Перші березневі дні на нашій землі пов’язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, його славою, його духом, його мудрістю, його любов’ю до України. Традиційно у цей весняний час український народ звертається до постаті Великого Кобзаря, яка у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиву й осягнення.
Тарас Григорович Шевченко – це слава і гордість українського народу. Волею історії він ототожнений з Україною і разом із буттям рідної держави продовжується нею. Він росте і розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка.
Щирість автора, його любов до народу, до рідної землі, а також мова, співуча, як пісня і багата, як історія народу, викликають захоплення.
Світла постать Тараса Григоровича з його беззавітною любов’ю до народу, до своєї Батьківщини мала і матиме величезний вплив, ви-кликала і викликатиме щире захоплення в усі часи. Його ім'я органічно уплелося в історію та культуру не тільки українського народу. Воно знане далеко за межами рідного краю.
Тарас Шевченко – поет, драматург, прозаїк, мислитель, історик, етнограф, фольклорист, який залишив велику образотворчу спадщину – понад тисячу творів.
Тарас Григорович Шевченко – велика та невмируща слава українського народу. В його особі український народ ніби злив свої найкращі духовні сили та обрав його співцем своєї історичної слави і соціальної недолі, власних сподівань і прагнень.
Чи можна нам уявити українську культуру без славетного імені Тараса Григоровича Шевченка? Чи можна нам уявити світову культуру без цього геніального українського поета, прозаїка, драматурга, художника, мислителя? Уже для багатьох поколінь українців Тарас Шевченко означає так багато, що ми думаєм, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, у нашому серці. Однак, Шевченко, як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Важко знайти українця, який би не знав хоча б кількох Шевченкових рядків.
Сьогодні ж хочеться згадати цікаві факти з життя Тараса Шевченка.
Тарас Шевченко
Тож, НЕВІДОМИЙ ВІДОМИЙ ТАРАС…
- 9 березня 1814 року у родині простих селян-кріпаків народився Тарас Шевченко, якого небезпідставно вважають основоположником літературної української мови.
- Основна освіта Тараса Шевченка тривала лише два роки. Її він здобув у церковно-приходській школі.
- Першим коханням молодого Шевченка була Оксана Коваленко, його ровесниця. Родичі закоханих були впевнені, що молоді одружаться. Але надії були марними – Тарас мусив поїхати до Вільна. Усе своє життя Шевченко згадував ту дівчину, яку колись кохав.
- Останнім коханням поета була 19-річна дівчина Лукерія Полусмак, яка наймитувала в Петербурзі.
Лукерія Полусмак
Простакувату дівчину Тарас зваблював дорогими подарунками, але вона не захотіла залишити столичного життя й переїхати в Україну, щоб жити в селі. Покинула поета й вийшла заміж за перукаря Яковлева. І лише 1904 року, після смерті свого чоловіка, Лукерія Яковлева-Полусмак, залишивши дітей в Петербурзі, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка.
- 2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. Тепер портрет зберігається у Національному музеї Т. Шевченка, що у Києві; його вважають оригінальним твором Карла Брюллова.
- Улюбленим напоєм Тараса Шевченка був чай з ромом, а улюбленою їжею були: справжній український борщ, «затертий пшонцем і затовчений старим салом», вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж самі галушки. Небайдужим також був і до рибних страв.
- Тарас Шевченко був відомим модником, любив дорогий одяг і дуже легко витрачав на нього гроші. Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
- Весна – особливий період для Тараса Григоровича, адже всі найголовніші події сталися саме в цей період його життя: у цю прекрасну пору року народився великий поет, став вільним від кріпацтва, світ вперше побачив збірку «Кобзар».
