Розповсюдження фейків є вкрай небезпечним. За допомогою фейкових новин можна вправно маніпулювати думкою людей. особливо гостро ця проблема постає під час війни.

Пропаганда, заклики до емоцій, упереджені новини, теорії змови, клікбейти, псевдонаука, сатира, напівправда, фальшивки, фінансово-політичний тиск – для створення фейків використовують безліч типів публікацій та прийомів.

Щоб краще навчитись розпізнавати фейки та протидіяти дезінформації, ви можете переглянути відео з курсу медіаграмотності, який онлайн-медіа Хмарочос робить спільно з Агенцією медійного росту АБО.

Переглянути підбірку відео ви можете за цим посиланням.

Також ви можете пройти тест до одного з відео та брати участь у розіграші подарунка.

Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»

Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»

Чи вмієте ви захищати себе та свій інформаційний простір від засилля фейків і відрізняти дезінформацію від справжніх новин? Як не потрапити під влив неправдивих новин? Давайте розбиратись разом.

Пройдіть наш тест і визначте, наскільки ви обізнані та захищені від фейків та іншої неправдивої інформації.

Пройти
Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»
Ви побачили у стрічці Facebook допис про нову допомогу від ООН чи інших благодійників. Ваші дії?
  • Одразу зайду і зареєструюсь. А раптом дадуть?!
  • Зареєструюсь і поширю допис, надішлю його друзям
  • Спочатку перевірю джерело і пошукаю інформацію на офіційних ресурсах

    Інформацію, особливо ту, що пов’язана з введенням ваших особистих даних, необхідно завжди ретельно перевіряти. Якщо ви побачили допис про допомогу та посилання для реєстрації, не поспішайте. Спочатку пошукайте інформацію і Інтернеті, на офіційних ресурсах чи з активним посиланням на них. Дізнайтесь, чи справді планується видача такої допомоги. Переходьте за посиланнями для реєстрації виключно з офіційних ресурсів, а не з сумнівних сайтів.

    Крім того, звертайте увагу на коментарі. Навіть якщо під дописом ви побачите щось на зразок «Дуже дякуємо за допомогу!», не полінуйтесь перевірити акаунти, з яких вони написані. Часто вдячні коментатори – всього лише фейкові боти з нульовою активністю та повною відсутністю інформації на сторінці, котрі створені, аби розганяти фейковий допис мережею.

Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»
Друг/родич десь почув і розповів, що «за кілька днів буде наступ ворога». Ваші дії?
  • Розповім про це всім іншим друзям/рідним і складатиму валізи
  • Пошукаю інформацію на ресурсах ЗСУ та адміністрації

    Всю важливу інформацію потрібно завжди перевіріяти на офіційних джерелах, аби не стати співучасником розповсюдження фейкових новин.

    Майте на увазі, що така інформація може бути російська ІПСО (інформаційно-психологічна операція). Вона полягає в тому, щоб вплинути на настрої людей, забезпечити загарбнику оптимальні умови для взяття під контроль територій, зробити все, щоб українці не чинили опір російським окупантам, деморалізувати людей та спричинити паніку.

  • Перевірю інформацію в знайомого, бо він зараз служить в ЗСУ
Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»
Який заголовок є маніпулятивним і може не відповідати змісту матеріалу?
  • У Білопіллі вимкнуть світло: яка причина відключення
  • Це просто жах! Жителі Білопілля залишаться без світла!

    Маніпулятивні заголовки здатні збільшити кількість переглядів статті та популярність медіа. Людям завжди цікаво дізнатися більше про щось шокуюче або незвичайне. Часом такі заголовки дають лише часткову або неповну інформацію, але тримають читача в напруженні до кінця статті. Такий підхід допомагає збільшити кількість переглядів та розшарювань матеріалу в соціальних мережах.

