Українська земля – найродючіша у світі, а отже й найдобріша до свого багатомільйонного дитяти – народу. З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України сільськогосподарська галузь стала чи не однією зі стратегічно важливих та вразливих.
Торік аграріям вдалося зібрати рекордну кількість врожаю – 106 мільйонів тонн. Цього року, попри війну, яка скривавила українську землю, ця цифра зменшилась до 67 мільйонів.
Вдумайтеся, що стоїть за кожною зернинкою?.. Втома, піт, спрага, а цьогоріч - ще й ризик для життя. Адже багато аграріїв збирали врожай під обстрілами або ж із великим ризиком натрапити на ворожу вибухівку.
Одне з полів, пошкоджене вибухівкою ворога
Державний навчальний заклад «Білопільське вище професійне училище» готував і продовжує готувати кваліфікованих робітників для галузі сільського господарства. Багато наших випускників нині працюють у фермерських господарствах, у закладах харчування, багатьох національна свідомість покликала на фронт.Наші випускники гинуть, захищаючи країну.
Попри все, життя триває! Тому ми й надалі навчаємо майбутню зміну. Яскравим показником є набір 80 першокурсників за професією «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва категорії «А1», «А2». Водій автотранспортних засобів категорії «С», які виявили бажання працювати на землі. З них – 26 випускників цього року. Вони розуміють, що в майбутньому робитимуть все, аби в Україні не було продовольчої кризи. Я впевнений, що педагоги училища зроблять усе, аби передати їм свій досвід.
Зараз молодь освоює професію в Білопіллі. Але з давніх часів професійний центр сільського господарства був в Іскрисківщині. Хочеш бути трактористом? Наступного питання не виникало, бо, беззаперечно, треба було їхати в «Іскру». Чому сюди? Бо саме в цьому мальовничому селі віками жили й, дай Боже, житиме ще не одне покоління працьовитих людей, які вміють цінувати дари землі й щиро дякувати їй за кожен урожай. Уміють вправно працювати, отож можуть цьому й навчати.
Мені пощастило знати багатьох професіоналів: як майстрів виробничого навчання, так і викладачів. Хто вилетів з-під їхнього крила, ніколи їх не забуде… Після ПЕРЕМОГИ ми обов’язково повернемося в наше училище!
Збір урожаю в господарствах завершено. Але техніка сама не їде – нею керує людина; водії та комбайнери не в силі працювати без обіду – їх годують працівники їдальні; зібраний урожай рахується не словами – облік веде бухгалтерія; техніка має властивість виходити з ладу – її ремонтують механізатори. І так сільське господарство – єдина цілісна система. Відтак, кожен із нас, хто вирощує городину, забезпечує продуктами родину й посильно допомагає іншим, сміливо може відзначати День працівників сільського господарства.
Сумська область – одна з тих областей, в якій сотні аграріїв, долаючи страх, ризикуючи життям та здоров'ям, виходили на поля і зі сходом сонця й до смеркання збирали врожай із наповненого майбутнім хлібом золотого колосся. І допоки наші мужні воїни захищають Україну від кровожерливих московитів, комбайнери, трактористи, водії, механізатори та ще безліч працівників сільськогосподарської плеяди рятують нас та й мільйони інших людей по всьому світу від голоду. А їх оберігає від ворожих куль, дає сили і наснаги українська земля, бо вони, як ніхто інший, близькі з нею тілом, серцем і душею.
Сьогодні кожен українець низько вклоняється й дякує працівникам сільського господарства за хліб на столі, за те, що не зрадили своєму поклику, за роботу під палючим сонячним промінням, в дощ, а тепер ще й під кулями. Ми все обов'язково здолаємо, бо маємо таке військо, і маємо таких працьовитих та закоханих у свої поля, у свою землю людей.
Бажаю всім, щоб нива вашого життя колосилася під сонцем достатку, нехай щодня зустрічає вас блакитне небо любові, а земля-матінка захищає, дарує сили та здоров'я. Бо хоч би що там було, цього літа ми перемогли, і разом із тим натхненно підтримали наших воїнів. Силою сонця, неба, життєдайної української землі. В ім'я правди, праці, любові та нашої Перемоги!
