«Мамо, я хочу котика!» - напевно, переважна більшість із нас, батьків, хоча б раз у житті чула цю фразу від своїх маленьких чад. Та, сумніваємося, що всі одразу кидаються виконувати прохання своєї дитини і біжать до зоомагазинів у пошуках пухнастого друга. Адже догляд за домашньою твариною це, по-перше, – велика відповідальність, що лягає на плечі всієї родини (вигулювання, щеплення, відвідування ветлікарні за необхідності), а по-друге – зайві витрати з сімейного бюджету (корм, засоби догляду, лікування).
Та навіть зваживши всі «за» і «проти» та прийнявши рішення все таки придбати нового друга, цьому може завадити ще одна вагома причина – алергія на шерсть домашніх тварин. І хоч би як ми хотіли зробити приємність дитині чи й собі, але вона обов’язково зруйнує всі наші плани…
Про це неприємне явище розповідають медики Білопільської первинки.
Алергія на шерсть домашніх тварин – це реакція організму на білки, що містяться у клітинах шкіри тварини, слині, сечі, поті тощо.
Основою цієї проблеми є мікроскопічна лупа, що може залишатися в повітрі протягом тривалого часу. Мертві клітини шкіри легко збираються в м'яких меблях та прилипають до одягу. Від алергії на тварин страждає приблизно від 15 до 20% населення планети.
Будь-яка тварина з шерстю є джерелом алергії, однак найчастіше винуватцями цієї проблеми є коти. Деякі породи собак також можуть викликати симптоми алергії. Незалежно від того, наскільки довга чи коротка шерсть, будь-яка собака потенційно може викликати алергічну реакцію. Дві собаки однієї породи можуть виділяти різний рівень алергену.
Алерген – це медичний термін речовини, що викликає алергічну реакцію. Дотик до алергенів або їхнє вдихання призводить до побічних реакцій у людей, схильних до алергій.
Симптоми алергії:
- почервоніння очей;
- свербіння в носі та чхання, сльозотеча;
- подряпування або біль у горлі;
- свербіж шкіри;
Також може бути утруднення дихання, кропив’янка на обличчі або грудях.
Важливим є знезараження домашнього середовища та обмеження в майбутньому впливу алергенів.
Облаштуйте кімнату без алергенів. Спальня – це найбільш придатне для цього місце. Якщо ви забороните улюбленцю проникати в цю кімнату, ви забезпечите собі щонайменше 8 год у нічний період без алергенів. Варто використовувати гіпоалергенну постіль та матеріали для подушок.
Оскільки алергени збираються в килимах, спробуйте обмежити їхню кількість у вашому помешканні. Якщо ви все ж залишаєте деякі речі, регулярно чистіть їх парою. Регулярно проводьте вологе прибирання, часто провітрюйте помешкання.
Купайте свого улюбленця принаймні один раз на тиждень, оскільки це позбавить вас від алергенів, що накопичуються в шерсті тварини. Якомога частіше чистіть та вичісуйте тваринку (за можливості, на відкритому повітрі).
Цілком імовірно, що ці методи допоможуть вам справитися із алергією. Але якщо цього не станеться, доведеться діяти більш радикально – заради вашого здоров’я відмовитися від вашого улюбленця. Слід пам’ятати, що неконтрольована алергія також може сприяти розвитку бронхіальної астми, яка є серйозним захворюванням.
