я, і душив голими руками. Вона боролася. Боролася як левиця. Врешті, знаходила момент і тікала з квартири зі своїм дитям.
Разом із тим, серед жінок, які перебувають у стосунках чи у шлюбі, є такі, котрі навіть не підозрюють, що є жертвами насильства. Насильства психологічного. Коли безперервні образи, докори та голослівні звинувачення спопеляють усе живе, щире та світле, що жінка готова була віддавати своєму чоловікові до останку. Коли її, як шкідливе кошеня, тицяють носом у «калюжу», якої вона не робила, вішаючи на її свідомість ярлики «Невдячна» і «Постійно винна в усьому».
Коли врешті, яскрава сяюча жіноча усмішка зникає в опущених кутиках губ, колись відкритий погляд згасає і набуває образу зацькованого звірка, а почуття провини за «невдячність» важким тягарем звисає з шиї замість церковного хреста.
Я знала таку жінку… Котра мала необережність пов’язати свою долю з чоловіком-маніпулятором, яких нині заведено називати модними красивими словами «аб’юзер», «газлайтер», «перверзний нарцис» та «міфоман».
І дивлячись на всі ці випадки, згадуючи і певний власний досвід та усвідомлюючи все пережите і побачене, я досі не розумію – заради чого жінка терпить, прощає, йде на примирення з такою істотою, яка не варта того, щоб називати себе Чоловіком.
Не можна! В жодному разі не можна. Але напевне, недарма говорять, що розум приходить із роками…
Щорічно в Україні, з 25 листопада до 10 грудня включно, проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.
Акція в Україні розпочинається 25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.
Довідково:
Закон розрізняє чотири види домашнього насильства:
- фізичне;
- психологічне;
- економічне;
- сексуальне.
Фізичне насильство в сім'ї - це навмисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень одного члена сім'ї іншому, яке може призвести чи призвело до порушення нормального стану фізичного чи психічного здоров'я або навіть до смерті постраждалого, а також до приниження його честі та гідності.
Сексуальне насильство в сім'ї - це примушування до небажаних статевих стосунків у родині, а також сексуальні дії щодо неповнолітнього члена сім'ї.
Психологічне насильство в сім'ї - це насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, втрати здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли шкоду психічному здоров'ю.
Економічне насильство в сім'ї - це навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані на те, щоб позбавити постраждалого житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які він має законне право. Такі дії можуть заподіяти шкоду фізичному чи психічному здоров'ю або навіть призвести до смерті постраждалого.
На жаль, це дійсно так. За даними соціологічних досліджень, серед розлучених жінок кожні три з чотирьох опитаних потерпали від домашнього насильства. Статистика свідчить, що кожна п’ята жінка в Україні стикалася з тією чи іншою формою насильства. Страждають від цього і чоловіки. Втім, 90% постраждалих від насильства – саме жінки.
Дані Білопільського ВП
За даними співробітників Білопільського відділення поліції, протягом 2020 року, станом на 25 листопада, у Білопільському ВП зареєстровано 162 звернення щодо насильства в сім’ї стосовно не лише жінок і дітей, а й чоловіків, за яке винуватці понесли адміністративну відповідальність.
Крім того, 11 кримінальних проваджень направлено до суду за статтею 126-1 КК України «Домашнє насильство». Тут винуватці понесли кримінальну відповідальність.
Також цього року було винесено 14 термінових заборонних приписів стосовно домашніх кривдників. Відповідно до таких приписів, можуть бути встановлені різні обмеження та заборони щодо спілкування та наближення до постраждалої сторони. На щастя, ці приписи ніхто не порушив.
Якщо ви постраждали…
Якщо ви, хтось із ваших рідних чи близьких людей стали жертвами насильства в сім’ї, телефонуйте на Національну «гарячу» лінію з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та тендерної дискримінації:
116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) або
0-800-500-335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
Не мовчіть. Не дозволяйте себе ображати, принижувати від самого початку стосунків, не дозволяйте по відношенню до себе дій, які в подальшому можуть привести до насильства.
