У сім’ї інформація про родинні відносини має загальнодоступний характер, але іноді замало просто знати, який та між ким кровний зв'язок. Для підтвердження факту спорідненості використовують документи, а за їх відсутності – рішення суду, котре містить необхідні відомості.
Коли може знадобися встановлення факту родинних відносин та що може стати причиною для відмови? Які докази варто надати разом із заявою для підтвердження викладених обставин? На ці питання відповідає начальник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірина Свистун.
Коли може знадобися встановлення факту родинних відносин?
У порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин. Обставинами, які можуть зумовити необхідність прийняття підтверджуючого рішення є:
- необхідність оформлення спадщини, коли документи про народження чи шлюб відсутні;
- потреба у доведенні родинного зв’язку із військовослужбовцем для отримання одноразової допомоги або соціальних виплат;
- відсутність документів, які залишилися на окупованій території чи були знищені;
- намір оформити догляд за літнім родичем або отримати опікунські повноваження тощо;
- еміграції або зміна громадянства, коли підтвердження родинних зв'язків є необхідною умовою.
Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, подається особою до суду за місцем її проживання.
Які докази варто надати разом із заявою для підтвердження викладених обставин?
Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, що встановлюються Цивільним процесуальним кодексом України.
Таким чином заява повинна містити інформацію про:
- факт, який заявник просить встановити та з якою метою;
- причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
- докази, що підтверджують цей факт:
- акти, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб;
- довідки, видані органами державної реєстрації актів цивільного стану, щодо неможливості відновлення втрачених актових записів, а також внесення до них змін, доповнень чи виправлень;
- пояснення свідків, які достовірно обізнані про характер і зміст взаємовідносин між померлим та заявником.
Варто зазначити, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Що може стати причиною для відмови у встановленні факту родинних відносин?
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вбачається спір про право. Наприклад, заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на житлове приміщення або на обмін приміщення, у випадку наявності інших спадкоємців у справі та спору між ними. А у випадку, коли спір про право буде виявлений під час розгляду справи, заява залишається без розгляду.
Під час окремого провадження суд уповноважений розглядати лише питання, що стосуються існування певного факту чи стану, але не спір щодо права. Основна мета такого розгляду полягає у встановленні самого факту — його наявності або відсутності. При цьому факт, який підлягає встановленню, має бути юридично значущим і не викликати суперечок між сторонами. Якщо ж у процесі розгляду з’являється спір про право, справа підлягає розгляду вже в порядку позовного провадження.
Отже, встановлення факту родинних відносин є процесом, який дозволяє відновити справедливість у випадках, коли офіційні документи втрачені, знищені або недоступні. Судове рішення у таких справах не замінює собою свідоцтв чи довідок, але є підставою для їх отримання. Саме тому правильне оформлення заяви, подання належних доказів і дотримання вимог законодавства має ключове значення для успішного вирішення питання та реалізації законних прав громадян.
