У попередньому матеріалі "Антон Дудченко - "Відкриття біатлонного сезону" та "найскромніший біатлоніст української команди", ми розповіли про колишнього вихованця секції біатлону у Вирах, відомого у світі біатлоніста Антона Дудченка.
У цій публікації - розповідь про юних вирівських спортсменів і їхні досягнення у цьому сезоні.
Секція біатлону у Вирах почала працювати 30 років тому, коли Микола Кулак набрав першу групу школярів для занять лижними гонками.
- Після закінчення інституту, де я отримав спеціальність «Тренер-викладач», працював у спорткомплексі «Хімік» у Сумах. Але через пару років обставини склалися так, що відкрив філію секції у Вирівській школі. Сам я - з Ганнівки Вирівської, одружився і переїхав жити у Вири. Набрав перших дітей уже дорослих, як для початку занять спортом, – учнів 7-8 класів. Тоді не було особливих проблем із матеріальним забезпеченням. Придбали лижі, інше необхідне спортивне обладнання - і діти з задоволенням тренувалися. Вже через рік виступали «на області», показували непогані результати.
Пізніше почали займатися і біатлоном, який стрімко набирав популярності як у світі, так і тоді у Радянському Союзі. Одночасно в секції тренувалося до 30 учнів не лише з Вирів, а й з Біланів.
Також Микола Кулак згадує, що гарною мотивацією для його вихованців були поїздки на тренування по всьому Союзу: на Урал, в інші місця, де розвивався цей вид спорту.
- Наша основна база була і залишається у місцевій школі, в підвалі, де ми обладнали такий собі склад інвентаря. Тренуємося в спортзалі і на майданчику, - продовжив розповідь тренер.
Не забуває тренер і відомих своїх вихованців, які перші кроки робили саме у вирівській секції біатлону.
- Про Антона Дудченка Ви вже розповідали. Згадували, що і його батько теж відвідував нашу секцію. Спортивні династії – це поширене явище серед спортсменів. Моя донька Аня теж тренувалась у мене з першого класу. Зараз – тренер-викладач спортивного ліцею «Барса» та тренер Регіонального центру зимових видів спорту. Вона - майстер спорту України, срібний призер чемпіонату Європи серед юніорів 2007 року! Поговоріть із нею, і вона розкаже багато цікавого про тренування юних вирівчан, але вже на базі спортивного ліцею «Барса».
А далі пан Микола згадав відомих за межами України вихованців. Серед них - Євген Горбачов, призер чемпіонату світу серед юніорів, Антон Юнак - дворазовий призер світової Універсіади, призер чемпіонату Європи серед юніорів, Сергій Лукаш - чотириразовий призер всеукраїнських першостей.
Всього, за словами тренера, в його секції за ці роки тренувалося понад тисячу дітей.
- Звичайно, не всі стали спортсменами, чемпіонами, не всі навіть проходили весь курс тренувань. Хтось походив рік-два і кинув ці заняття. Спорт вимагає фізичної витривалості, системності й організації вільного часу. Не у всіх вистачало терпіння та наполегливості. Але всі, хто хоч трохи долучався до тренувань, загартовувалися, зміцнювалися фізично, дружили між собою. Більшість цих дітей уже у дорослому житті могли впевнено долати життєві труднощі.
- Миколо Івановичу, як досвідчений тренер скажіть: чи бачите зараз серед своїх нинішніх вихованців майбутніх чемпіонів?
- Давайте почнемо з того, що мої нинішні вихованці тренуються всього рік, адже в тренерській роботі була перерва: з 2015 по 2020 мене обирали сільським головою. Зараз повернувся до роботи, працюю на пів ставки від Білопільської ДЮСШ ім. Ю.Білонога тренером із лижного спорту. Відповідно до навантаження у мене має тренуватися шестеро дітей, але ж я не можу відмовити тим, хто бажає займатися спортом. Тож зараз у мене займається понад 20 учнів.
Передбачити чемпіонство - досить складно. Знаєте, свого часу та ж Катя Дудченко, сестра Антона, вигравала деякі дистанції в Анастасії Меркушиної, а Антон в юніорських першостях - у Жаклєна. В перемоги - багато складових. І починається вона з перших кроків у спорті. Сьогодні ці кроки у Вирах діти роблять з підвалу. Ви його бачили.
- Так, враження - не найкраще. Особливо, коли побачила в цьому підвалі Антона Дудченка. Спортсмен зі світових першостей прийшов до своїх юних земляків у підвал, де, мабуть, нічого не змінилося з часів його тренувань.
- Так, ми тримаємо наш нехитрий спортивний скарб саме у цій кімнатці. Траси, де можна тренуватися на роликових лижах, немає, катаємося на звичайній асфальтованій дорозі. Добре, що хоч кілька кілометрів у центрі села зробили. Останній раз лижі дітям придбавали 6 років тому. Тренажери Ви на стадіоні бачили. У школі - звичайний спортзал. Та діти все одно ходять на тренування, бо куди ще у Вирах іти після школи?
