Ми продовжуємо публікацію матеріалів про діяльність Білопільської центральної районної лікарні. У нашій розмові з головним лікарем Білопільської ЦРЛ Юрієм Мартиненком ми дійшли до моменту фінансування стаціонарів, або, як тепер ми їх називаємо, - медичних закладів вторинного рівня.
Тож Юрій Іванович детальніше відповість на питання щодо умов фінансування лікування хворих у стаціонарі і, мабуть, на головне, яке сьогодні хвилює багатьох: чи справді тепер можна йти до лікарні без гаманця, як це часто пишуть і говорять у різних ЗМІ?
Триває другий етап медреформи
- Як ми вже говорили,- розповідає Юрій Мартиненко, - з першого квітня розпочали впровадження другого етапу медичної реформи. Держава пообіцяла, що оплачуватиме надані пацієнтам медичні послуги. Але, як виявилося, це не означає, що коли пацієнт потрапить до стаціонару, все, що забажає, йому надаватимуть безкоштовно, точніше, оплачуватиме лікування Національна служба здоров’я України.
Знову ж таки, наголошу, що до стаціонару та на прийом у поліклініку пацієнт може потрапити трьома шляхами, про які ми говорили раніше. Нагадаю: це - направлення від сімейного лікаря, самозвернення та направлення через «екстрену медичну допомогу». У поліклініку до вузького спеціаліста пацієнт теж може потрапити лише за умови направлення сімейним лікарем.
У поліклініці ЦРЛ приймають пацієнтів такі лікарі:
- хірург
- гінеколог
- уролог
- офтальмолог
- отоларинголог
- стоматолог
- кардіолог
- ендокринолог
- травматолог
- невролог
- психіатр
- онколог
- інфекціоніст
- дерматовенеролог.
Тож саме під час консультації в поліклініці лікар визначає, як вас лікувати: стаціонарно чи амбулаторно.
Далі – стаціонар, куди вас скеровує вузький спеціаліст.
У нашій лікарні медична допомога надаватиметься у таких відділеннях:
- дитяче
- інфекційне
- хірургічне (урологічна патологія, травматологічна патологія)
- неврологічне
- гінекологічне
- терапевтичне.
Вас госпіталізують із певним діагнозом, і лише за лікування цієї патології Національна служба здоров’я поверне лікарні кошти. Приміром, госпіталізували хворого з ознаками бронхіту, а він говорить: «У мене голова часто болить, може, зробити рентген шиї: чи немає там остеохондрозу?».
Рентген – не проблема, але це обстеження оплачуватиме вже сам пацієнт, як і лікування, яке призначить лікар щодо можливих додатково виявлених захворювань. І так з усіма іншими випадками. Раніше людина потрапляла до стаціонару і казала: «Та підлікуюсь, бо все болить». І гайда по всіх спеціалістах. Звичайно, медикаменти придбавала за власні кошти, але лікували безкоштовно.
Зараз усі прийоми вузьких спеціалістів, лікування хвороб, які не пов’язані з основним діагнозом, – оплачуватимуть за окремим прейскурантом.
Як лікуватимуть те захворювання, з яким пацієнт потрапив до стаціонару?
- З кожного виду надання медичної допомоги є свій протокол лікування. До нього передбачено перелік медичних послуг і препаратів. Ми не зможемо самі призначати той чи інший препарат, якщо його немає в переліку. Якщо точніше, то призначати можемо, але НСЗУ нам його не відшкодує.
З подібною системою відшкодування за лікарські препарати ми вже маємо досвід роботи за програмою «Доступні ліки». Є перелік ліків, які відшкодовують. А якщо з цього переліку тобі нічого не допомагає, то купуй за свої кошти. Також протоколом передбачено і терміни лікування за кожним діагнозом.
- Чи це означає, що, потрапивши до лікарні, приміром, з апендицитом, людина не матиме змоги лікувати можливі ускладнення після операції? Це так, для прикладу.
- Якщо виникають супутні ускладнення первинно виявленій патології, то їх лікуватимуть згідно з протоколом.
