Уявляєте картину: у центрі села протікає річка, а на вигоні упродовж неї люди випасають худобу або іншу живність? Що ж тут незвичайного? – скажете ви. – Де ж їй їсти траву, як не на пасовищі? Аж раптом одного дня сільчани прокидаються, а замість вигону – зоране поле. Ну як поясниш Квіткам чи Берізкам, що на вигін їм уже – зась?!
Такі випадки – непоодинокі як в Україні, так і на Сумщині зокрема. В середині квітня подібна «оказія» трапилася і в нашій Павлівці: віднедавна там почали розорювати прибережну захисну смугу.
Реакцію людей неважко було передбачити: обурення, розпач, намагання добитися справедливості. Як таке могло статися?
Хто повинен понести за це відповідальність? Відтак і звернулися за допомогою до журналістів телерадіокомпанії Суспільне Суми та до районної газети «Білопільщина».
- Пасовище на березі місцевої річки Павлівка протяжністю 29 кілометрів – єдине місце в окрузі, де можна було випасати живність, - говорить Владислав Алпатов. – І ось нас такої можливості позбавили. Виявляється, на цю землю є власники. Її їм виділив Держгеокадастр. Місцевий фермер «окультурив» - і ось маємо поле.
- Я тримаю шістьох теляток і п’ятьох корівок, - приєднується до розмови Катерина Шевцова. – Та територія, куди ганяю на випас худобу, поки що не зорана. Аж раптом одного ранку вийду, а там – поле. Куди я діну таку кількість живності?
- У мене є знайомий, що має корівчину, - каже Микола Новак. – Так от він повідомив, що зателефонує до білопільських м’ясників, аби приїхали й забрали годувальницю. А де чоловікові її випасати: хіба що на клумбі біля сільської ради або на асфальті!
Лідія Шульженко обурена тим, що немісцевим землю виділяють, а місцевим – ні.
- Я теж не маю двох гектарів землі, передбаченої законом. Не має її й моя невістка, яка приїхала з міста й працює тут медиком. Чотири рази ми намагалися поспілкуватися стосовно виділення землі, і нас постійно, так би мовити, «відфутболювали». А для чужих, бачте, земля знайшлася.
Коментує ситуацію староста Павлівки Світлана Федорченко:
- Всі місцеві яри і луки за межі населеного пункту вивели років десять тому. Вони – у державній власності. До 31 грудня 2020 року землею розпоряджався Держгеокадастр. У 2019 та 2020 роках ці землі за межами населеного пункту були роздані Держгеокадастром. Кому вони роздані, ні ми, ні міська рада не знаємо.
У Білопільській міській раді підтвердили, що ці землі дійсно перебувають за межами населеного пункту, і документацію на них затверджував Держгеокадастр.
Як же вдалося землі в центрі села винести за межі населеного пункту?
Роз’яснює кандидат юридичних наук Тетяна Чурилова:
- Це могло статися у двох випадках: або колись були змінені межі села, або сільрада сама передала землі у державну власність.
Держгеокадастр може передавати землі сільгосппризначення для ведення особистого селянського господарства або ведення фермерського господарства. До паювання Держгеокадастр відношення не має. Якщо Держгеокадастр надав ці землі для ведення особистого селянського господарства окремим громадянам, то вони могли передати їх в оренду фермеру, що їх розорює. Якщо ці землі розорюють ближче, ніж за сто метрів до річки, то таким чином порушується земельне законодавство. Для середніх ставків площею понад три гектара – це 50 метрів, для малих річок, струмків, потічків – 25 метрів.
Як повідомив речник Нацполіції області Володимир Крупецьких, у Павлівку виїхала слідчо-оперативна група відділення поліції № 1 м.Білопілля. Наразі відкрито кримінальне провадження за статтею «Самовільне заняття земельної ділянки». Проведено досудове розслідування.
Від редакції:
Ми звернулися до Головного управління Державної екологічної інспекції України в Сумській області. Головний спеціаліст зі зв’язків з громадськістю та ЗМІ Наталя Новак повідомила: - На адресу нашого управління надійшло декілька звернень про порушення вимог природоохоронного законодавства місцевим фермером В.В.Мельниченком. За словами заявників, він розорює розпайовані пасовища, а також ще й прибережну смугу річки Павлівка.
Відповідно до Водного кодексу України прибережна смуга для малих річок має складати не менше 25 метрів. Заявники стверджують, що в деяких місцях фермер залишив незораною землю, яка від річки - менш ніж на один метр.
Щоб провести позапланову перевірку суб’єктів господарювання відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного контролю у сфері господарської діяльності», наші інспектори надіслали запит до Держекоінспекції України. Тільки-но отримаємо погодження, розпочнемо проводити як документальну, так і фактичну перевірку.
Хочу зазначити, що за незаконні дії передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 53 «Порушення правил використання земель» Кодексу України про адміністративні правопорушення. До того ж, за кожен метр квадратний незаконно зораної прибережної захисної смуги теж передбачений розрахунок збитків, який залежить від грошової оцінки вартості земель.
