Зустрілися ми з Сергієм у редакції «Білопільщини» на другий день Різдва. Я дізналася, що він приїхав додому, й одразу домовилася про зустріч. Цікаво ж поспілкуватись не «в телефон» із непересічною особистістю і відомим в Україні актором.
Сергій приїхав у редакцію і ми проговорили майже дві години. Про все: про життя-буття акторів, про його захоплення, про роботу в умовах карантину, про зйомки у фільмах і гру в театрі, про родичів і друзів…
З розумною і цікавою людиною можна спілкуватися безкінечно, точніше, її слухати.
У Сергія - чудово поставлений голос, прекрасна українська мова, образні вислови і логічне мислення. І, звичайно, почуття гумору. А ще – 2 метри зросту! Я зі своїх 176 см давно так не дивилася знизу вгору на людей! Не втрималася, запитала, який розмір взуття носить актор.
- 50, – відповів Сергій. І таке буває...
Як почалася розмова нетрадиційно, так і тривала. Ось про що ми говорили.
Серіали
- Я знімався в багатьох серіалах, зараз навіть усіх не згадаю. Не передивляюся їх. Хіба що випадково щось бачу на екрані. Переважна більшість українських телесеріалів - дуже низької якості. Але їх треба знімати хоча б для того, щоб розвиватися, рухатися далі й отримувати досвід. Серед, не побоюся визначення, певної купи знятого «кіносміття», є чудові серіали, які варто дивитись і розуміти, що це вже зовсім інша якість вітчизняного кінопродукту.
Якщо назвати три українські серіали, то рекомендую «Спіймати Кайдаша», серіал «Козаки. Абсолютно брехлива історія» та серіал «Нюхач». Я в них не знімався.
А з тих, де брав участь, рекомендую такі: четвертий сезон французького серіалу «Бюро легенд», «Кріпосна» та «Не прекрасна леді».
Ігрове кіно
- Де більше подобається зніматися: в ігровому кіно чи серіалах?
- Актор може себе реалізувати в усіх напрямках. Ігрове повнометражне кіно - це окремий напрямок акторської роботи. Він не може бути «гірший» чи «кращий». Він - інший. Мені особисто він подобається найбільше. В ігровому кіно - свої вимоги і, якщо можна так сказати, привілеї. Привілей - це особливе ставлення до актора, до самої організації кінопроцесу, до умов роботи… І я це відчув на зйомках багатьох ігрових фільмів.
Від священника - до Ісуса
З останніх ігрових фільмів фільм «Віддана» - найбільш популярний. Я там грав священника отця Йосифа. І паралельно знімався у фільмі «Мої думки тихі...». Там теж грав священника.
Мене часто запрошують на роль священнослужителів. Можливо, моя борода, довге волосся асоціюються з такими образами… Втім, мені доводилося грати і роль Ісуса. Про нашу прем’єру вистави «Во имя истинной любви» писала тодішня преса.
Тож я зараз зголив бороду, щоб трохи змінити імідж. Можливо, це змінить і ставлення до мене як до актора певної ролі.
Від редакції. Один із найбільш популярних фільмів за участі Сергія Волосовця - «Віддана», прем’єрний показ якого відбувся торік 16 січня. Зараз цей фільм можна побачити онлайн та до карантину – в кінотеатрах. Дуже раджу подивитися. Фільм, дійсно, - чудовий!
Педагогічна діяльність
- Зараз я викладаю сценічну мову на платформі «zoom». Це індивідуальні уроки для всіх охочих, як професійних акторів, так і пересічних громадян, які хочуть покращити свою вимову та почати впевненіше говорити.
Починав я викладацьку діяльність в Ukrainian Film School, де навчають майбутніх акторів, режисерів, сценаристів. Сценічна мова є невід’ємною частиною навчання як у цьому закладі, так і в театральному університеті імені І.К.Карпенка-Карого. Я розумію важливість сценічної мови не лише для молодих студентів, майбутніх акторів. До мене звертаються люди 30-40 років і просять провести консультації і виправити мовні дефекти чи поставити правильну українську вимову.
Ми над цим успішно працюємо і приходимо до бажаного результату. Мені приємно бачити реальні плоди своєї роботи. Я творю і розвиваюся разом зі своїми учнями. Викладацька діяльність - це дуже цікава сфера моєї творчої зайнятості.