  • У Білопіллі ремонтуватимуть електромережі. На деякий час у місті вимкнуть світло
Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»
До вас у друзі на Facebook проситься людина, яка вже є серед ваших фейсбучних френдів. Ваші дії?
  • Звісно, додам. Може людина забула пароль від сторінки і створила нову
  • Я додаю всіх, хто проситься в друзі. Чим більше, тим краще!
  • Зв'яжусь із другом і запитаю, чи дійсно він створив нову сторінку

    Часто шахраї створюють сторінки-клони ваших Facebook-друзів, а в подальшому просять позичити гроші на різні потреби. Тож ніколи не переказуйте гроші відразу. Переконайтеся, що це дійсно ваш друг, а не шахрай: запитайте особисту інформацію, поставте вашому другові питання, відповіді на які може знати тільки він і ви. Перетелефонуйте другові за номером, який ви точно знаєте, а не за тим, що зазначений у фейковому акаунті. Шахраї можуть змінити номер телефону в профілі. Якщо не вдається зв'язатися з другом, зателефонуйте спільним знайомим, родичам чи колегам, щоб вирішити проблему.

    До речі, просити кошти шахраї можуть і зі справжнього акаунту вашого друга, який може бути зламано.

Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»
Ви побачили в соцмережі відео на зразок «Вчора відбувся протест українців проти дій влади». Ви:
  • Зайду почитати коментарі

    Найперше, що варто зробити, зайти у коментарі, адже серед них є ті, котрі піддають сумніву правдивість цієї події, а часто і доводять його неправдивість, роз’яснюючи, де і коли насправді це відео знято. Часто, аби дезінформувати глядачів, у соцмережах поширюють відео мітингів-протестів, що відбувались в інших країнах кілька років тому, видаючи їх за українські, зі свіжими датами.

    Друге, що варто зробити – перевірити інформацію з офіційних джерел, загугливши її в Інтернеті, на платформах загальноукраїнських сайтів.

  • Вподобаю і поширю відео
  • Розішлю відео всім друзям, щоб знали, що коїться в країні
Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»
Ви побачили допис про збір коштів пораненому військовому. Ваші дії?
  • Скину кошти на вказаний номер картки. Треба допомагати захисникам!

    З огляду на таку необачність, ви можете допомогти не захинискам, а шахраям. Звісно, перекинувши 50-100 грн навіть не на справжній збір, ви не збіднієте, але уявіть, що таких як ви – довірливих людей – тисячі… На скільки збагатяться шахраї за ваш рахунок!

  • Перевірю інформацію та світлину – це може бути фейк

    Фейкові збори коштів заполонили соцмережі. Шахраї наживаються на співчутті людей. Якщо ви хочете допомогти, спочатку перевірте історію змін посту та опубліковане фото пораненого захисника. Часто шахраї використовують справжні імена військових, але фото інших людей, жителів інших країн.

    Перевірити це під силу навіть дитині.

    Історія змін посту: натисніть на три крапки у верхньому правому куті допису та оберіть відповідну функцію.

    Фото: натисніть на фото правою кнопкою миші й у випадному меню вибираєте пункт «пошук зображення через гугл». Це справедливо для браузера «Google Chrome», в інший провідниках алгоритм дій може різнитися.

    Але однаково справедливо для всіх — просто відкрити ґуґл-пошук за зображенням і завантажити туди необхідне фото.

    Також пропонуємо звертатись у групу СТОП ШАХРАЙСТВО! Рахунки фейкових зборів!

  • Поширю допис та запропоную долучитись до збору всім друзям
Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»
Вам телефонують із банку і говорять, що вашу карту заблоковано…
  • Виконаю інструкції представника банку, аби якнайшвидше розблокувати картку
  • Одразу покладу слухавку і зателефоную на сервісний номер свого банку чи звернусь до відділення особисто

    Шахраї часто представляються працівниками банку та повідомляють про вигадану проблему з вашою карткою або рахунком. Завдяки цій схемі довірливі люди розголошують особисту інформацію та втрачають свої гроші.