- Так, з лижами і кімнатами для занять - якось не дуже…
- Найпростіший лижний комплект - лижі, палиці, черевики - коштує три тисячі гривень. Чи багато батьків у Вирах зможе дитині його придбати? Тож користуємось із минулих «запасів».
- Щось дуже песимістично... Невже ми більше не почуємо про спортсменів із Вирів?
- Про це Вам більше розкаже Ганна Кулак, яка зараз тренує найбільш талановитих наших діток у ліцеї-інтернаті «Барса».
- Дякуємо за розмову і бажаємо Вашим учням перемог. А біатлону – розвитку!
З Ганною Кулак ми зустрілись у Вирах перед тренуванням, на яке зібралося до тридцяти дітей різного віку. Познайомились.
- Це всі наші вихованці, котрі починали перші кроки саме у Вирах, а зараз дехто навчається в ліцеї-інтернаті «Барса», - почала нашу розмову пані Ганна. - Найстарші - вже студенти сумських та харківських вишів, які тренуються у Регіональному центрі зимових видів спорту. Це - Данило Штань і його брат Олександр, Данило Твердохліб, Андрій та Катерина Бойки, Максим Чубур, Артем та Андрій Савоненки. Брат і сестра Діана та Дмитро Зайці живуть у Харкові. Діана навчається у коледжі спортивної майстерності, а Дмитро - в університеті фізичної культури. Артем Савоненко зараз тренується у Регіональному центрі зимових видів спорту.
Всі вони починали у школі, потім показували гарні результати на різних змаганнях і продовжили тренування вже в Сумах та Харкові. Дуже добре, і я дякую всім, хто ухвалив це рішення, що в Сумах відкрився спортивний ліцей «Барса», де готують дітей з різних видів спорту, а не лише футболістів, - наголосила Ганна Кулак.
Додам, що для мене такі слова – як медом по губах: адже саме за нашу депутатську каденцію в області відкрили цей комунальний заклад Сумської обласної ради. І пам’ятаю, як тоді точилися суперечки: чи варто було його перепрофільовувати з суто футбольного на різноплановий. Тепер переконалася: варто. Це підтвердила і тренерка.
- Зараз у секції біатлону тренуються наші вирівські діти: восьмикласник Сергій Рябков, десятикласники Катя Мигович, Руслана Ясногор, Альона Савоненко та їхній одноліток з Біланів Артем Яценко. Діти проживають у чудових умовах, забезпечені всім необхідним не лише для тренувань, а й для навчання. Збалансовано харчуються, змістовно проводять вільний час.
Коли почався карантин і вони поїхали додому, то дуже сумували як за заняттями, так і за спілкуванням одне з одним. В інтернаті панує дружня атмосфера. Кожна година розписана, і дітям просто немає часу на різні витівки. Але основне - ми повністю забезпечені спортивним інвентарем. Є лижі, гвинтівки, все - в гарному стані. Діти мають доступ до найкращих в області трас і стадіонів.
- І які результати Ваших вихованців?
- Сезон був важким, бо фактично всі діти перехворіли взимку і важко відновлювалися. Тож маємо друге місце на всеукраїнських змаганнях у Тростянці в естафеті. Тут брали участь наші дівчата Катя Мигович та Руслана Ясногор. Артем Яценко на Всеукраїнській першості в індивідуальній гонці мав другий результат. Сергій Рябков прийшов до фінішу третім у масстарті на першості України у Тисовці, в Тростянці теж завоював призові місця.
- Діти задоволені таким результатом?
- Якщо спортсмен зупиниться і не мріятиме про майбутні перемоги, то в нього їх і не буде. Такий закон спорту! Звичайно, ми максимально мотивуємо наших юних спортсменів, підтримуємо, радіємо разом із ними. Якби до нашої моральної підтримки долучилися ще небайдужі до розвитку спорту люди, діти могли б показувати кращі результати.
- Ви праві. Я бачила, як у них горіли очі, коли Антон Дудченко дарував їм невеличкі сувеніри: шапки, пов’язки та майки зі стартовими номерами, в яких виступав на світових першостях. Як діти захоплено дивилися на відомого земляка, фотографувалися з ним.
- Аякже. Це ж - стимул для занять! Антон теж колись починав із тренувань на тому ж шкільному стадіоні. І добре, що він прийшов до нас, підбадьорив вихованців, подарував невеличкі сувеніри.
У нас дуже талановиті діти, але їм треба допомагати розвивати здібності й таланти, створювати належні умови тренувань, заохочувати. Тоді й матимемо результат.
- Щиро сподіваюся, що наші публікації на сайті та в газеті привернуть увагу до юних біатлонних зірок із Вирів, і розтане лід байдужості тих, хто має опікуватися цим видом спорту, єдиним на Білопільщині. Сьогодні наші спортсмени представляють Україну на світових першостях.
Від імені читачів «Білопільщини» щиро бажаю юним перемог та успіхів! Білопільському біатлону – бути!!!
