Білопільська громада попрощалася із захисником України на позивний «Сем», люблячим батьком, вірним сином свого краю Сергієм Подобрієм. 21 січня 2024 року захисник України загинув поблизу Авдіївки Донецької області.
Як повідомляє Культура Білопільської громади, Сергій Васильович народився 5 квітня 1972 року в селі Гирине. Тут минули його дитячі роки, тут він закінчив школу. Далі здобув фах у Іскрисківщинському та Білопільському професійно-технічних училищах – став трактористом, а згодом залізничником.
Працював монтером колії у селі Волфине, де створив власну родину, виховував дітей, жив звичайним, чесним і працьовитим життям.
Коли рідне село стало мішенню постійних обстрілів, родина була змушена переїхати до, здавалося б на той час, безпечнішого місця. Сергій намагався знайти себе у нових обставинах, але серце вказувало інший шлях – захищати свою землю.
13 лютого 2023 року він став на захист Батьківщини. Разом із ним у лавах ЗСУ служили двоє його синів та брат... Пройшов найзапекліші напрямки: боронив Авдіївку, Костянтинівку, тримаючи лінію оборони там, де було найважче.
На жаль, виконуючи військовий обов’язок, 21 січня 2024 року Сергій Подобрій загинув поблизу Авдіївки Донецької області. Смерть настала внаслідок проникаючого вогнепального поранення під час штурмових дій ворога.
Він виконав свій обов’язок до кінця. Віддав життя за Україну, за свій дім, за те, щоб його рідні могли жити в мирі.
Він був людиною, яка завжди працювала, дбала, будувала плани на майбутнє… Але здійснити їх уже не судилося. Та кожен, хто його знав, скаже: Сергій завжди залишав у серцях тепло, чесність і силу.
"Своє життя він присвятив залізниці, пропрацювавши у Конотопській дистанції колії 32 роки (з 1993 року) монтером колії. Колеги згадують його як спокійну, доброзичливу, розумну та розсудливу людину, гарного товариша. За час роботи Сергій завжди якісно та своєчасно виконував поставлені завдання і користувався повагою у колективі. У чоловіка залишилися дружина та двоє синів.", - пише сайт "Залізна родина".
Схиляємо голови перед його подвигом. Перед любов’ю, яку він ніс до родини та своєї землі. Перед мужністю, яку він показав на полі бою. Поховали захисника з усіма військовими почестями на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища у м. Суми.
Вічна пам’ять Герою. Вічна шана...
