Коли мене запитують, як сьогодні живе і працює наша редакція, я часто згадую ворота біля редакції. Вони ніби є. Стоять. Але вже пошкоджені. Начебто ще закривають двір, але будь-якої миті через них можна пройти чи навіть перелізти. Знімати їх не хочеться. Ремонтувати теж поки що немає сенсу. І щоразу, коли я заходжу до редакції, дивлюся на ці ворота й думаю: от так сьогодні живемо і ми.
Ніби все працює. По інерції. Робимо газету. Шукаємо різні логістичні шляхи, щоб доставити її в Білопілля. Наша колега Тетяна Авраменко розносить свіжі номери по тих магазинах, які ще працюють. Як працює пошта в самому Білопіллі, ви знаєте. Але в інших громадах, у Сумах та інших районах області газета доходить регулярно. Мені, наприклад, у Сумах поштарі справно приносять кожен номер. У Миколаївці теж отримують вчасно.

Отже, попри все, ми працюємо. Ми намагаємося зберегти найголовніше: наш колектив, інформаційний простір Білопільщини і довіру людей, які залишаються з нами.
Тому щиро дякую кожному, хто нас підтримує. Сподіваюся, ви й надалі будете разом із «Білопільщиною».
Якщо друковану газету отримувати складно, її можна передплатити онлайн. Щотижня ви отримуватимете PDF-версію на електронну пошту і зможете читати її на телефоні, планшеті чи комп’ютері — незалежно від того, живете ви на Сумщині, в іншому куточку України чи за кордоном.
Для цього достатньо зайти на наш сайт, оформити онлайн-передплату, підтримати редакцію і залишити свою електронну адресу. Ми надсилатимемо вам кожен новий номер.

Сьогодні у нас уже понад десять таких онлайн-передплатників. Для когось це, можливо, небагато. А для нас — це люди, які пам’ятають про свою газету і допомагають їй жити.
Дякуємо вам за це.
Друковану «Білопільщину» можна передплатити по всій Сумській області, а електронну версію — у будь-якій країні світу.
Ми й надалі будемо надсилати вам те, над чим працюємо щодня. Те, що сьогодні є новинами, а завтра стане історією нашої Білопільщини. І без лапок. І в лапках.