Можливо, саме тому й пішов сьогодні дощ — аби Григорій Михайлович мав змогу трохи побути вдома з рідними, а не поспішав у поле. Комбайни повернулися на тік, техніка — на відпочинок, а ми маємо час, аби сказати теплі слова добрій людині.
Ми знайомі з ним уже багато років і маємо честь співпрацювати — і на користь підприємства, і на благо нашої газети. Небагато у нас керівників, які розуміють важливість місцевої преси, підтримують колектив і видання. Але сьогодні мова не лише про це.
Сьогодні ми говоримо про людину, яка багато зробила для району й рідної Горобівки. Яка вміє навчати інших і своїм прикладом показує: навіть із розваленого господарства можна зробити прибуткове підприємство. І при цьому — залишатися людиною без впливу політиків, без маніпуляцій, із вмінням перетворювати ворогів на друзів, цінувати людей за справи, а не за посади.
Григорій Михайлович — Заслужений працівник сільського господарства України, депутат обласної ради двох скликань, батько, дідусь, чоловік. Про нього можна написати десятки матеріалів. І, сподіваємось, ми їх таки напишемо. Бо є що згадати.
А поки — хочемо побажати Вам, Григорію Михайловичу, здоров’я, сил, миру, натхнення. Щоб робота й надалі приносила задоволення, рідні — радість, а друзі — підтримку. Щоб усі плани здійснилися, а сад у Максимівщині приніс щедрі врожаї, які ми всі разом скуштуємо вже під мирним небом!