- «Кобзар». Непроста доля цієї книги. Вірші і поеми, що становлять збірку, складалися на тернистих дорогах життя автора, писалися то в мандрівках, то в казематах, складалися при світлі білих ночей Півночі й у пісках пекучих пустель Закаспійських, під самотнім сонцем вигнання. У кожному рядку струменіє світлий образ Дніпра, й мерехтить синя далечінь українських степів. На випадкових листочках паперу й у захалявних книжечках рука поета нишком, тайкома записувала рядки, які стануть дорогими для всього народу й крізь усі перешкоди донесуть до нього віщі й вічні слова, коли нарешті
… на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі…
- Найменше в світі видання «Кобзар» має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.
- Своїм коштом Т.Шевченко склав та видав «Буквар» для недільних шкіл, планував видати також граматику, арифметику, географію; брав участь у підготовці першого номера журналу «Основа»; популяризував класичне мистецтво серед простого люду.
- 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати. Перебуваючи у членстві Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченко висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ, а не москву. Тарас зробив усе, щоби ми героїзували й багато знали про козаків. Наприклад, про гайдамаків ми знаємо не з підручників історії, а з поеми «Гайдамаки».
- За життя Шевченко намалював 1300 картин, портретів, малюнків, офортів, ескізів тощо, з яких дійшли до нас близько 800 робіт.
Картина "Катерина", Т.Шевченко.
- Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Проте за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті Канів. Останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки.
- 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Найвищий у світі пам’ятник Шевченкові, висотою 7м, стоїть у м. Ковелі; перший пам’ятник Шевченку на українській землі встановили у Харкові у 1897 році.
- У 1939 році, коли споруджували пам’ятник Кобзареві і визначали точне місце поховання Шевченка, то розрили могилу, а відкривши труну, побачили, що Шевченко лежав, як живий, після 78 років поховання.
- Понад 300 сходинок ведуть на Тарасову гору у Каневі; ними пройшли 11 млн людей зі 150 країн світу (приблизні підрахунки).
Тарасова гора, Канів
- Чи знаєте ви, що: слово «Бог» у творах Т.Шевченка зустрічається майже 630 разів; у творах Тараса Шевченка згадується понад 80 різних рослин, а верба – аж 40 разів; найбільше пам’ятників Шевченку у Галичині (500), де він ніколи не був.
Не дивно, що твори Кобзаря перекладені всіма слов’янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, німецькою, малайською та багатьма іншими мовами.
Він був сином мужика, а став володарем у царстві Духа. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжковим ученим. Отаким був і є для нас, українців, Тарас Григорович Шевченко.
Щороку бібліотеки Білопільської громади разом зі своїми читачами відзначають день народження Кобзаря. І цього року, до 210-ої річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, бібліотекарі організували книжково-ілюстративні виставки-вшанування «До висот Шевченкового слова» (Ганнівсько-Вирівська сільська бібліотека-філія), «Тарас Григорович Шевченко – феномен доби та геній української нації» (Нововирківська сільська бібліотека-філія), «Тарас Шевченко: обличчя української історії» (Білопільська публічна бібліотека ім. О.Олеся). Відвідувачі мають змогу ознайомитися з різними виданнями книг Тараса Шевченка, виданнями про його життєвий шлях, з малюнками художника Шевченка, окремими його творами. Також можна переглянути тематичні полички творів Т.Г.Шевченка та книг про поета.
Ряд заходів проведених у бібліотеках та онлайн на бібліотечних сторінках у фейсбуці, а саме: літературний вернісаж «Живий у правді віковій, в піснях і славі Заповіту» (Воронівська сільська бібліотека-філія), бібліотечний салон «Слово Тарасове вічне» (Куянівська сільська бібліотека-філія), літературний портрет «Шевченко знаний і незнаний» (Білопільська бібліотека-філія для дітей).
Сподіваємось, що проведені заходи у книгозбірнях нашої громади стануть корисними для жителів Білопільщини, адже актуальність Шевченкового слова, його ідей гуманізму і патріотизму, вболівання за долю України – це те, що об'єднувало та об'єднує нині всіх українців навколо вічного Кобзаря.
За матеріалами Білопільської публічної бібліотеки ім. О.Олеся.
