Все про вакцину і можливі наслідки такої профілактики – від науковця Надії Жолобак, яка тридцять років досліджує різні віруси і має грунтовні знання з цих питань. Це – уривок її інтерв’ю Інтернет-каналу UKRLIFE.TV.
Ми продовжуємо публікацію матеріалів науковців про перебіг інфікування СОVID-19, про сам вірус і доцільність карантинних заходів.
4 квітня у газеті «Білопільщина» ми вже друкували інтерв’ю старшої наукової співробітниці відділу інтерферону та імуномодуляторів інституту мікробіології та вірусології НАН України Надії Жолобак «Брудну руку можна не рубати, а помити». Минуло понад два місяці, і все частіше чуємо: «Вакцина нас врятує!». Чи так це насправді?
Вакцинація - це досить специфічний процес
Що ж відбувається зараз з розробкою вакцини від коронавірусу?
Тому українцям доведеться чекати вакцину, яка буде надходити з-за кордону. Або ж українські вчені намагатимуться створити її самі.
За кордоном заявляють, що вони роблять вакцини, але виникає питання: що це за вакцини?
Вакцинація - це досить специфічний процес. Коли ми вводимо вакцину, ми намагаємося запустити глобальний каскад імунної відповіді. Поясню детальніше. Наш організм по-стійно контактує з різними збудниками. яких навколо нас тисячі. І ми цього навіть не помічаємо, тому що ці збудники потрапляють у першу чергу на слизову оболонку: в рот, ніс, очі. А на слизових у нас є свій імунний захист, який справляється з цими збудниками елементарно просто і без будь-якого запуску центральної системи імунної відповіді. Тобто, ми живемо і не помічаємо, як щохвилини наша слизова оболонка захищає нас від справжньої навали вірусів та інших збудників хвороб.
Коли ми вводимо вакцини, вони запускають саме глибокий каскад, тобто активізуються всі рівні імунної відповіді і в організмі починають вироблятися антитіла в досить високих титрах, які потім зберігаються досить довго.
Але є інфекції, які не потребують таких складних відповідей. За характером тих даних, які вже існують з приводу формування імунної відповіді, до коронавірусу, і того, де реально відбувається процес інфікування, а він відбувається на слизових, то такий глибокий захист формується далеко не у всіх. Тільки у тих, у кого ця інфекція протікала у важкій формі. У кого інфекція протікає в легкій, організм з нею справляється чудово на рівні слизових.
Питання: навіщо запускати глибокий ешелонований захист? Навіщо так напружувати імунну систему? Швидше за все, що це не потрібно.
Багато вчених заявляють, що у них уже є вакцина проти коронавірусу. Але виникає питання: а як же вони її зробили?
У нас можуть формуватися антитіла на слизових, а можуть - в крові. Якщо вірус вражає слизову, а не потрапляє в кров, то навіщо запускати таку глобальну відповідь?
Для вірусів, які мають здатність швидко мутувати, а це і коронавірус, і, наприклад, той же вірус грипу, показано, що введення протигрипозної вакцини на ранніх етапах епідемічних процесів призводить до того, що формується посилена імунна відповідь. Іншими словами, люди, які були щеплені цими вакцинами, в кінці епідсезону хворіють, і досить важко. Тому було б доречно розробляти вакцини, які діяли б на рівні слизової. А найперспективніші від вірусу - ДНК-вакцини.
Є інфекції, які не вимагають розробки вакцини.
Розробка протигрипозної вакцини - це все одно, що стрілянина з гармати по горобцях.
Поясню, що означає ця фраза. Гармата - це досить серйозна зброя, яку не можна застосовувати кожен раз і без необхідності. А по горобцях чому, тому що вірус грипу - це так само, як і коронавірус, надзвичайно мінливий вірус.
Якщо відразу кілька вірусів потрапляє в клітину, там може відбуватися змішування, і ми можемо отримати різні варіанти вірусу. І та вакцина, яка буде розроблена для одного варіанта, через місяць, наприклад, буде неефективною для наступного варіанта вірусу. А значить, робити щеплення від коронавірусу потрібно буде не однією вакциною, а декількома різними.
Заради чого це потрібно робити, якщо у нас формується імунітет на рівні контакту зі слизовими, точніше, ми здатні видалити цей вірус просто місцевою імунною відповіддю.
Ще раз наголошую: не треба запускати глибоку імунну відповідь. Крім того, немає сенсу вакцинувати людей похилого віку. З віком у людей відбувається згасання функцій імунної системи, тому вони більш схильні до інфекційних захворювань.
Введення вакцини не забезпечить формування імунітету, тому що організм уже не здатний до цього.
