Зберегти традиції – нагадати історію незламності нашого краю

Наталія Калініченко Головна редакторка

04 березня 2024 22:56

Білопільщина впродовж тисячоліть залишається форпостом країни. Незалежно, як вона називалась: Київська Русь, Гетьманщина чи Україна…

Це - наша земля, це - земля наших предків і, дуже в це віримо, - земля наших нащадків, які тут житимуть і за це майбутнє сьогодні віддають життя найкращі її сини та доньки.

На наше Білопілля завжди йшла навала з «тієї сторони», нажаль, сьогодні історія повторюється.

У 998 році тут вже існувала фортеця Вир, яку зруйнувала орда у 1240 році, йдучи завойовувати Київ. Завдяки супротиву і героїзму тодішніх захисників Виру й інших фортець, на кордони до Києва загарбники дійшли через два роки.

У 1659 році неподалік Білопілля, саме під час Конотопської битви, ми мали непересічний шанс догнати ворога до московії.

І вже нова доба: з 1678 року Білопілля – це полкове містечко Слобожанщини, яке знову захищає кордон.

Саме на цій землі прикордоння народжувались та формували свій світогляд видатні діячі історії і культури, які в своїй творчості, в наукових працях усвідомлювали важливість збереження української ідентичності і в цілому державності.

Серед таких особистостей - нащадок козацького роду Кандиб – Олександр Олесь.

Сьогодні фактично лише на карті за кілька кілометрів від кордону з рф залишилось село Кандиби, звідки, власне, - рід нашого земляка.

Пізніше вони переїхали у Білопілля, де і народився Сашко Кандиба. Хата збереглася й до сьогодні. Зараз тут мешкає родина Нерозь, яка вже 5 місяців не може дізнатися про долю свого сина Дмитра, який останній раз виходи на зв'язок із Лівобережжя Дніпра, поблизу Кринок, у листопаді минулого року.

Чи знав Дмитро рядки колишнього жителя цього будинку:

Хто в час пожежі край свій кине

І, як боюн, в чужий втече,

Того весь вік огонь пече

І проклін рідної країни?

Але думав він саме так, бо пішов захищати Батьківщину.

Тож увага і вшанування пам’яті наших видатних земляків – одне з завдань як відділу культури, так і всіх небайдужих до історії краю людей.

І саме постать Олександра Олеся об’єднує нас.

Творчу спадщину Олександра Олеся знають і люблять у найвіддаленіших куточках України.

- Вперше Білопільщина урочисто святкувала 110-річний ювілей О.Олеся в грудні 1988 року. На будинку, де він народився, встановлена меморіальна дошка, його іменем названо вулицю та один із провулків міста Білопілля, - говорить Білопільський міський голова, історик за освітою Юрій Зарко. - З 1994 року Білопільська центральна районна бібліотека носить ім’я видатного земляка. Тут встановлено на той час єдине в Україні погруддя О.Олеся, робота скульптора Якова Красножона.

До 120-річчя від дня народження поета в приміщенні бібліотеки відкрито музей О.Олеся, де зібрані унікальні матеріали, фотографії, що розповідають про життєвий і творчий шлях поета-земляка.

Особливу увагу відвідувачів привертають особисті речі Олеся, мебльований куточок його кімнати із самоваром, знайденим на горищі клуні садиби Кандибів, прижиттєві раритетні видання Олесевих творів: 1909, 1917, 1919, 1923, 1935 років.

Так, сьогодні ці раритети дбайливо сховані, бо близькість кордону з рф, постійні обстріли можуть пошкодити чи знищити безцінний фонд.

У 1988 році значною подією для білопільського краю був приїзд із Праги сина Олександра Олеся і Марії Фабіанової, Олександра Олександровича Шматланика, а 1994 рік став визначним завдяки приїзду з Канади вдови Олега Олеговича Кандиби, онуки знаменитого письменника і сина Олега Ольжича Ольги Кандиби.

Щороку в день народження поета на Білопільщині проводили урочисті літературно-мистецькі заходи: свята поезії, читацькі конференції, літературні вечори, конкурси, виставки дитячих робіт, перегляди літератури.

На базі бібліотеки відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Олександр Олесь: проблеми вивчення творчої спадщини і сучасність» за участі провідних науковців, літературознавців, вчених, відомих українських письменників, поетів.

Батьківщину О.Олеся відвідували відомі українські письменники, поети, дослідники творчості поета, науковці Дмитро Павличко, Дмитро Білоус, Марія Влад, Петро Зосенко, Олекса Ющенко, Василь Довжик, Ростислав Радишевський, Леонід Череватенко та багато інших.

Тісні зв’язки Білопільщина підтримує і з громадською організацією "Сумське земляцтво в м. Києві”.

Після започаткування у 2002 році Сумським земляцтвом літературної премії ім. О.Олеся, батьківщину поета відвідували лауреати премії, відомі українські поети, письменники Володимир Мордань, Людмила Овдієнко, Юлія Манойленко, Ніна Гавриленко, Володимир Гнатюк, Олекса Ющенко, Олександр Вертіль, Юрій Назаренко.

Влітку 2006 року група митців Сумського земляцтва та членів Національної Спілки художників України побували на Білопільщині з метою створення живописної спадщини білопільської землі, на якій народився відомий поет О.Олесь.

На Білопільщині не лише вшановують пам’ять відомого поета, а й продовжують відкривати таланти.

В 2007 році було започатковано відкритий щорічний літературно-мистецький конкурс для дітей та молоді імені О.Олеся «…І розітнувсь мій перший спів…». Із кожним роком географія учасників конкурсу та шанувальників творчості поета розширювалася. До конкурсантів із Білопільщини, Сумщини приєднувалася талановита молодь та діти з Київщини, Івано-Франківщини, Одещини, Тернопільщини, Полтавщини, Рівненської області.

За час існування конкурсу в ньому взяло участь понад півтисячі учасників віком від 7 до 50 років.

Усі роботи конкурсантів безперечно талановиті і вирізняються своєю індивідуальністю, заряджають позитивною енергією і вселяють надію, що поетичні й мистецькі традиції Білопільщини будуть збережені.

Серед переможців - вчителі і викладачі вишів. Це - творчі особистості, які реалізували себе у подальшому професійному житті.

Олеся Боровик, журналістка, співзасновниця та редакторка медіаресурсу «Кордон.Медіа»

- До місцевої газети «Білопільщина» я надсилала свої вірші, ще коли навчалась у Ганнівській школі. Вдома бабуся до цього часу зберігає всі вирізки з газет. У випускному класі у 2007 році дізналась, знову ж з газети, про оголошений конкурс. На момент подачі робіт вже вчилась на першому курсі Сумського державного педагогічного університету. Підготувала вірші, оформила належним чином, дуже відповідально поставилась до цього. Для мене це було за честь, бо я ж - землячка Олександра Олеся. І коли дізналась, що стала переможницею у своїй номінації «Кращий літературний твір» за збірку віршів, публіцистики «Озвались струни зраненого серця…», замальовки із «Книги надій» «Білий янгол», то для мене це була найприємніша новина і велика честь. До цього часу зберігаю подарований альбом і диплом, згадую самі урочистості і своє хвилювання, коли отримувала відзнаку.

Юля Прокопенко першу нагороду в конкурсі отримала у 2008 році і пізніше, у 2010, – заохочувальну премію.

- З дитинства писала вірші, які іноді публікували у «Білопільщині». Займалась у поетичній студії «Едельвейс» у Будинку дітей та юнацтва. Спробувала вперше взяти участь у конкурсі у 2008 році і одразу - третє місце у наймасовішій номінації «Кращий літературний твір» за вірші, збірки, поезії: «Мелодії душі», «У сяйві мрій». Захоплення літературою вплинуло і на вибір професії: я закінчила факультет журналістики Сумського державного університету.

Серед переможців минулих років - відомі нині журналісти, вчені, митці, вчителі. У кожного з них залишились найкращі спогади від участі у конкурсі.

- Не так ми готувались до 145 річниці нашого земляка, - говорить начальник відділу культури Білопільської громади Лариса Зарко.

Планували поновити експозицію музею, розширити географію конкурсу, видати друком поетичні роботи переможців. Але війна, яка прийшла на нашу землю, змусила нас по-іншому переосмислити всю нашу діяльність, як, врешті, і творчість нашого земляка.

Тож цьогоріч ми традиційно оголосили конкурс, але провели його в онлайн режимі у рамках творчого проєкту «Відродимо Україну!».

Учні шкіл, вихованці позашкільних закладів готували свої виступи та та відправляли відео на наш сайт. Для більшого залучення конкурсантів ми умовами конкурсу розширили вік учасників і допустили до участі у конкурсі дорослих.

Звичайно, дуже б хотілось, щоб конкурс пройшов відкрито, як раніше, якби на сцені зібрали учасників і нагородили переможців. Але… Непросто було дітям записувати відео, бо у багатьох не завжди був Інтернет та електрика. Ми вдячні кожному, хто долучився до участі.

Та найважче, мабуть, було членам журі конкурсу.

Розповідає член журі конкурсу Неля Цукан:

- На конкурс подавалися різноманітні за жанром оригінальні твори, які були пов’язані з життєвим та творчим шляхом О.Олеся, історико-культурною спадщиною, духовним надбанням Білопільщини, популяризували національну культурну спадщину, звичаї, традиції, обряди рідного краю. Зокрема, у творах відображалося історичне минуле та сьогодення, історія, культура, природа, живописні краєвиди Білопільського краю. Поетичні твори представляли жанр ліричної поезії, визнаним майстром якого був Олександр Олесь. У конкурсі брали участь жителі Білопільської, Ворожбянської, Миколаївської, Річківської територіальних громад.

Конкурс проводили за трьома номінаціями і поділяли на три вікові категорії. За підсумками літературного конкурсу переможцями у номінації «Поезія» у віковій категорії 7-18 років стали: Катерина Піддубна (селище Улянівка Миколаївської громади); Олександр Шевич (Ворожбянська гімназія №4) та Владислава Кириченко (с. Вири Річківської громади).

Серед учасників 19-35 років місця розподілилися так: перше - у Катерини Тесленко (селище Улянівка Миколаївської громади); друге - у Валентини Шаповаленко (с.Ганнівка Вирівська Білопільської громади); третє - у Катерини Заболотної (с. Воронівка Білопільської громади).
Серед найстарших учасників перше місце розділили білопільчанки Інна Моргун та Лілія Гаркавенко;

Переможиця конкурсу Лілія Гаркавенко

2 місце теж поділили між собою Микола Бабак (с.Іскрисківщина Білопільської громади) та Людмила Лук’янець (селище Улянівка Миколаївської громади), 3 місце - у Оксани Кальченко з Білопілля.

Серед прозових творів найкращим визнаний твір Руслана Мироненка з Білопілля. У номінації «Публіцистика» місця розподілились так: 1 – Вікторія Лашина (с. Куянівка Білопільської громади); 2 – Валерія Кальченко (Ворожбянська гімназія №4), 3 місце – Анастасія Лозова (Ворожбянська гімназія №4).

Дякуємо учасникам конкурсу, які взяли участь і виявили свій талант: Це: Матерій Вікторія (с. Воронівка), Валерія Штань (с. Зарічне), Микола Супрун (с. Куянівка), Ніна Литвинова (с. Нові Вирки Білопільської громади); Вікторія Кальченко (Ворожбянська гімназія №4); Людмила Каштенкова, Людмила Бабенко, Марія Усикова (селище Улянівка Миколаївської громади).
Хочеться також відмітити відеороботи Богдани Супрун та Анастасії Радченко, які читали вірші нашого земляка Олександра Олеся.

Олександр Олесь. "Боровик". Читає Настя Радченко.

Вірш Олександра Олеся «Моїй матері» читає Настя Риндич, с. Воронівка.

Вітаємо переможців та учасників конкурсу «Літературна Україна», бажаємо нових творчих успіхів. Маємо надію, що ви й надалі будете творити та радувати своїми здобутками. Любіть нашу Україну, плекайте нашу чарівну мову, зберігайте і примножуйте творчу спадщину України!- підсумувала результати конкурсу Неля Цукан.

Чому саме до Олееся звертаються його земляки в такий час. Пояснює перможиця конкурсу Інна Моргун.