Бачу світ через об’єктив
Рік тому в артпросторі «Вежа» відбулася моя перша фотовиставка, яка мала назву «Не очі, а погляд». На ній я представив свої фотороботи, які збирав протягом семи років. Героями моїх робіт стали як колеги-актори, так і просто друзі, випадкові люди, які потрапили в кадр.
Багато фото - це не стільки сюжет, скільки настрій та емоція, яка сфокусувалася в кадрі. Фотографую на цифровий і плівковий фотоапарати, просто на телефон, але на виставці було представлено більше фотографій, зроблених на плівку. З нею я навчився вишуковувати, ловити і вивіряти кадр.
За фототворчістю звертаються друзі, колеги, яким я роблю портфоліо, або просто люди, які люблять красу за творчою фотосесією. На своїй фотовиставці я показав різні напрямки своєї фото- і відеотворчості. Представив на огляд публіки і свої перші короткометражки. Здебільшого вони носять документальний характер оповіді. Не фотографіями самими... Але все ж це - фотовиставка. Багато з цих фото можна побачити у мене на сторінці Instagram.
Театр
- Я працюю у кількох приватних театрах. Карантин установив зовсім інші вимоги роботи. Це і репетиції онлайн, і особливі умови репетицій офлайн та формат вистав загалом. (Нагадаємо, що після закінчення вишу Сергій творив на сцені київського театру «Браво», де зіграв багато цікавих ролей: від аферистів - до ролі Ісуса. Зараз працює в театрах «Між Трьох Колон» та «14 ORLOV»).
Також не зупиняється робота в театральній студії «ВІК», яка цього року організовує вже п’ятий театральний фестиваль «СТеП».
У театрі «Між Трьох Колон» ми в режимі онлайн репетирували, а потім фактично вдома у режисера грали оповідання О.Генрі, які потім стали фрагментами вистави «Жертви кохання». Ця вистава стала чудовим доповненням нашого репертуату. Оскільки ми репетирували і грали у невеличкій кімнаті, потім перенесли на велику сцену театру, нам зручно її грати як у рідних стінах, так і на будь-якій іншій сцені.
Також продовжуємо проводити у театрі «Між Трьох Колон» літературні вечори. Ця особлива форма спілкування творчих людей відкрита для кожного охочого показати свій талант чи почути інших. Ми читаємо вірші, виконуємо музичні твори, спілкуємося. Під час карантину проводили такі зустрічі онлайн. Тож, хто буде в Києві, запрошуємо на наші вечори. Слідкуйте за оголошеннями.
З театром «14 ORLOV» ми творимо на все нових і нових сценах.
Цього року нас люб’язно прийняв «Центр Довженка», а саме «Сцена 6». Проводимо розширення репертуару. Приходять молоді, енергійні, творчі особистості, які підхоплюють попутний вітер і розправляють крила.
Вдома я - зірка!!!
За моєю творчістю найбільше слідкують моя сестричка Софія, мама, брат. Навіть я ще не бачу готової роботи чи в рекламі, чи то в серіалі, а мамі вже телефонують і кажуть: «Дивись: там твій Сергій на екрані!». Моя родина – мої найвідданіші прихильники. Я дуже ціную їхню любов, вона мене завжди підтримує.
Користуючись нагодою, хочу привітати з днем народження старшого брата Олександра, який для мене завжди був і залишається і братом, і другом. Я згадав наше дитинство і поділився фото, де ми - ще зовсім малі.
Також у січні відзначає день народження моя молодша сестричка Софія, з чим я її теж щиро вітаю.
Вдома хочеться бувати частіше, але не завжди дозволяє час. Ціную і вдячний усім у Білопіллі, хто мене навчав, надихає і просто підтримує.
Кожен із нас має шанс і можливість
Кожна людина народжена для чогось особливого. Свого часу кожен досягне того, чого понад усе бажає. І те, що трапляється з нами, - це ніщо інше, як перехрестя з двома лише напрямками: вперед і назад. Для когось карантин – це можливість переосмислити ситуацію, зробити крок уперед, зайнятись тим, на що раніше не було часу. Тож бажаю кожному з вас ніколи не падати духом і завжди знаходити можливість реалізувати всі свої мрії. Повірте: якщо чогось по-справжньому хочеш, то цього ти обов’язково досягнеш!
Зроби перший крок!