    Відразу припиняйте розмову. Обмежте можливість проведення операцій в інтернеті. Обмежте добовий ліміт витрат по карті.

    Працівники банку ніколи не телефонують, щоб дізнатись інформацію про вашу картку. Маєте сумніви стосовно того, хто вам телефонує? Передзвоніть за номером телефону банку, який зазначений на картці.

    Нікому ніколи не повідомляти секретні реквізити карти (ПІН-код, номер і термін дії картки, а також її CVV-код — останні три цифри на зворотній стороні карти).

  • Хай блокують! Відкрию іншу карту в іншому банку!
Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»
Вам пропонують «легкий заробіток» у соцмережах…
  • Не буду навіть переходити за посиланням, бо безкоштовний сир – тільки в мишоловці!

    Ця шахрайська схема є порівняно новою, схожа на піраміду. Аферисти пропонують потенційним жертвам у телеграм-каналах та інших месенджерах можливість легкого онлайн заробітку.

    Робота дуже проста: переглянути відео в соцмережах, поставити лайки чи написати коментарі. Але, за умовами, перш ніж заробити – необхідно вкласти. Ви повинні внести певну суму грошей, яка згодом нібито повернеться з надлишком. Спочатку так все й відбувається, і людина справді повертає вкладені кошти з мінімальним заробітком: 100, 200 чи 1000 гривень. Згодом, втершись в довіру, шахраї виманюють у довірливих громадян більше грошей і не повертають ні вкладене, ні надлишок.

  • Перейду за посиланням і спробую заробити. Гроші зайвими не будуть
  • Звісно погоджусь і друзям порекомендую!
Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»
Побачили в соцмережах прогноз ворожки чи екстрасенса про можливі обстріли…
  • Я вірю в це! І дослухатимусь до їхніх порад!
  • Запитаю прогноз для свого міста і скину кошти за послуги
  • Ох і розвелося ж їх зараз! Де вони були до війни?

    Тарологи, чаклуни, ворожки стали мало не військовими експертами. Вони передбачають події на фронті і навіть місця ракетних ударів. Із неодмінних атрибутів – колода карт і телефон, на який достатньо зняти моторошний ролик про імовірні обстріли, набрати підписників і ваші донати – у них у кишені.

    Під вплив таких «нострадамусів» потрапляють люди довірливі і ті, хто вірить у потойбіччя та надприродні сили. З одного боку їхні позитивні пророцтва заспокоюють і знижують рівень тривожності, з іншого – це може заважати об’єктивно оцінювати реальність.

    Такі відео та прямі ефіри з розкладами карт таро і прогнозами – дезінформація, а в руках ворогів може стати частиною ІПСО. Тож варто ставитись до цього критично, аналізувати почуте і не сприймати за щиру правду.

    Психологи радять інші способи заспокоєння, а перед тим, як платити гроші за сумнівні послуги, добре подумати, яка реальна користь такого вчинку. Якщо справді хочете захиститись від російських атак – краще донатити ЗСУ, бо це єдина сила, яка здатна зупинити російську орду.

Тест: «Наскільки я довіряю фейкам»
У соцмережах вам пропонують чудодійний препарат від якогось захворювання…
  • Одразу замовлю і почну користуватись. Про нього так багато схвальних відгуків у коментах!
  • Проконсультуюсь щодо цього питання зі своїм лікарем

    І це правильно! Не варто експериментувати зі своїм здоров’ям, довіряючи словам невідомих порадників, навіть якщо у них багато підписників (які можуть бути «накручені») чи схвальних коментарів (вони можуть бути фейкові). Кожен організм – індивідуальний і перед лікуванням потребує ретельного обстеження. Препарат може бути панацеєю для однієї людини, а іншій зробити тільки гірше.

  • Погуглю в Інтернеті про це диво і куплю

Поділитись результатом

Далі
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися