Однією з вагомих форм підтримки населення прифронтових територій, яка сьогодні реалізовується в державі через службу зайнятості, є забезпечення грантами в межах урядової програми «Власна справа». Вона передбачає надання мікрогрантів у розмірі від 50 до 250 тисяч гривень на розвиток або започаткування власного бізнесу. На Сумщині, зокрема, у 2025 році на її виконання вже видано 406 мікрогрантів на суму 127,5 млн грн.
В числі тих, хто може претендувати на кошти програми, значаться, зокрема, й внутрішньо переміщені особи. Отримавши гроші, люди не тільки забезпечують роботою себе, а й створюють робочі місця, куди часто запрошують своїх земляків.
Як, наприклад, це зробив переселенець із Білопілля і власник двох кав’ярень «Chernov coffee» у Сумах Дмитро Чернов. Завдяки службі зайнятості, він отримав мікрогрант на суму 150 тисяч гривень для розвитку власної справи.
Початок бізнесу в умовах війни
- Свій бізнес я почав розвивати ще в Білопіллі. Коли ж росіяни розпочали повномасштабне вторгнення і в нашому місті почастішали вибухи, зосередився на веденні справи в обласному центрі, де організував роботу двох кав'ярень.
Зрозуміло, що для нормальної роботи закладів і розвитку обраної концепції їх діяльності завжди потрібні кошти. Тож коли дізнався, що для переселенців є можливість отримати грант, вирішив спробувати, - розповідає підприємець.
Дмитро Чернов біля своєї кав'ярні
Отримання гранту: перший крок до розвитку
Послугами центру зайнятості, говорить він, скористався онлайн і швидко оформив необхідні документи. Спочатку подивився вебінар щодо отримання мікрогрантів, під час якого розвіялися усі сумніви і страхи. Впевненості додали також приклади інших підприємців, які раніше вже стали учасниками грантових програм і мали успіх.
Потім у режимі відеоконференції з фахівцями служби зайнятості Дмитро з’ясував усі питання, які його цікавили. На отримані кошти було придбано дві кавомолки, планшет, каву та супутні товари.
Створення робочих місць і підтримка переселенців
За умовами мікрогранту власник кав’ярень створив одне робоче місце, а загалом зараз йому допомагають п’ятеро працівників. Важливо, що Дмитро Чернов узяв до себе на роботу переселенців, як і він сам.
- Вони більш привітні, працьовиті, відповідальні. Власне, гарні люди, які дарують іншим усмішки, – це чи не головний секрет успіху моїх кав’ярень. Ну, і, звісно, смачна, якісна кава перевіреного роками сорту, - зазначає підприємець.
Натхнення зі Львова та унікальність кав’ярень
- Колись я побував у Львові, розкуштував їхню каву і надихнувся започаткувати кавовий бізнес, хоча до цього 10 років займався кіосками з продажу випічки. Так от що я тоді підмітив: не скрізь львівський персонал був привітний, а, між тим, люди йдуть на людей. Тому це наша родзинка! - пояснює свій вибір Дмитро Чернов.
Підтримка захисників і віра в перемогу
В його закладах можна часто побачити людей у військовій формі. І тут існує двосторонній зв’язок, адже в міру можливостей підприємець, у якого на війні загинув рідний брат, допомагає захисникам продукцією. І вірить, що, допомагаючи одне одному, українці вистоять і залишаться господарями на своїй землі.
Досвід газети «Голос Посулля»: грант для медіа
Про цінний досвід роботи з грантами може розповісти і редактор газети «Голос Посулля» з Недригайлова Ігор Скрипченко. На його переконання, гранти – це реальна можливість для медіа отримати кошти як на обладнання, так і для розвитку діяльності.
- Наша редакція стала першою в Україні, котра отримала грантові кошти – більше 230 тисяч гривень – згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21 червня 2022 року, яка спрямована на підтримку бізнесу. Завдяки цьому ми закупили комп’ютерне обладнання і перерахували друкарні авансову плату за друк газети на майбутні сім-вісім місяців, у залежності від того, який матимемо тираж на 2026 рік, - каже Ігор Скрипченко.
Редактор газети «Голос Посулля» з Недригайлова Ігор Скрипченко
Як дізналися про грантову програму
Про постанову Кабінету Міністрів України №738 про надання грантів на підтримку підприємництва і бізнесу, говорить він, у редакції дізналися щеторік від очільниці Недригайлівської служби зайнятості Алли Ломонос. І, перш ніж звернутися за грантом, довго розмірковували над цим питанням у колективі, консультувалися з Сумами та Києвом.
- Адже, як нам пояснили, ми стали першою редакцією, яка взялася за такий проєкт, і тому були деякі питання, на які швидких відповідей не знаходилося. Через що впевненості і особливої надії в позитивному результаті теж якось не було, тому проєкт на певний час поставили на паузу, - розповідає редактор.
Друге дихання для проєкту
- Потім, уже цьогоріч, реалізувати задум нам порадила і колежанка, редакторка буринської газети «Рідний край» Людмила Мазнова. Пані Людмила розповіла, що теж детально вивчала питання і висловила упевненість, що отримати грантові кошти цілком реально.
Після спілкування, ніби відкрилося друге дихання. І на початку літа разом із центром зайнятості почали співпрацювати активніше, його фахівці надали нам необхідну інформаційну, правову та методичну допомогу, пояснили, як рухатися далі. І процес пішов, - ділиться досвідом грантової роботи редактор.
Процес подачі заявки: онлайн і з підтримкою
Реалізацією згаданої постанови уряду займаються регіональні Центри зайнятості, тому редакція «Голосу Посулля» працювала з Сумським центром зайнятості. За словами Ігоря Скрипченка, весь процес проходив винятково онлайн. Документи робили і подавали через державний веб-портал Дія, підтверджуючи їх електронно-цифровим підписом керівника, як і визначено постановою Кабміну України.
Фахівці центру зайнятості надали необхідні консультації, і редакція подала заяву на здобуття гранту і бізнес-план.
Співбесіда та затвердження гранту
Наступним етапом була онлайн-відеоспівбесіда, під час якої директор ТОВ Ігор Скрипченко відповідав на запитання членів комісії: як Товариство буде використовувати грантові кошти і виконувати договірні зобов’язання, обґрунтував розділи бізнес-плану, окреслив перспективи розвитку газети, її контенту, охарактеризував читацьку аудиторію, познайомив із маркетинговими задумами. Через 15 днів надійшов комісійний висновок – надати грант.
В «Ощадбанку» відкрили грантовий рахунок, на який через півтора місяця надійшли кошти – 231,5 тис. грн, з яких, згідно з бізнес-планом, на придбання комп’ютерного обладнання витрачено 116,5 тис. грн, на оплату послуг друку газети – 115 тис. грн.
Договори з постачальником комп’ютерної техніки і друкарнею булизаздалегідь підготовлені, їх невідкладно підписали, одразу ж отримали рахунки від партнерів і банк перерахував кошти.
Переваги гранту для редакції
- Ми дуже задоволені, що вдалося отримати такий грант, – зазначає Ігор Скрипченко. – Допомога від держави дозволить редакції значно удосконалити процес випуску газети і краще пристосувати його до умов воєнного стану, а відтак – покращити інформаційне забезпечення читацької аудиторії, розширити коло передплатників і доносити українське патріотичне слово.
Грантові кошти також дають змогу поліпшити якість друкованого видання, його художньо-графічне оформлення. Редактор сподівається, що вдасться повернутися і до кольорового друку, як це було до повномасштабного вторгнення, а також створити сайт газети.
Зобов’язання за грантом
Разом із тим, подаючи заявку на отримання гранту, ТОВ взяло на себе ряд зобов’язань, які зафіксовані у договорі та бізнес-плані. Серед них і створення додаткового робочого місця протягом 180 днів із моменту отримання грантових коштів (зараз редакція має чотири штатні одиниці).
Постановою Кабінету Міністрів також передбачено, що відбувається і повернення отримувачем грантових грошей – фактично сплаченими коштами ЄСВ та ПДФО найнятих працівників і єдиного податку з юридичної особи.
Поради для інших редакцій
- Оскільки наша редакція газети має статус Товариства з обмеженою відповідальністю, то, зрозуміло, що нами проводиться підприємницька діяльність, для розвитку якої і надаються гранти згідно з Постановою Кабміну №738, – підсумовує Ігор Скрипченко. – Вважаю, нашим досвідом можуть скористатися колеги з інших редакцій, де планують розвиток і створення нових робочих місць. Держава готова у цьому допомагати. І перше, що потрібно зробити, це – звернутися у Центр зайнятості, аби отримати всі необхідні консультації. Думаю, якщо вийшло у нас, то і у колег робота по грантових коштах від держави буде успішною.
Сумщина: внесок в економіку та підтримка бізнесу
Директорка Сумського обласного центру зайнятості Оксана Іщенко
- Сумщина живе у непростих умовах, як прифронтовий регіон, однак продовжує активно працювати і розвиватися. Кожен відкритий бізнес або його розвиток — це не лише робочі місця, а й внесок у підтримку економіки регіону, зміцнення громади, - коментує наведені вище приклади директорка Сумського обласного центру зайнятості Оксана Іщенко.
За її словами, за кількістю виданих грантів у межах 19 хвилі програми «Власна справа» Сумщина посідає високе п’яте місце серед регіонів України. Впродовж періоду з 15 по 28 вересня 2025 року, який охоплює ця хвиля, гранти отримали 32 жителів області на загальну суму 13,9 млн грн. За цей час завдяки дії програми підприємцями буде створено 60 нових робочих місць.
Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту "Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа", що впроваджується ГО "Агенція розвитку локальних медіа АБО". Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора (-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.
