Весна. Природа пробуджується, і бодай уже цей фактор, здавалося б, має сповнювати нас енергією. Утім, чимало людей, навпаки, скаржаться, що, мовляв, засинають на ходу. Спровокувати надмірну сонливість може як похмура погода, виснаження запасів енегії за зиму, так і хронічний стрес (а хіба мало чинників сприяють йому у період війни?).
Що ж робити, якщо постійно хочеться спати, розповіла голова громадської організації «IPSI», лікар-психіатр, психотерапевт Наталія Підкалюк.
— Наталю Олексіївно, якщо людина постійно хоче спати, це варто вважати патологічним станом, а не, до прикладу, банальними лінощами?
— У медицині таке явище називається гіперсомнією. Це патологічний стан, що характеризується надмірною сонливістю упродовж дня. Навіть добре й достатньо виспавшись вночі, людина не почувається відпочилою, а протягом усього дня дуже хоче спати й може заснути навіть на роботі. Залежно від причини розвитку, гіперсомнія може бути первинною або вторинною. Первинна виникає без розвитку іншого порушення в організмі, а основним її проявом є надмірна втома. Це найчастіша причина гіперсомнії, а зараз, під час війни, може бути одним із проявів хронічної втоми організму.
— А вторинна?
— Вторинна форма виникає на тлі іншого основного захворювання. До прикладу, це може бути синдром хронічної втоми, апное уві сні (апное — це розлад, за якого під час сну відбувається багаторазова зупинка дихальної функції. Вона може тривати від десяти секунд до трьох хвилин), депресивні розлади, проблеми з функцією щитоподібної залози, ниркова недостатність, як один із симптомів перенесених травм голови. Сюди слід віднести й наслідки зловживання алкоголем та психоактивними речовинами. Адже в результаті поганий сон вночі призводить до слабкості та втоми вдень.
— Які характерні прояви гіперсомнії?
— До симптоматики цієї патології відносимо постійну втому. Навіть після тривалого сну або ж дрімання протягом дня. Труднощі з пробудженням вранці, так зване «сонне сп’яніння». Дра-тівливість, зниження апетиту, головний біль, неспокій, повільне мислення та мовлення. З'являються труднощі з запам'ятовуванням та концентрацією уваги.
Фото: з відкритих джерел
— Що робити, щоб уникнути цих станів?
— Рекомендації насправді доволі прості. Дотримуйтесь регулярного режиму сну. Уникайте використання гаджетів за пів години до сну. Якщо є можливість і потреба спати вдень, заплануйте для цього 20-40 хвилин. Денний сон допоможе відновитись організму та покращить працездатність. Мінімізуйте шум та світло в кімнаті, де ви спите. Регулюйте кількість спожитої кави, не вживайте напій за 6-8 годин до сну. До слова, правильно підібрані фізичні вправи можуть допомогти врегулювати цикл сну – бадьорості, однак не виснажуйте себе. Слід обов'язково дотримуватися збалансованого харчування. Важливо у вихідні намагатися зберігати такий же режим сну, як і в будні дні, компенсовуючи його дефіцит повноцінним відпочинком.
— А якщо це не допомагає?
— Тоді необхідно звернутися до свого сімейного лікаря. Йому слід розповісти, як давно відчуваєте напади сонливості в денний час, наскільки збільшилася тривалість сну вночі, що передувало появі стану сонливості і втоми (фізичні або психологічні навантаження), чи є додаткові симптоми (головний біль, зниження уваги, пасивність). Провіши необхідні обстеження, сімейний лікар призначить лікування, а за потреби скерує вас до вузького спеціаліста.
Леся САДОМСЬКА.
