День у день ворожі снаряди та ракети руйнують нашу мальовничу Білопільщину. Знищують пам’ятки культури, людські оселі, намагаються нас залякати і зламати українську єдність жахливими обстрілами…
Розбиті та знищені будівлі, пошкоджені газопроводи, електролінії, спустошені села і людські життя, яких уже не повернути… Все це – результат «братської любові», за яку вони розплачуватимуться сотні поколінь.
Але попри все, ми об’єднуємось, згуртовуємось, відбудовуємо життя і віримо в нашу перемогу. Адже ми живемо на незламній Білопільщині!
Зібравшись разом, лагодимо розбиті снарядами паркани, дахи та вікна, під обстрілами ремонтуємо електролінії, газопроводи та водопостачальну мережу, боремось із пожежами навіть у найнебезпечніших місцях… Після ворожих атак приходимо на допомогу сусідам і знайомим, під час повітряної тривоги фасуємо і розвозимо нашу «районку», донатимо на ЗСУ… Проводимо толоки, садимо дерева та клумби, щоранку виводимо в поле сільськогосподарську техніку, аби засіяти поля та отримати урожай... Лікуємо людей, навчаємо дітей, веземо хліб та продукти у небезпечні села, увічнюємо нашу історію в яскравих муралах для наступних поколінь, молимось за наших котиків, які боронять Україну на фронті, і тримаємось!
Кожен із нас вкладає часточку себе в одну-єдину мету – подолати ворога і наблизити Перемогу!
Слава Героям!
Слава кожному жителю Білопільщини, хто навіть у такий важкий час не втрачає дух єдності і тримає свій «фронт»!