Якщо недостатньо білка в організмі, не будуть сформовані антитіла, тому що це білкові тіла. Вакцинацією ми не сформуємо колективного імунітету, якщо не врахуємо ці всі фактори.
Ізоляція, яка була «запропонована» нашому населенню, дала дуже поганий результат. Якщо людина довго сидить у закритому приміщенні, то, виходячи в суспільство, вона втрачає здатність реагувати на подразники, стає більш чутливою і сприйнятливою до інфекцій.
Таким чином, ми створили умови для того, щоб люди більше хворіли. І ось це - найнебезпечніше.
З вірусологами ніхто не радився з приводу введення карантину.
- Якщо подивитися статистику, то вона глобально не змінилася: що до, що після відміни карантину ...
- Якщо подивитися статистику смертності, то вона не стала нижчою, а навіть вищою. І пов'язано це з тим, що в період карантину лікарі не надавали медичні послуги тим плановим хворим, яким потрібно було їх надавати.
Ті заходи, які були вжиті, були вжиті з перебільшенням. І ніхто не скаже, що це неправильно.
Ті країни, які не оголосили карантин, нормально пережили цей період, впоралися з ним і далі працюють. Я думаю, що в цій ситуації вони - у виграші, тому що у них уже більш активно сформований колективний імунітет, крім того, вони створили умови, щоб цей збудник послаблював свою інфекційність.
Таким чином, у них інфекції йтимуть на спад, а ми будемо винуватцями того, що збудник від нас, потрапляючи в ці країни, викликатиме нові хвилі спалахів захворювання. У цій ситуації карантин був соціально мотивованим, але не вірусологічно мотивованим.
- Тобто, країнам, які не вводили карантин, вакцина не потрібна, у них уже сформований колективний імунітет?
- Так, саме так. І взагалі, питання стоїть в адекватності цієї вакцини, наскільки вона потрібна, бо, з одного боку, вірус має високу мутогенність, з іншого, імунітет дуже багатьох верств нашого населення такий, що введення вакцини не даватиме потрібного ефекту.
- Чи може бути одна універсальна вакцина, чи вона повинна бути окремою для кожного континенту?
- Я повернуся до витоків нашого імунітету. Коли наш організм контактує зі збудником, він не відразу його розпізнає. Цей процес - досить тривалий, формування антитіл відбувається на сьому добу, але ці антитіла ще невисоко специфічні.
Тобто, якщо ми проконтактували з цим коронавірусом, то навіть поява нового варіанту, наприклад, привезеного з іншої країни, призведе до того, що наша імунна відповідь буде частково готова контактувати з цим вірусом. Буде легке нездужання, але через 7 днів ти будеш здоровий.
Якби імунна система не вміла адаптуватися до того чи іншого вірусу, на планеті Земля не було б жодного живого організму.
До кожної вакцини потрібно підходити з розумом і до кожної інфекції ставитися індивідуально.
Як зміцнювати імунітет?
- По-перше, сонце, повітря і вода - наші вірні друзі! Ми повинні багато рухатися, бути на сонці в достатній кількості, загартовуватися, приймати водні процедури. По-друге, повноцінне раціональне харчування, достатня кількість білків, жирів, вуглеводів, плюс вітаміни і мікроелементи. І, звичайно, здорова психіка та адекватний сон, тому що сон - це саме той період для людини, який дозволяє їй повноцінно відновлюватися. Всі ці складові забезпечать нормальне функціонування імунної системи. Застосування вакцин необхідне там, де реально інфекція становить небезпеку.
Зазначу, що необхідність застосування вакцини розраховується за певними формулами, тобто, якщо наслідки вакцинації можна порівняти зі смертністю від самої інфекції, то у вакцинації немає сенсу. А враховуючи, що в цій ситуації ми не знаємо, як будуть діяти ці вакцини, то виникає дуже багато питань з приводу необ-хідності саме коронавірусної вакцинації. Давайте подивимося, як вони діятимуть там, де їх розробили, а потім уже будемо думати, треба нам це чи ні.
Скажу ще про один дуже важливий момент. Експерти МОЗ планують певну стратегію вакцинації. Вони запевняють, що щепленнями потрібно охоплювати не менше 95 відсотків дітей 1-3 років життя. І кожному з них вони планують щорічно вводити від 20 до 40 препаратів. Таким чином, загальна кількість ін'єкцій зростає в декілька разів, а значить, і введення вакцин. Зробити таку кількість ін'єкцій маленькій дитині за рік - це дуже складно організаційно, а з іншого боку, виникає питання, наскільки це виправдано.
Кожна з цих маніпуляцій повинна бути глобально обгрунтована. Потрібно берегти нормальне здоров'я дітей, ну і дорослих - теж.
З відкритих інтернет-джерел.
