Його чекали вдома у середу, бо з вівторка мав невелику відпустку. А в понеділок, 2 жовтня, від ворожої кулі загинув у бою разом зі своїм другом-командиром 32-річний Артем Здунюк із Миколаївки. Чоловік служив в одному з підрозділів Сил спеціальних операцій на Херсонщині.
Дніпровські острови, де постійно відбуваються бойові дії та які величезними зусиллями утримують наші бійці, важлива ділянка фронту, про яку не так часто згадують у військових донесеннях. Але там тримають оборону наші бійці.
Артем народився і виріс в невеличкому селі Пащенкове неподалік Миколаївки. Рано залишився без батька. Його виховувала мама. Після школи отримав мирну спеціальність - будівельник. Працював на будівництві. Незадовго до широкомасштабного вторгнення у нього народилась донька Богдана.
Розуміння обов’язку змусило хлопця піти в лави ЗСУ. Його навіть брати спочатку не хотіли. Він чекав черги аж до квітня 2022 року. Бойовий досвід набував під Бахмутом, Соледаром у грудні 2022 року. Після навчання за кордоном служив на Херсонському напрямку.
- Для нас Артем завжди був душею компанії, - згадує тітка Олена Денисенко. - Моя донька Жанна і Артем – двоюрідні, але росли разом, відчували себе однією родиною. Веселий, розумний, оптиміст і дуже відповідальна людина – таким ми його знали. Мій чоловік Віктор, дядько Артема, іноді говорив, що з таких, як Артем, виростають гарні командири. Він умів нас заспокоїти і казав, що ми переможемо і все буде добре.
У кінці вересня подзвонив і сказав, що у вівторок, 3 жовтня, виїжджає додому у короткострокову відпустку. А в понеділок, 2 жовтня, разом із командиром і другом Дмитром Білоусом загинули в бою...
В день похорону йшов неймовірний ливень. Плакала природа. З Пащенкового, де народився чоловік і звідки його на щиті несли на центральне кладовище – кілька кілометрів. Приїхали його друзі і побратими. Домовились, що буде везти автобус, але хлопці відмовились. Взяли труну на руки і йшли всі ці кілометри з Артемом разом.
На прохання їхати автобусом сказали: «Ви не уявляєте, як важко Артему було на позиціях, що доводилося витримувати і долати. Він пережив набагато більше. Це наш обов’язок провести його і віддати шану».
А 9 жовтня в Сумах поховали і його командира Дмитра Білоуса. Ось як про нього написав його побратим Микола Сурженко:
Фото: скрін із відео Суспільне.Суми
«Загинув з гідністю воїна великий син Сумщини, розвідник, спецпризначенець, націоналіст, УНСОвець, Українець, Побратим Дмитро Іванович Білоус (друг Глобус).
В 2014 році Дмитро доєднався до добровольчого руху. У 2015-2016 роках служив у лавах 54 ОРБ та 131 ОРБ, звільняючи від російських окупантів Павлопіль, Водяне, Широкіно. У 2017-2020 роках тримав у складі 131 ОРБ Піски та Приазов'я.
З початком повномасштабного вторгнення, будучи вже цивільною особою, організував на окупованих теренах Сумської області підпільну діяльність, передавав надцінні розвідувальні дані про противника, вчиняв з однодумцями з руху опору диверсії проти росіян. Став до лав Сумської ТрО.
Його досвід був високо оцінений і Дмитра закликали до одного з підрозділів Сил спеціальних операцій, в складі якого він продовжив свій бойовий шлях. Двічі з підрозділом заходив обороняти Бахмут. 2 жовтня друг Глобус героїчно прийняв свій останній бій за річку Дніпро в Херсонській області.
Скільки матиму сил тримати зброю, я буду мстити в ім'я твоє, мій брате! І хай помста ця люттю богів впаде на голови ворогів! Честь! Вічна слава Героям!"
Підпишіть петицію
Дружина Артема Здунюка звернулась до земляків із проханням підписати петицію про присвоєння її загиблому чоловікові звання Героя України посмертно.
"Будь ласка, прошу Вашої допомоги! Всі хто знає мене, мого чоловіка, знає його як військовослужбовця Тьомича, як друга, брата чи знайомого. Я більше ніж впевнена, разом, ви знаєте його як Героя, який оберігав мій із вами сон, починаючи з повномасштабного вторгнення. Я пишаюсь своїм чоловіком, а донька-своїм татком-Героєм, його мужністю, силою духу. Не кожен зможе, дивлячись смерті в очі, стояти з побратимами пліч-о-пліч, не боячись за своє життя - рятувати свій народ та мужньо боротися за свободу своєї країни.
Здунюк Артем Богданович-справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду-Герой України (посмертно). Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!" - написала Аліна Здунюк на своїй сторінці у мережі Facebook.
