21 серпня жителі Миколаївської громади провели в останню путь нашого захисника, жителя селища Улянівка Миколу Макарова. Захисник повернувся додому на щиті...
11 серпня під час ротації поблизу Андріївки Харківської області старший солдат, стрілець-санітар Микола Макаров підірвався на протипіхотній міні.
Мешканці селища зустріли полеглого Героя живим коридором, а після відспівування траурна хода вирушила до місцевого кладовища.
На щиті...
Якими трагічними й чорними стали ці два слова для українців. Пекучий біль, сльози, розпука... Те, що російські окупанти принесли на нашу землю. Захлинаються кров'ю людською, сіють смерть і страждання - а все крутять і крутять чорні жорна ненависті й убивств.
...Усе більше й більше чорних хусток... чорного пекучого смутку.
...Шкільне життя - то, певне, особливий вимір людських початків. І різність у всьому в усіх. За всі роки вчителювання бачила сімох учнів (хлопців), які вражали своєю ерудованістю, обізнаністю, знаннями, що виходили далеко за межі шкільного. Один із них - Коля Макаров.
Тихий, спокійний, урівноважений аж до флегматичності, якийсь аж занадто довірливий, щирий до людей... І завжди (завжди!) усміхнений.
Дивлюся на фото Воїна. Удивляюся аж до болю в очах: хочу побачити оту тепло-щиро-лагідно-спокійну усмішку... Немає...
Інший погляд... а очі... вони бачили те, що навіки змінило отой тепер погляд... думки... мабуть, десь і переконання... вони побачили те, чого багатьом і в страшному сні не привидиться.
Боляче... Втрачаємо. Знову Улянівка на колінах перед ГЕРОЄМ, який повертається востаннє до рідної домівки. НА ЩИТІ.
Коля Макаров... Від когось пішов за межу - товариш... знайомий... однокласник... Від когось - побратим... А для рідних - упав Всесвіт, зупинився час, застигло життя.
...Дітям своїх дітей!!! Онукам і правнукам!!! Усім своїм нащадкам до десятого-двадцятого-тридцятого коліна, ми, українці, зобов'язані передати, всотати в кров, у жили зневагу й ненависть (бо толерантними були вже аж занадто довго й багато!!!) до всього гидотно-болотяно-мокшанського. Бо ж занадто висока й пекуча ціна нашої волі, нашого бажання мирно жити на своїй землі.
Схилімо голови в шані перед Людиною, Захисником, Воїном. Хай спочиває душа на небесах у спокої" - пише про свого земляка жителька Улянівки Людмила Каштенкова.
Вічна пам'ять, вічна слава Герою... Щирі співчуття сім’ї та рідним.
