Він виріс посеред смарагдових високогір’їв Уельсу. Тепер воює серед розлогих пагорбів Харківщини. Ці краєвиди можуть здатися дивовижно схожими. Та якщо валлійські узвишшя говорять мовою атлантичних злив, то українські схили озиваються віддаленим громом артилерії.
Ріґлі приєднався до 3 Інтернаціонального легіону оборони України, щоб захищати беззахисних. І для нього це не гучні слова, а власне переконання, за яке він готовий стояти до кінця:
– Спершу я не був певен, чи правильно зробив, що приїхав сюди. Але перебуваючи тут, я тільки утвердився у своєму рішенні. Жінки й діти не заслуговують на ті страждання, що їм доводиться переживати щодня, і я радий, що тут опинився.
На момент інтерв’ю 24-річний валлієць перебував у Легіоні приблизно чотири з половиною місяці. Втім навіть за такий проміжок часу він зіткнувся з випробуваннями, що назавжди змінюють людину. І серед цих моментів – перший бій:
– Через використання дронів ми фактично не бачили ворога – помітили їх лише тоді, коли вони вийшли з укриття. Щоб вижити в тій ситуації, я відкрив вогонь на придушення й допоміг своїй групі відступити, поки вони продовжували стримувати противника.
Коли опиняєшся всього за сім метрів від ворога, дехто може запанікувати. Однак у ту мить, згадує Ріґлі, ним керував лише чистий адреналін:
– Ситуація була вкрай небезпечною. Під час нашого відходу ворог накривав наші позиції мінами та артилерією. А коли це не спрацювало, вони запустили шість–сім дронів, кожен із двома боєприпасами. Ми повинні були бігти, втім залишатися готовими до бою, щоб кожен із команди дійшов живим.
Ще одна історія, якою поділився Ріґлі, яскраво показує, наскільки життєво важливі медичні навички на цій війні. Тут кожен боєць – наполовину солдат, наполовину медик, адже порятунок часто вимірюється секундами. А вміння зупинити кров може врятувати життя – не лише твоє, а й побратима поруч:
– Коли ми виконували завдання, одного з моїх найкращих друзів накрило мінометом. Нам довелося надати так звану "допомогу під вогнем". Я накладав бинт та ізраїльський бандаж, адже в нього були поранення спини та стопи.
Разом із побратимами Ріґлі довелося нести пораненого шість–сім кілометрів, постійно виходячи з-під вогню, поки дрони переслідували їх увесь шлях. На щастя, прикриття дерев заважало дронам точно визначити місцеположення легіонерів:
– Дрони скидали боєприпаси, а поруч розривалися міни. У якийсь момент у район зайшли FPV-дрони, тож нам довелося зупинитися й ховатися. Коли ми нарешті дісталися безпечного місця, моєму другу вже надали повноцінну медичну допомогу – видалили уламки та наклали шви.
Ворожі дрони стали справжнім прокляттям цієї війни. Ми вже розповідали, як Ріґлі з побратимами збили FPV-дрон, ведучи вогонь із кузова пікапа, який вивозив їх у безпечну зону. Той момент назавжди залишиться в його пам’яті – але подібного було набагато більше:
– Йдеш у штурм, на розвідку чи повертаєшся із завдання – дрони скрізь. Це головна загроза цієї війни. Вони скидають великі бомби, гранати, C4; інколи – термобаричні, інколи навіть напалмові боєприпаси. А тепер вони ще й спостерігають за нами та коригують мінометний і артилерійський вогонь.
Спираючись на власний бойовий досвід, Ріґлі охоче ділиться практичними порадами й реальними ситуаціями з передової – що робити, чого уникати та як перехитрити ворога в небі:
– Залишайтеся спокійними, тримайте очі відкритими та завжди будьте у русі. Бігати не обов’язково, але постійно потрібно бути на сторожі. Якщо помітили дрон, попередьте команду та рушайте до лісосмуги. Якщо дерев немає і ви на відкритій місцевості, тримайте дистанцію від дрона, рухайтеся й шукайте будь-яке укриття. Найнадійніший захист – під землею, у бункерах або бліндажах. А якщо дістатися туди неможливо – використовуйте будь-яке маскування максимально ефективно.
Війна постійно змінюється, щоразу набуваючи нових форм. Саме тому Ріґлі наголошує на важливості безперервного самовдосконалення – щоб залишатися гнучким, відточувати навички й бути справді готовим до бою, коли настане потреба:
– Тут не можна бути ледачим. Потрібно залишатися активним і тримати себе у формі. Рекомендую біг, відтискання, підтягування та присідання. Ви маєте бути сильними – і фізично, і морально. Завжди виходьте за межі своїх можливостей. І якщо вже приїхали сюди – будьте підготовленими до війни.
Дізнатися більше про Інтернаціональні легіони оборони України та про те, як долучитися, можна за посиланням.
- Текст: Дмитро Толкачов
- Фото й відео: Володимир Патола
- Монтаж відео: Олександр Лось
