Різні сценарії шахрайських оборудок, як спустошити гаманці людей, існували завжди. Нікуди не поділися вони і під час війни. Навпаки, сьогодні деякі аферисти, запхавши совість у далекі закутки свідомості, прагнуть нажитися на горі, розпачі та розгубленості людей.
Пенсійний кур'єр, разом із Національним банком України, підготували добірку шахрайських схем, аби поінформувати про них громадян і застерегти їх від можливих неприємностей.
Цинічності та водночас винахідливості багатьох шахраїв можна лише позаздрити. Йдучи "в ногу з часом", зловмисники вигадують чимало нових схем, у які, на жаль, продовжують потрапляти довірливі громадяни.
Тож, давайте розглянемо деякі з них.
Сценарій 1. Фейкові розсилки від імені Нацбанку.
Сценарій 3. SMS-розсилки про допомогу єПідтримка.
Сценарій 4. Продаж неіснуючих товарів в інтернеті.
Сценарій 5. Злам сторінки в соціальних мережах.
Сценарій 6. «Липові» оголошення про продаж військової амуніції.
Сценарій 7. Підроблені талони на пальне.
Сценарій 1. Фейкові розсилки від імені Нацбанку
Шахраї роблять розсилку електронних листів, у яких начебто від імені Національного банку України просять українців переказати кошти на допомогу ЗСУ. Для переказу коштів зазначено посилання на криптогаманець. Якщо спробувати надіслати відповідь на цей лист, то можна побачити електронну адресу з розширенням @bank.gov.ua. На сьогодні зафіксовано дві такі фейкові адреси: [email protected] та [email protected].
Як уберегтися
Національний банк не розсилає електронні листи громадянам, тим більше із закликом допомагати ЗСУ, не збирає кошти у криптогаманці. Якщо вам трапився такий лист, просто видаліть його.
Сценарій 2. Гроші від ООН
Секретаріат Кабінету Міністрів нещодавно повідомив про ще одну схему шахрайства. На сайті, замаскованому під урядовий портал, аферисти створили сторінку «Державні послуги онлайн» та підрубрику з виплати українцям грошей від ООН. Аби підтвердити такий нібито «переказ», треба сплатити державне мито у визначеному розмірі.
«Наголошуємо, що на Єдиному вебпорталі органів виконавчої влади зазначених послуг немає. Окремо звертаємо увагу, що під час отримання допомоги чи переказу коштів державне мито не сплачується», – ідеться в повідомленні.
Як уберегтися
Принцип той же, що і з будь-якими іншими підставними сайтами: не відкривайте (принаймні під час воєнного стану) жодні посилання в месенджерах, соціальних мережах, SMS. Особливо це стосується скорочених посилань, наприклад, «bit.ly», адже ви не знаєте, що за ними приховано та куди вони вас заведуть.
Не вірте заголовкам, які обіцяють вам якісь виплати. Інформацію про програми підтримки від держави завжди публікують офіційні джерела (домен gov.ua). Також відповідні сповіщення з’являються в «Дії».
Не вводьте на сторонніх сайтах дані своєї картки. Навіть якщо ви маєте отримати гроші від держави, така заявка оформлюється через застосунок Дія, усе підтягується автоматично.
Завжди перевіряйте інформацію з SMS. П’ять хвилин, які ви витратите, перевіривши інформацію в інтернеті або зателефонувавши в банк, можуть зберегти ваші гроші та нерви. Якщо ж фінансова інформація розголошена, негайно зверніться до банку та заблокуйте картку.
Пам’ятайте, що подібна схема з підставними (фішинговими) сайтами, що дуже схожі на справжні, розрахована на неуважних і технічно неосвічених людей, як правило старшого покоління.
Сценарій 3. SMS-розсилки про допомогу єПідтримка
Шахраї розсилають SMS-повідомлення про грошову допомогу із текстом «Vam narahovano Groshova dopomoga PB24 6 500. Zarahuvatu…» і далі йде посилання.
Як уберегтися
Не переходьте за посиланням!
Якщо ви замовляли послугу отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 6500 грн через застосунок Дія, очікуйте сповіщення про нарахування грошей у застосунку того банку, клієнтом якого ви є. Сповіщення про нарахування грошей не містить жодних посилань, а лише текстову інформацію.
Сценарій 4. Продаж неіснуючих товарів в інтернеті
В окремих регіонах, звільнених від окупантів, українці повертаються до своїх домівок, намагаючись відновити колишнє життя. Разом із цим повертаються схеми шахрайств, які були найпоширенішими до війни.
Під маскою продавців, шахраї пропонують товари, на які зараз є великий попит та яких не вистачає на полицях магазинів.
Які можуть бути варіанти реалізації цієї схеми?
Шахраї можуть створювати фейкові інтернет-магазини або розміщувати відповідні оголошення на платформі онлайн-оголошень.
Аферисти переконують зробити передплату за товар, а потім зникають. Також шахраї можуть надсилати фішингові посилання (на підставні сайти) для сплати.
Після того, як людина переходить за фішинговим посиланням та здійснює оплату, шахраї дізнаються секретні банківські реквізити та привласнюють гроші на рахунках покупців.
Як уберегтися
Користуйтеся віртуальною карткою для покупок онлайн. Перераховуйте на неї тільки ту суму, яка необхідна для покупки.
Перевірте продавця/покупця на сервісі кіберполіції STOP FRAUD або перевірте сайт, послугами якого збираєтесь скористатися, на наявність в списку шахрайських сайтів Black List ЄМА.
Тримайте в секреті: тризначний номер на звороті картки, коди банків та мобільних операторів, паролі в інтернет-банкінг.
Сценарій 5. Злам сторінки в соціальних мережах
Шахраї зламують сторінки в соціальних мережах та роблять публікацію на сторінці її власника та від його імені, де просять фінансової допомоги на покупку амуніції у зв’язку з відбуттям на фронт.
Як уберегтися
Перш ніж надсилати гроші:
- запитайте друга те, що можете знати тільки він і ви. Таке питання одразу викриє шахрая.
- перетелефонуйте другу за номером, який ви точно знаєте, а не на той, що вказаний на сторінці в соціальних мережах. Бо, якщо шахрай зламав сторінку, то міг змінити номер телефону в профілі жертви.
Сценарій 6. «Липові» оголошення про продаж військової амуніції
Є випадки, коли шахраї розміщують в Інтернеті оголошення щодо продажів бронежилетів та інших товарів для військових. Отримавши передплату, аферисти зникають.
Також є випадки, коли серед продавців є шахраї, які продають браковані бронежилети, що не захищають бійців від куль.
Як уберегтися
Тут порада одна: для придбання товарів для наших військових користуйтесь послугами лише перевірених продавців.
Сценарій 7. Підроблені талони на пальне
Наразі одна з можливостей заправитися – заздалегідь придбати талони. От шахраї їх і продають. Проте вони недійсні, а дізнатися про це можна вже на АЗС. Або ж іще один варіант: аферисти просять передплату на картку та зникають, залишаючи вас без талонів, пального і грошей.
Як уберегтися
В жодному разі не переказуйте кошти наперед, не переказуйте гроші тим, кому не довіряєте. Це універсальне правило вбереже ваші фінанси.
Ще одне золоте правило: намагайтесь не купувати нічого «з рук». Бажання заощадити кілька гривень може зіграти з вами поганий жарт. Якщо ж ідеться про щось дефіцитне, як от пальне, ретельно перевірте інформацію щодо продавця. Витрачений на це час окупиться.
Увага!
Про випадки ймовірного шахрайства кіберполіцію можна повідомити за електронною адресою: [email protected], або за посиланням.
Кібербезпека: убезпечте свою інформацію
Основні поради з кібербезпеки у воєнний час нічим не відрізняються від тих, що актуальні й під час миру. Головне — не нехтувати елементарними правилами інформаційного захисту.
Подбайте про пристрої
- встановіть антивірус;
- використовуйте легальне програмне забезпечення. Російські віруси часто поширюються через піратське програмне забезпечення;
- оновіть застосунки у своєму смартфоні та програмне забезпечення на компʼютері.
Захистіть акаунти
- змініть паролі у всіх акаунтах, які містять персональну інформацію (соціальні мережі, електронна пошта, інтернет-банкінг, персональні кабінети на сайтах мобільних оператрів тощо);
- встановіть багатофакторну автентифікацію, щоб для входу до акаунту, крім логіна та пароля, потрібно було ввести код підтвердження, що приходить на смартфон, електронну скриньку або відповідний додаток.
Ми вже не раз повідомляли читачам про шахрайські схеми, за допомогою яких аферисти видурюють кошти у довірливих громадян. Зокрема, писали про те, як на українців, в тому числі і на сумчан, у Facebook таргетують рекламу шахрайського сайту, на якому пропонують отримати гроші за «опитування». Проте цього разу користувачів вводять в оману ще більш красивою обгорткою – можливістю отримати грошову допомогу від ЄС у розмірі 8900 гривень.
Крім того, шахраї створили фейковий чат-бот державної платформи «Дія», в якому пропонують «отримати 3000 грн підтримки від держави».
У травні від злочинних дій зловмисників постраждав житель Білопілля. Його одурив аферист, який назвався працівником банку.
Також зловмисники можуть телефонувати рідним і близьким воїнів ЗСУ та пропонувати свою "допомогу" у нібито визволенні їх із полону.
