Поліція Білопільщини вкотре звертається до громадян із проханням бути більш пильними, оскільки останнім часом суттєво збільшилася кількість випадків шахрайств.
Вкрала у бабусі 13 тисяч гривень
Кілька днів тому до помешкання однієї бабусі у Ворожбі прийшла жінка, яка представилася соцпрацівником та почала перевіряти платіжки за газ. Згодом, увійшовши в довіру власниці будинку, вона перевела розмову на іншу тему, про грошову реформу й про те, що старі купюри виходять з обігу.
Не підозрюючи нічого лихого, бабуся дістала свої заощадження. Відволікаючи увагу господині, «гостя» почала переписувати номери купюр на папірець, а коли старенька втратила пильність, шахрайка скористалася моментом і вкрала частину грошей.
Віддавши бабусі переписані «старі» банкноти, гостя з нею розпрощалася і пішла геть. Провівши «соцпрацівницю», старенька повернулася у хату, стала перераховувати гроші і недорахувалася 13 тисяч гривень.
Дідусь втратив 20 тисяч гривень заощаджень
Минулих вихідних у схожу ситуацію потрапив дідусь, до якого завітала «соцпрацівниця» як до ветерана війни. За такою ж схемою, у розмові жінка зачепила тему грошової реформи. Як результат – вкрала у старенького 20 тисяч гривень.
Судячи з опису підозрюваної, в обох випадках імовірно діяла одна й та ж особа.
За даними фактами Білопільське ВП порушило кримінальну справу за ст. 185 КК України «Крадіжка».
За інформацією Білопільського відділення поліції.
Види шахрайств
Попри значну профілактично-роз’яснювальну кампанію та регулярні попередження з боку поліції, громадяни через свою неуважність та необачність продовжують ставати жертвами шахраїв усіх мастей.
Правоохоронці застерігають громадян від недалекоглядних кроків, які можуть в подальшому коштувати втрати заощаджень чи цінних речей, за якими полюють зловмисники.
Телефонні шахрайства: ваш син у поліції або потрапив у ДТП, або SMS про виграш автомобіля і необхідність сплати комісійних;
Інтернет-шахрайства: купівля-продаж товарів через Інтернет.
Шахрайства з банківськими картками: виманювання pin-коду або паролю картки та зняття з неї коштів.
Псевдо-працівники: псевдо-електрики, псевдо-соцпрацівники, псевдо-поліцейські: пропонування соціальних наборів, видурювання нагород псевдо-працівниками військкомату тощо.
«Ляльководи»: підкидання «ляльки» з фальшивих грошей чи папірців і виманювання справжньої готівки або коштовностей.
Видурювання значних сум грошей під приводом пропозиції купити нібито дорогі речі: золото, антикваріат, картини.
Оформлення вигідних депозитів у банку під великі відсотки або оформлення дисконтних карток на знижки для купівлі продуктів харчування.
Псевдо-покупці макулатури, пуху-пір’я, ганчір’я, картоплі.
Продавці непотребу: різноманітних чудодійних ліків, супертоварів для швидкого зцілення і оздоровлення.
«Міняйли»: обмін грошей на нібито нововведені в обіг купюри.
Цілителі й ворожки: ворожіння, зняття порчі.
Шахрайки можуть представлятися: працівниками центру соціального обслуговування пенсіонерів чи інших соціальних служб, що займаються допомогою пенсіонерам, ворожками, цілительками, працівниками банку, «Червоного хреста» чи якогось благодійного фонду тощо.
Зазвичай шахраї пропонують:
- зробити безкоштовно ремонт в квартирі;
- продати за півціни продукти харчування чи інші товари;
- вигідно переоформити пенсію.
Також вони, посилаючись на ефемерну грошову реформу, готові обміняти гроші на «нові купюри». Раді будуть надати «миттєві відсотки», зняти будь-яку порчу або «пристріт», запропонувати якісь інші послуги, з оплатою нібито за дуже низькими тарифами.
Телефонні шахраї
Ці зловмисники телефонують найчастіше увечері або вночі. Незнайомий голос повідомляє, що син (чоловік, онук) абонента затриманий поліцією або потрапив в якусь біду. Якщо жертва починає нервувати й розпитувати подробиці, шахрай веде гру далі. Аферист не дає жертві вийти зі стресової ситуації й вибудовує діалог так, що потерпілий погоджується допомогти родичеві і слухняно виконує поради «посередника».
Інколи шахраї просять не відключати телефон, щоб позбавити людей можливості передзвонити родичам і з’ясувати реальну картину. Інколи вони міняють голос і представляються родичами.
Мета одна – видурити гроші, які жертва, нібито рятуючи родича, має переказати на банківський рахунок або віддати готівкою кур’єру.
Аби не стати жертвою шахраїв, поліція радить громадянам дотримуватися таких правил:
- перш за все, не панікувати і не поспішати виконувати умови аферистів;
- ніколи не називати невідомим своїх близьких на ім’я;
- для перевірки слід попросити того, хто представився поліцейським, назвати прізвище, ім’я, по-батькові і дату народження затриманого або постраждалого родича. У більшості випадків такою інформацією злочинці не володіють;
- варто спокійно уточнити, в якому саме відділі поліції знаходиться ваш син або родич, після чого передзвонити до чергової частини і перевірити інформацію.
- намагайтеся якнайшвидше передзвонити тому, хто нібито потребує негайної допомоги, або людям, які можуть в даний момент бути поруч і підтвердити або спростувати тривожну інформацію.
