5 грудня ми відзначаємо 145-річчя від дня народження поета-земляка, видатного лірика, драматурга, громадського діяча Олександра Олеся.
Саме від порогу батьківської хати в Білопіллі Олександр Олесь почав своє сходження до світових літературних вершин. Ветеринар за фахом, король української поезії, основоположник романсової лірики, безмежний патріот України - таким дійшов до українців Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь).
Він найкращий лірик початку XX століття, сатирик-гуморист, романтик і алегоричний символіст, драматург і прозаїк, дитячий казкар, тонкий психолог, перекладач, знавець світової і вітчизняної літератури. Він вклав багато сил, енергії, серця в поетичні рядки, оспівуючи боротьбу народу за визволення України, аргументовано відтворив у поетичній формі трагедію України, хвилюючи українську душу своїм простим, але мистецьким словом.
Білопільська земля свято береже пам’ять про видатного лірика, поета Олександра Олеся
В 1988 році, вперше за багато років забуття, Білопільщина, як і вся Україна, святкувала 110-річний ювілей поета. Почесним гостем на заходах тоді став син О.Олеся – Олександр Олександрович Шматланик із Праги. На будинку, де народився О.Олесь було встановлено меморіальну дошку, а сам будинок визнано історичною пам’яткою державного значення.
Його іменем було названо один із провулків міста Білопілля.
Вулиця О.Олеся
У 1994 році на землю своїх пращурів вперше за 50 років ступив внук Олександра Олеся Олег Олегович Кандиба із дружиною Тамарою, взявши участь в урочистостях із вшанування пам’яті О.Олеся та його сина О.Ольжича.
В селі Верхосулка на місці колишньої садиби діда О.Олеся – Василя Пархомовича Грищенка відбулося літературно-мистецьке свято.
В ці дні центральній районній бібліотеці було присвоєно ім’я О.Олеся. В холі бібліотеки встановлено бюст поета роботи Сумського скульптора Якова Красножона.
Широко було відзначено 120 річницю від дня народження О.Олеся. 4 грудня 1998 року в приміщенні центральної районної бібліотеки урочисто відкрився музей О.Олеся. Раритетними експонатами музею є особисті речі поета, передані з архіву О.Олеся інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та прижиттєві видання його творів, датовані 1909, 1917, 1919, 1923, 1935 роками. Значне місце в музеї відведено матеріалам, що висвітлюють життя і творчість сина поета О.Ольжича (Олега Олександровича Кандиби), книгам сучасних українських поетів, письменників з автографами їх авторів.
Серед відвідувачів музею - учні шкіл району, студенти, користувачі бібліотеки, мешканці та гості міста. Щороку в день народження поета на Білопільщину приїздили відомі українські письменники, поети, дослідники творчості поета, науковці. Серед них – Дмитро Павличко, Дмитро Білоус, Марія Влад, Петро Зосенко, Олекса Ющенко, Василь Довжик, Ростислав Радишевський та ін.
Після започаткування в 2002 році Сумським земляцтвом літературної премії ім. О.Олеся, батьківщину поета щороку відвідували лауреати премії, відомі українські поети, письменники Володимир Мордань, Людмила Овдієнко, Юлія Манойленко, Ніна Гавриленко, Володимир Гнатюк, Олекса Ющенко, Олександр Вертіль, Юрій Назаренко та ін.
З метою створення живописної спадщини Білопільської землі, на якій народився відомий поет О. Олесь, влітку 2006 р. група митців Сумського земляцтва та членів національної Спілки художників України побували на Білопільщині. У поїздці брали участь живописці Олександр Масик, Микола Нечвоглод, Іван Волчек, заслужений художник України Олександр Чередниченко, Віктор Михайличенко, Ігор Василевський. За короткий час художники створили понад 50 картин, у яких відчувається нота симпатії, любові до рідного краю. Художники змалювали краєвиди Верхосулля, Улянівки, відомий каштан Олеся.
До 130 річниці від дня народження О.Олеся жителі міста увічнили ім’я поета в назві вулиці, на якій він народився та заклали новий сквер його імені, встановивши пам’ятний знак на місці храму в якому хрестили майбутнього поета.
У 2007 році започатковано відкритий щорічний літературно-мистецький конкурс для дітей та молоді імені О.Олеся «…І розітнувсь мій перший спів…». На розгляд журі першого конкурсу були представлені творчі роботи з Івано-Франківської, Тернопільської, Київської, Полтавської, Рівненської, Сумської областей, міст Одеси, Севастополя, Києва. В 2016 році проходив 10, ювілейний, конкурс, у якому взяло участь 112 конкурсантів із Білопільського району, Липоводолинського, Ямпільського районів Сумської області та Сосницького району Чернігівської області.
Головою журі конкурсу усі ці роки незмінно був Почесний громадянин Білопілля, письменник Іван Петрович Головченко.
У селі Верхосулка Білопільського району, де проживав дід О.Олеся Василь Пархомович Грищенко, діє шкільна музейна кімната.
Музейна кімната в с.Верхосулка
На місці маєтку дідуся встановлено пам’ятний знак, де щороку влітку проходить районне літературно-мистецьке свято «Задзвеніли струни у душі моїй…» за участі художніх колективів, окремих виконавців області та району, членів обласних організацій, Національних спілок письменників та художників України, «Просвіти».
3 квітня 2017 року на малу батьківщину великого українського лірика Олександра Олеся завітала дружина його онука Олега Олеговича Кандиби Ольга. Вона відвідала Білопільську центральну районну бібліотеку імені О.Олеся та музей поета.
Ольга Кандиба подарувала музею оригінал диплому про вищу освіту О.О.Кандиби та скаутський одяг, відзнаки організації «Пласт» (Канада), активним учасником якої був Олег Олегович.
Ольга Кандиба
Пані Ольга була приємно вражена побаченим, тим, як шанують Олександра Олеся в Білопіллі, цінують його творчість, із захопленням переглянула прижиттєві видання поета. У книзі відгуків музею вона написала: «...розумієш тут, на краю рідної землі, що ми, українці, були, є і будемо. Бо наш дух і людський потенціал – незламний і незнищенний».
У кінці вересня 2017 року Білопільська центральна районна бібліотека отримала в подарунок чудове дитяче видання львівського видавництва «Апріорі» «Олександр Олесь – дітям». До створення цієї книги долучилася і директор музею О.Олеся Н.В.Клепальська. Вона надала видавництву світлини та матеріали для вступної частини видання, що розповідає про життя і творчість видатного поета-земляка Олександра Олеся.
До 140-річчя від дня народження та з метою вшанування пам’яті видатного українського поета Олександра Олеся, популяризації його творчості, а також збереження, розвитку і відродження культурної спадщини району у 2018 була випущена збірка «Переможці відкритого щорічного літературно-мистецького конкурсу для дітей та юнацтва імені О.Олеся «…І розітнувсь мій перший спів…». У Сумському видавництві «Триторія» вийшли друком путівники «Олесевими стежками» та «Музей Олександра Олеся».
У грудні 2018 року районна бібліотека проводила флеш-акцію «Створи рукописну книгу з віршами Олександра Олеся», у яку увійшли 140 віршів поета (до 140-річчя від дня народження поета) та вірші – присвяти видатному земляку.
В рамках заходів до 1030-ї річниці з Дня хрещення Київської Русі – України, що відбувались у м. Києві 28 липня 2018 року, білопільці відвідали могилу видатного земляка, українського поета Олександра Олеся та його дружини Віри Кандиби на Лук’янівському цвинтарі. З нагоди 74 річниці від дня смерті О.Олеся до могили поета поклали квіти.
Могила О.Олеся
Двадцять три роки музей О.Олеся дбайливо зберігав пам’ять про геніального земляка. Цьогоріч, 4 грудня ми б відзначали 25 років від дня відкриття музею Олександра Олеся, тепер уже у приміщенні Білопільської публічної бібліотеки (з 2020). Але, нажаль, зараз експонати музею знаходяться у сховку. Екскурсію музеєм можна переглянути на сторінці Bilopilska Biblioteka Oles у Фейсбуці (грудень 2021).
Заходи до 145-річчя від дня народження поета-земляка, нажаль, будуть проводитися онлайн. Запрошуємо долучитися до їх проведення та перегляду.
Та не дивлячись ні на що, ми з упевненістю можемо сказати, що Олександр Олесь повернувся, щоб бути з нами назавжди. Він повернувся додому книгами, творами, пам’яттю вдячних земляків. І ми маємо щастя чути його спів, маємо можливість увічнити ім’я чудового лірика у назвах вулиць, установ, літературно-мистецьких премій.
Сьогодні є актуальним вірш Олександра Олеся «Не сумуй, дитино…», якому більше 100 років, а наче про сьогодення.
* * *
Не сумуй, дитино, що немає тата,
Мабуть, його в полі стримала розплата.
Він прийде додому, принесе гостинця -
Повні поли маків і перлин для синця.
Не лютуй, що тато не прийшов на свято,
Мабуть, його в полі стримала розплата.
Ти ж хіба не бачив, як вояк-чужинець
Все питав у мене: "Кто он? Украінєц?"
Як я від удару серед хати впала,
Як він бив ногами, як я проклинала.
Не журися, сину, що немає тата,
Мабуть, його в полі стримала розплата.
Виростай, мій сину, будь міцний, як криця.
Виростеш, - скажу я, - де лежить рушниця,
Де лежать набої, де лежить граната.
Не сумуй же, сину, що немає тата.
Щоб не знав спокою окупант-чужинець,
Щоб боявся навіть слова "українець"!
Олександр Олесь, (1918).
Ми кожного дня дякуємо нашим захисникам, які захищають нас та нашу Україну. Ми стовідсотково переможемо, бо інакше бути не може.
За матеріалами Білопільської публічної бібліотеки ім. О.Олеся.
