Церкву Покрови Пресвятої Богородиці в Луциківці було збудовано 1700 року. Підтвердження цьому знаходимо в «Історичній хронології Харківської губернії» К.П.Щелокова, виданій в Харкові 1882 року. У переліку сіл, «основаных хотя и ранее, но когда – неизвестно», в яких побудовані храми, згадуються і «Луциковка при Суле» та церква Покрова.
В « Історико - статистичному описі Харківської єпархії» Святителя Філарета (Д.Г. Гумілевського) є дані щодо кількості прихожан у церкві у різні роки. Чисельність коливалася від 457 осіб чоловічої статі та 437 жіночої в 1730 році до 1018 чоловічої статі та 985 жіночої в 1810 році. На початок ХХ ст. храм мав близько 1500 прихожан.
За історію свого існування дерев’яний храм неодноразово горів. Його відбудовували, перебудовували коштом благодійників. Так, Феодосій Кузьмич Яцина відбудував церкву після пожежі 1778 року, Іван Онуфрійович Курис перебудував в 1832 р. «Харківські календарі» зберегли для нас імена священників.
Покровська церква в Луциківці - з картини самодіяльного луциківського художника І.М.Шинкаренка
З 1874 понад 30 років настоятелем храму був Петро Новицький, в бурхливому 1917 - Василь Огінський. В 1913-1919 роках участь у богослужіннях брав ієросхимонах Антоній (О.Булатович).
У часи «войовничого атеїзму» 20 років ХХ ст. церкву було частково зруйновано, майно розграбовано, документи спалено (в тому числі й архів О.Булатовича, переданий до церкви після його загибелі). У 1962 році, вже під час «хрущовської» боротьби з релігією, храм було остаточно зруйновано. Пагорб, на якому він стояв, церковне кладовище з похованнями священників та склепами поміщиків Курисів – усе потрапило під ніж бульдозера.
На жаль, жодних фотографічних зображень церкви не збереглося. Місцеві жителі згадували її як простору, світлу й теплу. Про зовнішній вигляд храму до 1962 року можна мати уявлення з картини луциківського самодіяльного художника І.М. Шинкаренка.
Нове відродження Покровського храму почалося вже за часів незалежності. І відбулося воно завдяки невтомним зусиллям священника отця Володимира ( В.Ф. Петренка).
Спочатку для проведення богослужінь було пристосоване одне з приміщень у Будинку культури. Вони й проходили там з 1997 по 2016 роки. А вже 2010 поряд із місцем, де раніше стояла церква, методом народної будови розпочалось зведення нового храму. Тривало воно майже сім років. Неймовірними зусиллями отця Володимира до будівництва були залучені десятки людей.
Так починалось будівництво нового храму
У цій невеликій публікації неможливо перелічити всіх. Допомагали коштами, будматеріалами, працею. Значний внесок у побудову храму належить тодішньому керівнику підприємства «Українські аграрні інвестиції» Олександру Костенку та директору Луциківської філії ПП «Дружба 6» Рудіку Овсепяну.
В кінці літа 2017 року будівництво було завершене, сумською художницею Олександрою Кучеренко здійснено розпис стін храму. Третього вересня 2017 року відбулося урочисте освячення храму архиєпископом Сумським і Охтирським Євлогієм.
Нині Покровський храм є не тільки окрасою та духовним центром сільської громади, а й осередком відродження історичної спадщини. Двічі на рік відбуваються богослужіння, присвячені о. Антонію (О. Булатовичу), які збирають шанувальників історії рідного краю з Сумщини та навколишніх областей. Двері храму завжди відчинені для гостей.
Юрій Дрозд.