Якщо ж ви все-таки потрапили на гачок аферистів або щодо вас намагалися застосувати шахрайські дії, якнайшвидше телефонуйте до поліції. Це дасть змогу правоохоронцям оперативно вирахувати та затримати зловмисників «по гарячих слідах».
Інтернет-шахрайства
Поширені під час купівлі-продажу товарів через Інтернет. Шахрай виставляє на сайт товар, ніби для продажу, і пропонує здійснити передоплату або перерахувати хоча б завдаток. Після того, як жертва перерахувала гроші, аферист зникає. Бувають випадки і навпаки – жертва надсилає товар замовнику, а грошей за нього так і не отримує.
Потерпілими від інтернет-шахрайств стають не лише покупці, а й і продавці товарів. Жителька Запоріжжя, надіслала замовнику в Чернігів посилку із закусками до пива вагою 110 кг на 17200 гривень, а той, отримавши вантаж у відділенні кур’єрської служби доставки, гроші заявниці за товар не перерахував.
Вивідування даних карток
Шахрай, видаючи себе за співробітника банку, під різними приводами намагається дізнатися реквізити картки (номер, пін-код, тризначний код на звороті, номер телефону, до якого «прив’язана» картка). Як тільки це йому вдається – з рахунку жертви шахрайства відразу ж зникають всі власні кошти і навіть кредитний ліміт.
Псевдодобродії та «липові» працівники
Аферисти піл час зустрічі часто представляються працівниками комунальних служб, банківськими службовцями, благодійниками. Дзвонять у двері, й, наприклад, під приводом перевірки електролічильника проникають до помешкання. Поки господар шукає документи на лічильник, гість нишпорить в оселі, забираючи все, що має якусь цінність.
Псевдо-соцпрацівники під приводом надання продовольчих наборів за значно заниженими цінами просять заплатити за продукти суто символічну суму, а запримітивши, де у жертви схованка грошей – викрадають їх.
Буває, що шахраї представляються правоохоронцями і під приводом перевірки номерних речей (мобільні телефони, велосипеди) заволодівають ними, заявляючи господарям, що ці речі нібито є краденими та розшукуються.
Грошова «лялька»
Для заволодіння чужими грошима шахраї використовують «обманку» – стосик упакованого нарізаного паперу розміром з грошові купюри.
«Раритети»
Поширене й шахрайство під приводом продажу коштовних чи антикварних речей (золото, антикваріат, картини). Злодії видурюють значні суми грошей у покупців, або ж виявляють їх місце знаходження та викрадають з помешкання, потрапивши до нього.
«Дармовий сир»
Чимало випадків шахрайства пов’язано із удаваним оформленням вигідних депозитів у банку під великі відсотки або оформленням дисконтних карток на знижки для купівлі продуктів харчування. Аферисти чатують на своїх жертв поблизу філій банків чи поштових відділень в день видачі пенсії чи допомоги і одразу ж пропонують вигідно вкласти гроші під високі відсотки.
Шахрай заводить розмову про райдужні перспективи внеску, а його подільник, всіляко розхвалюючи диво-пропозицію, кидається «оформити» депозит і тут же для наочності отримує наперед привабливі відсотки з вкладу. Це стимулює жертву і вона, втрачаючи здатність тверезо мислити, погоджується віддати гроші пройдисвітам, а інколи ще й додатково приносить їх з дому.
«Заготівельники»
Ці злодії, виступаючи в ролі покупців макулатури, пуху-пір’я, ганчір’я, картоплі чи як продавці різних супертоварів і чудодійних ліків, групами проникають до помешкань і обійсть.
Поки одні візитери «торгуються», відволікаючи увагу господаря, інші нишпорять у помешканні та крадуть гроші й коштовності. Зрештою, продаж «провалюється», і непрохані гості зникають. Обікрадена жертва помічає свої втрати лише згодом, коли перевіряє свої схованки.
«Реформатори» гаманців
Посилаючись на чергову зміну державних високопосадовців, шахраї представляються банківськими службовцями та розповідають довірливим жертвам, про нібито оголошену грошову реформу, сповіщають про необхідність замінити старі купюри на нові. Замість справжніх грошей аферисти підсовують зазвичай надруковані на кольоровому принтері «нововведені банкноти».
«Цілителі» й «провидці»
Часто-густо цим «заробляють» шахраї-жінки неслов’янської зовнішності. Їх жертвами стають в основному люди літнього віку та молоді жінки й дівчата. Аферистки заходять на подвір’я чи до помешкання та представляються знахарками, екстрасенсами чи цілительками. Нерідко під час спілкування зловмисники лякають потерпілих тим, що на них лежить «прокляття», яке у змозі зняти тільки вони.
Обіцяючи допомогти, шахрайки проводять «ритуали» з курячими яйцями та іншими речами, змушують стареньких молитися в окремих кімнатах будинку, носити з городу землю та віддавати усі заощадження і коштовні речі. Люди слухняно виконують всі вказівки шахраїв, і лише згодом розуміють, що їх ошукали.
Молоді жінки та дівчата часто потерпають від наслідків «ворожіння», підпадаючи під навіювання, жертви виносять з дому всі гроші та коштовності і віддають шахраям. В цій ситуації найкраща порада – якомога швидше припинити спілкування із нав’язливими візитерами, покликати на допомогу когось із сусідів чи сторонніх перехожих.
Співробітники Білопільського ВП звертаються до громадян: якщо ви чи ваші рідні зіткнулися з такими чи схожими випадками шахрайства, не зволікайте і не гайте часу, а негайно телефонуйте на лінію «102».
