Навіть у складних воєнних умовах аграрії прикордонної Сумщини плекають вагомі врожаї зернових, зернобобових, олійних та інших культур.
Використовуємо найменші «вікна», аби давати лад землі
Фермерське господарство «Шафорост» Сумського району створене в серпні 1994. Тобто, позаминулого літа йому виповнилося 30 років. Тоді, в середині 90, брати Володимир і Олександр Шафорости й гадки не мали, в яких умовах доведеться працювати з часом, адже землі господарства, а це майже 200 гектарів, розташовані за півтора десятка кілометрів від українсько-російського кордону.
Присутність жорстокого сусіда відчули відразу з початком повномасштабного вторгнення, в лютому 2022. Однак, попри всі негаразди і небезпеку, в тому числі минулорічні «прильоти» ворожих снарядів і ракет, не припиняли обробляти землю. І зараз намагаються використовувати найменші «вікна», аби давати лад землі.
Як говорять фермери, вони вирощують традиційні культури – пшеницю, ріпак, сою, зернову кукурудзу. Не роблять ставки на жодну з них, залишаючи умовне місце для можливих економічно-цінових люфтів.
Зайве наголошувати на якихось аграрних проблемах, адже головна – війна, важке і гаряче дихання якої відчувають цілодобово. Мають техніку, насіння, паливно-мастильні матеріали, інші матеріально-технічні ресурси – хоч і дорогі, однак без яких ніяк не обійтися.
Доволі складно з механізаторськими кадрами, тож доводиться подвоювати зусилля, аби обробити кожну земельну сотку.
Втім, це стосується не тільки «Шафороста», а й інших фермерських господарств, компаній, агрофірм, СТОВ тощо. Загалом в аграрномусекторі Сумщини сьогодні працюють понад півтори тисячі суб’єктів господарської діяльності.
Разом із тим, область має більш як 560 кілометрів кордону з росією, що накладає особливий відбиток на роботу хліборобів, починаючи з громад південної Великої Писарівки і закінчуючи північною Середино-Будою, які зазнають щоденних нищівних обстрілів та бомбардувань.
Однак, як наголошує директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, аграрії свідомі свого високого і відповідального призначення – забезпечити продовольчу безпеку регіону, виробляти продукцію як для внутрішнього, так і зовнішнього ринків.
Від «Козацької» до «Перемоги»
Агрофірма «Козацька» Конотопського району – добре знане господарство не тільки на Сумщині, а й далеко за її межами. Майже пів століття на чолі колективу – справжній лідер аграрій Віктор Гала: завдяки йому та селянам на тамтешніх полях рік у рік вирощують ваговиті врожаї різних культур. «Козацька» з повним правом вважається важковаговиком в аграрному секторі Сумщини, обробляючи тисячі гектарів сільськогосподарських угідь.
Основні види діяльності: вирощування зернових, бобових, насіння олійних культур, розведення великої рогатої худоби молочних порід, оленів, ланей. Із провідних культур – соняшник, горох, кукурудза, ріпак, гірчиця, гарбузи, пшениця. Набір хоч і відносно стабільний, однак змінюється, як і ціни та попит на них. Тут треба тонко відчувати ринкову кон’юнктуру, вчасно орієнтуватися, на що робити ставку, а з чимось можна і зачекати.
А ось СТОВ «Перемога», що на Лебединщині, компактне, але добротно доглянуте, економічно ефективне товариство. З 1 квітня 1990 року його беззмінно очолює Анатолій Васильович Онайко – тонкий стратег і тактик. Минулого літа тут намолотили на круг майже 70 центнерів ранніх зернових культур, що є найвищим показником за всі 36 років роботи СТОВ. «Допомогли» не тільки погодні умови, а й добротна техніка, майстерність механізаторів, система удобрення, насіннєва база.
Як коментує ці факти Олександр Маслак, подібних прикладів по області можна наводити чимало. Адже в регіоні сформувалася основа працелюбних професіоналів-хліборобів, завдяки яким щороку слобожанські засіки наповнюються добротним зерном. Про це красномовно свідчить відповідна статистика.
Так, минулого літа загалом обмолочено ранні зернові і зернобобові культури з площі 192,4 тис. га, зібрано 1 084,7 тис. тонн зерна за середньої врожайності 56,4 ц/га, що на 5,6 ц/га перевищує показник минулого року. На жаль, залишився не зібраним урожай на 7 тисячах гектарів – це втрачені посіви через несприятливі погодні умови та ділянки, на яких неможливо зібрати врожай у зв’язку з військовою агресією.
Зокрема, озиму пшеницю зібрано з 148,4 тис. га, отримано 895,1 тис. тонн зерна за середньої врожайності 60,3 ц/га, або на 5,8 ц/га більше, ніж торік. Ячмінь доладовано з 18 тис. га, намолочено – 83,3 тис. тонни при врожайності 46,2 ц/га (+7,8 ц/га). Горох на 6,8 тис. га з валовим збором 21,8 тис. тонн та врожайністю 32,2 ц/га, що на 3,9 ц/га більше, ніж торік.
Крім того, озимий ріпак зібрано на площі 33,9 тис. га. Намолочено 100,2 тис. тонн при врожайності 29,6 ц/га, що на 6,7 ц/га поступається торішньому результату.
Для порівняння: за аналогічий період 2024 року середня урожайність озимої пшениці становила 55,3 ц/га, ячменю – 38,4, гороху – 28,3, озимого ріпаку – 36,3 ц/га. Наведені цифри яскраво стверджують результативну роботу хліборобів краю.
До кукурудзи – соя, соняшник, ріпак
У ці дні на полях області триває збирання кукурудзи на зерно, площі під якою цьогоріч зросли до 350 тисяч гектарів, або третину.
За даними Департаменту АПК, обмолочено перші 6,3 тис. га, зібрано 52,1 тис. тонн за врожайності 8,27 т/га. Це означає, що область має вагомий зерновий резерв, який дозволить суттєво поповнити хлібні запаси.
Також продовжується збір олійних культур: сою обмолочено на 12,3 тис. га (9%), намолочено 30,6 тис. т за урожайності 2,49 т/га; соняшник—на 39,6 тис. га (19,6%), намолочено 94,6 тис. т з урожайністю 2,39 т/га.
Разом із тим, посіви соняшника цьогоріч зросли на 17%, порівняно з минулим роком. Водночас сої посіяно на 61,8% менше.
Площа озимих культур на зерно по області під урожай 2026 року становитиме в межах 176 тис. га (112% до 2024 року), у тому числі озимої пшениці – 171,6 тис. га (113% до 2024 року). Крім того, озимий ріпак заплановано посіяти на 87,5 тис. га, що в 2,5 раза більше торішнього.
Наразі сільськогосподарські товаровиробники розпочали сіяти озиму пшеницю - доладовано 6,1 тис. га, що становить 3% до прогнозу. Крім того, озимий ріпак посіяно на 34,1 тис. га, або 39% до прогнозованих площ.
Як акцентують фахівці, в основі добротної врожайності провідних культур низка факторів, з-поміж яких чітке дотримання технологій вирощування; надійна насіннєва база; сучасна техніка; система удобрення. І, звісно ж, хліборобський досвід, завдяки якому з одиниці площі вдається одержувати максимальні ужинки.
Є ще один фактор – воєнного часу. Завжди під час загроз спрацьовує додатковий захист, прагнення мобілізувати всі ресурси задля результату. Саме зараз така пора, коли хлібороби складають свій найважливіший державний іспит.
Ціни диктує ринок
В усі часи цінова політика на збіжжя мала вирішальне значення, адже це – економічний стрижень роботи хліборобів.
Порівняно з відповідним періодом минулого року, станом на 15 вересня п. р., середньозважені закупівельні ціни за тонну зерна (з ПДВ) по зернотрейдерах, що закуповують збіжжя (на умовах EXW елеватор) на території Сумщини, зросли і становили: пшениці 2 класу – 9 538 гривень, що на 17% вище порівняно з відповідним минулорічним періодом; 3 класу – 9 140 гривень (+ 124,5%), жита - 11550 гривень (більше у 2,2 раза); ячменю - 9050 гривень (+ 47,1%); кукурудзи на зерно – 7950 гривень (+ 22%). Тобто, економічний маятник «сигналізує» про непогані фінансові перспективи для зерновиробників.
Відповідно до аналізу прогнозних показників балансу попиту і пропозиції врожаю зернових та зернобобових культур по Сумській області на 2025/2026 маркетинговий рік, загальна пропозиція зерна становить 3,6 млн тонн, його реалізація до інших регіонів та на експорт очікується в межах 2,4 млн тонн.
Іншими словами, область і країна неодмінно будуть із хлібом, що стане ще одним надійним підмурівком до майбутніх перемог не тільки на хлібних, а й бранних полях.
- Аграріям, які побудували або реконструювали тваринницькі ферми, відшкодують витрати до кінця 2025 року.
- Часткове відшкодування витрат відбуватиметься за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» у частині підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.
- Зокрема, у 2025 році аграріям, які займаються скотарством, компенсують до 25% витрат на будівництво або реконструкцію ферм, доїльних залів, об’єктів із переробки побічних продуктів тваринного походження.
- Відшкодування можна буде отримати за об’єкти, будівництво та/або реконструкція яких розпочалися не раніше 24 лютого 2022 року, та які були прийняті в експлуатацію з 1 січня до 30 вересня 2025 року.
- Прийом заявок розпочнеться після оприлюднення у Державному аграрному реєстрі відповідного оголошення та триватиме до 20 жовтня 2025 року. Розгляд документів відбуватиметься до 5 грудня 2025 року.
Матеріал підготовлений та був надрукований у випуску № 4 "Вісник громад Сумщини".
