Сказати, що він нормальний, — не сказати нічого. Але він триває. Коли 4 червня 1920 року в Білопіллі вийшов перший номер нашої газети — «Известия Білопільського реввоєнсовєта», навряд чи хтось міг уявити, що дата народження видання майже співпаде з майбутнім професійним святом журналістів України, яке ми відзначаємо 6 червня.
Сьогодні ці дві дати поєднують між собою «Білопільщину», День журналіста і той далекий 1920 рік.
Час від часу, коли я заповнюю анкети, заявки чи довідки про нашу газету, неодмінно натрапляю на запитання: «Рік заснування видання». Пишу: 1920. Іноді документи повертають із зауваженням: мовляв, сталася помилка. Але ні — це не помилка. Це наша справжня історія.
Буває, нам дорікають тим, що ми зберігаємо радянське минуле, нібито толеруємо сталінські часи, Голодомор чи радянську систему. Насправді ми нічого не толеруємо. Ми зберігаємо історію. Зберігаємо її як пам’ять, як урок для наступних поколінь, як свідчення того, якими були ті часи і яких помилок людство не повинно повторювати.
Саме в День журналіста ми перегортаємо ще одну сторінку літопису нашого видання і вступаємо у сто сьомий рік його життя.
Уже п’ятий рік поспіль працюємо в умовах повномасштабної війни. Ми живемо і працюємо на прикордонні. З нашого міста видно росію. Але попри всі виклики ми продовжуємо робити свою справу.
Тому День журналіста для нас має особливе значення.
Цьогоріч він розпочався ще наприкінці травня. В останній день весни відбувся чудовий захід, організований за ініціативи наших колег із «Північ Медіа» та Національної спілки журналістів України, за підтримки небайдужих меценатів, партнерів і друзів.
Це була тепла зустріч, під час якої говорили про головне — про важливість журналістів і журналістики. Про тих, хто був у залі, і про тих, кого там не було. Про тих, хто щодня працює для людей, часто ризикуючи власною безпекою.
Про це свято і його особливу атмосферу розповімо трохи пізніше.
Захід відбувався у стінах Сумського державного університету. І це цілком логічно, адже саме тут готують майбутніх журналістів нашої області.
Говорили про багато важливих речей. Про те, як сьогодні виживає регіональна преса. Як працюють журналісти в умовах війни. Які виклики та труднощі доводиться долати щодня. І водночас — про досягнення, яких попри все вдалося досягти сумським медіа.
Справа навіть не в грамотах, подяках чи відзнаках, які вручали присутнім журналістам. Хоча, безумовно, приємно чути добрі слова і відчувати, що твою працю цінують.
Головне — інше. Усі учасники зустрічі говорили про важливість журналістики. Про те, що журналісти фіксують воєнні злочини, доносять до людей перевірену інформацію, допомагають суспільству протистояти пропаганді та фейкам, підтримують громади, зберігають пам'ять про події та людей, об'єднують суспільство навколо важливих тем.
Усі розуміють, наскільки це важливо. На жаль, не завжди журналісти отримують належну підтримку — як від влади, так і від споживачів інформації. Адже аудиторію також потрібно вчити відповідально ставитися до інформації та обирати якісний контент.
Так, сьогодні падають тиражі газет. Те, що ще недавно було щоденним і невід'ємним атрибутом життя багатьох родин, поступово стає рідкістю. Ми бачимо, як працює пошта, як складно доставляти друковані видання, особливо в прикордонних громадах. Бачимо виклики, з якими стикаються і редакції, і читачі.
Та попри все ми продовжуємо працювати. Працювати над газетою, яку просто не маємо права втратити.
Щиро дякую всім, хто цього дня підтримав нас теплими словами.
Приємно було почути слова підтримки від заступника голови Сумської обласної ради Микити Бані, депутата обласної ради, директора Сумської обласної лікарні нашого давнього друга Володимира Гроха, який добре розуміє важливість існування незалежної місцевої преси.
Дякуємо нашій колезі керівниці пресслужби АТ «Сумиобленерго» Світлані Калиш. Протягом останніх років ми багато писали про роботу енергетиків, про їхню відданість справі та внесок у стійкість нашої області.
Особливі слова подяки прозвучали й від представників Сумської обласної філармонії. Ми завжди намагаємося підтримувати наших митців, адже культура навіть у найскладніші часи залишається джерелом світла, надії та віри.
Сумська Бізнес асоціація «4Бізнес» в особі голови Богдана Мосунова підтвердила, що сьогодні бізнес потребує підтримки від ЗМІ як і медіа від бізнесу.
Відзнаки ми також отримали від обласного Центру культури. Приємними сувенірами порадували Сумська організація «Арт Крила» та вихованці Центру дитячої та юнацької творчості.
І своєю невтомною енергією та ентузіазмом нас підтримала та зарядила колега з Суми Пост Олена Геренко, яка з усіх сил прагнула об’єднати журналістську спільноту і разом із колегами з найбільшого медіа області - інформаційного агентсва Північ Медіа, створити нам святкову атмосферу.
І справа навіть не в подарунках — ексклюзивних листівках, закладках чи сувенірах. Найцінніше — увага. Усвідомлення того, що нашу роботу бачать, цінують і підтримують.
Під час зустрічі ми багато говорили про єдність журналістської спільноти, про взаємопідтримку та професійну солідарність. Побачилися з колегами, провели своєрідну ревізію журналістського братерства Сумщини й дійшли простого, але важливого висновку: будемо жити, будемо працювати і будемо продовжувати свою справу попри всі труднощі.
Особливо приємно було, що на заході був присутній голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Він привітав журналістів області та подякував за роботу в прифронтовому регіоні, де кожен день ставить перед медійниками нові виклики.
Я щиро вдячна всім, хто підтримує «Білопільщину», хто не залишається байдужим до нашої роботи.
Ми не просто пишемо про людей і події. Ми разом із вами творимо історію. І кожен, про кого ми розповідаємо на сторінках газети, назавжди залишається її частиною.
Тож — до нових репортажів, до нових зустрічей, до нових цікавих історій. І, звісно, до того номера газети, який ми обов'язково присвятимо нашій Перемозі.
Наше завдання сьогодні — як мінімум вистояти. Як максимум — зберегти газету та залишатися разом зі своїми читачами.
«Білопільщина» давно працює не лише для жителів Білопільської громади. Газета йде за своїм читачем. Сьогодні нас читають у Сумах, в інших містах України та далеко за межами області.
Видання можна придбати в торговельних мережах Сум, оформити передплату або отримувати електронну PDF-версію, зверстану так само, як друкований номер. Тож навіть там, де паперова газета поки що не може вчасно дістатися до читача, «Білопільщина» залишається поруч.
Дякуємо, що ви з нами. До нових зустрічей. До нових публікацій. До нашої головної Перемоги.
