"Ніколи не думала, що моя професія – товарознавець продовольчих товарів згодиться у найкритичніший час", - говорить Ольга Титова. 11 років тому вона розпрощалась з професією бухгалтера та відкрила власну справу.
Жінка торгує у власному магазині в Павлівках за 2 кілометри від кордону і їздить туди з Білопілля.
Як вона вирішила відмовитись від зарплати та почати працювати на себе, чому не закрила магазини в селі, яке практично кожного дня обстрілюється росією, та хто її найбільша підтримка опора - про це все далі.
Підтримка чоловіка - запорука успіху
Прізвище Титових на Білопільщині більше знають завдяки голові родини – Сергію Титову, депутата міської ради, фермеру, громадському діячу.
Якраз перед війною, 14 лютого на сторінках газети та на сайті ми розповідали про історію кохання цієї родини, яке почалась ще зі шкільної парти та триває вже 26 років.
Під час весілля Титових, 26 років тому Фото: З сімейного архіву Титових
Але сьогодні наша розповідь про спільну роботу цієї родини у важкий час, про те, що робить дружина і як чоловік допомагає їй забезпечувати Павлівки необхідними продуктами.
- За фахом я товарознавець продовольчих товарів, - говорить Ольга Титова. - Закінчила комерційний технікум і працювала кілька років у книжковому магазині в Білопіллі. Потім переїхали з чоловіком у Павліки й змінила професію, стала бухгалтером у сільгосппідприємстві.
Працювали разом з чоловіком, мали багато планів. Після народження другої доньки зрозуміла, що вже в тому режимі працювати в бухгалтерії не можу. Тож вирішила загадати свою попередню спеціальність. Ми відкрили у Павлівках продовольчий магазин.
Село на той час розвивалось, людей жило чимало, торгівля йшла досить жваво.Працювало тоді 4 магазини. І всім вистачало покупців. Конкурували хіба що товаром і ціною.
Магазин ТитовихФото: Білопілля.City
- Рішення дружини відкрити магазини й почати працювати самостійно я повністю підтримав, - говорить чоловік Сергій Титов. - І пообіцяв допомагати. У жінки має бути власна справа, коло спілкування не обмежене лише родиною. До того ж Ольга дуже цілеспрямована та системна людина. Вміє організувати своє життя і завжди знайде час і для роботи й для родини.
Власне, так і сталось. Я допомагаю їй і вдома, і в магазинах. Також підтримав її ініціативу відкрити магазин ще і в Білопіллі.
Подружжя ТитовихФото: З сімейного архіву Титових
24 лютого змінило все
Так родина працювала до 24 лютого. Всім було вигідно: і люди товар купували, і продавці зарплату отримували і жінка мала свій дохід, адже не хотіла сидіти на шиї в чоловіка.
- Всі наші плани закінчились 24 лютого, - згадує жінка. - З перших вибухів на кордоні ми зрозуміли, що Павліки в більшій небезпеці, бо там до кордону 2 кілометри. Але залишити людей без продуктів не могли.
24 лютого відкрили магазин в Павлівках і звідти вигребли все: сіль, борошно, консерви. сірники… А на наступний день вже думали, як завозити хліб, а точніше – де його брати.
З Павлівок дзвонять: «А ви хліб привезете?»
Це зараз підприємиця вже більш спокійно згадує, як їздили в Суми по товар і за готівку в чергах брали все, що залишалось на базах, як перевантажували хліб в легковий автомобіль, бо хлібозаводи не довозили продукцію до магазинів у селах… Як спочатку шукали пальне для машин, потім можливість виїхати в Суми й повернутись у Павлівки.
Чоловік і їхнє сільгосппідприємство відвезли на місцевий млин зерно, аби його змолоти та забезпечити пекаря борошном на хліб. Він – зранку до вечора у своїх аграрних справах.
Перші два тижні війни були для Титових насичені подіями, пов’язаними не лише з магазинами, безпекою родини, тривогою за країну. На щастя, додались і приємні хвилювання - 8 березня донечка подарувала їм онучку!
Сім'я пережила й страх, і тривогу, і неймовірну радість! Народжувати довелось у підвалі, бо фактично оточені Суми в ті дні потужно обстрілювали. Але все завершилось добре. Дівчинка народилась здоровою. Поява Міланки окрилила родину і додала наснаги працювати.
Щаслива родина на весілля у старшої доньки в червні 2021 року.Фото: З сімейного архіву Титових
Складна робота на кордоні під обстрілами
Так працювала і працює родина Титових: чоловік щойно завершив найскладніші жнива у своєму житті. Їхні поля постійно обстрілювали.
Ворог пошкодив токове господарство, машини комбайнерів, ангари для зберігання техніки, власний будинок керівника сільгосппідприємства…
Попереду збір пізніх зернових, інших культур, які вирощені на кордоні в зоні бойових дій.
А в Ольги – свої турботи:
"Ми не зачиняли магазин, бо людям важливо знати, що вони не залишаться без продуктів".
Зараз покращилось постачання, на базах є все. Люди почали отримувати гуманітарну допомогу. Вже таких перебоїв з постачанням харчів немає. Але їздити стає все небезпечніше. Павлівки під постійними обстрілами. І все менше в селі залишається людей, багато виїжджає з зони активних бойових дій.
"Ми сподіваємось, що підприємець Ольга Титова і надалі працюватиме на нашій території. Дуже важливо сьогодні підтримувати тих людей, які залишились жити й працювати в селі, важливо, щоб вони могли придбавати необхідні товари саме в Павлівках.
Дякую всім, хто сьогодні підтримує наше село і допомагає людям відчути те, що про них не забули", - говорить староста Павлівок Світлана Федорченко.