Щодо діагностики, аналізів, обстежень...
- Тут теж передбачено певний алгоритм. Направлення на обстеження даватиме лікар-спеціаліст і лише відповідно до поставленого діагнозу. Тоді цю послугу пацієнту надаватимуть безкоштовно. А якщо він захоче додатково обстежитись, як часто буває «про всяк випадок, щоб бути певним у тому, що немає деяких патологій», то за такі обстеження доведеться платити.
Хто визначає ціни?
- У нас затверджений перелік платних послуг на основі розпорядження голови Сумської ОДА. Ціни контролюються і не можуть бути вищими за граничні тарифи. Кошти сплачують у касу згідно з отриманим чеком. Ознайомитися з прейскурантом можна в бухгалтерії лікарні або у кожному відділенні.
Як працює лікарня в умовах карантину. Чи надають усі ці послуги?
- Так, надають. Після оптимізації ми маємо 145 стаціонарних ліжок. Зараз вони не заповнені, бо ми мінімізували потрапляння хворих у стаціонар, надаємо лише невідкладну медичну допомогу, оскільки під час карантину заборонені будь-яка планова медична допомога, медичні огляди тощо.
З першого квітня вже отримали перші надходження з НСЗУ. Це - аванс, використання якого суворо контролюється, бо це - бюджетні кошти. Чи вистачає нам їх? Поки що важко розібратись, адже працюємо не в повному режимі. Основну увагу приділяємо карантинним заходам. Інфекційне відділення має все необхідне для лікування можливих хворих із коронавірусом.
За останні дні ми отримали гуманітарну допомогу від наших аграріїв на суму 320 тисяч гривень. Для лікарні придбано необхідне обладнання та засоби захисту і дезинфекції. Щиро сподіваюся, що спалаху інфекції не буде, а медичне обладнання покращить нашу матеріальну базу і зробить нас готовими до різних викликів.
Усе придбане - багатофункціональне і в майбутньому використовуватиметься для лікування різних захворювань, які лікуємо й зараз. Утім, ми готові працювати і лікувати хворих в умовах пандемії. Власне, що і робимо.
- Юрію Івановичу, сьогодні у соцмережах і на вулицях виникає багато чуток і різних обговорень щодо людини, у якої тест на COVID-19 дав позитивний результат. І говорять на дуже «високих тонах». Чи не з лікарні виходить інформація: хто хворий, скільки аналізів здав, звідки приїхав?
- Ми живемо в маленькому містечку, й інформація може курсувати різними джерелами. Я звертаюся до всіх жителів: довіряйте лише офіційним даним. Сторінки у соцмережах такими не є. Якщо буде потреба, то лікарі чи представники влади звернуться до жителів міста і офіційно повідомлять чи застережуть. Хвороба, хоч би якою вона була, це - конфеденційна інформація, і мені дуже прикро, що саме медичних працівників сьогодні підозрюють у розголошенні особистих даних. Але страшніше не це, а ті наміри і вже дії деяких жителів району, котрі вчиняють погрози, тиск на людей, яких лікують. Так недовго перейти і до розправи з самими медпрацівниками, які можуть інфікуватись у будь-який момент. Напади на медперсонал в Україні вже є. І не такі випадки треба брати за приклад у нас.
Імунітет, людяність і терпимість
Ми випробовуємо не лише імунітет, а й людяність, терпимість одне до одного. Той, хто розповсюджує інформацію про хворих, навіть якщо це робить з благими намірами, може на собі відчути всі «негаразди» від цих дій.
А ще скажу: не треба боятися захворіти. Для 80 відсотків перенести цей вірус - неминучий процес. Ми живемо не в стерильному світі, все одно комунікація відбувається. Головне, так би мовити, завдання для кожного з нас - перенести хворобу в легкій формі, під час якої формується імунітет. І чим більше людей буде з таким імунітетом, тим безпечнішою буде ця інфекція. А для цього треба загартовувати організм, підвищувати власний імунітет, дотримуватися норм карантину (аби не було різкого спалаху інфекції), вести здоровий спосіб життя.
