Гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і є чим пишатися. Кожне ім’я, кожен факт мають невмирущу особливість, бо вони – пам'ять. Пам'ять, якою нам жити. І чим міцнішою сьогодні вона буде, тим міцнішими завтра будуть наша Україна, наша рідна Сумщина, наше рідне село.
Від самого заснування село Терещенки було козацьким, вільним. Землі у селян було мало, тож доводилося підробляти у наймах, на панських економіях. Працювали посезонно і на полях, і в обслузі, доглядали за худобою.
До 1905 року під селом Садове була панська економія. Коли пани виїхали до Франції, більшу частину земель купила родина Галянів. Дворянського звання вони не мали, але жили заможно. Один із братів був лікарем, два – годувалися із землі. Жили в достатку, дітей у гімназіях навчали в Сумах.
Із навколишніх сіл люди ходили спочатку до панської економії на заробітки, а потім - до Галянів. Роботи вистачало всім: чоловіки косили, біля молотарки вправлялися, жінки серпами жали, в’язали, навіть діти працювали.
Колись Терещенки були величезним хутором. Хати стояли густо, навіть тіснувато. Сім’ї - великі, у кожній - по 10-15 осіб.
У селі народився Герой Радянського Союзу Василь Терентійович Гурин. Після закінчення школи працював у колгоспі. У 1939 році був призваний до армії. Під час Другої світової війни командував обслугою 37-міліметрової зенітної гармати. На фронті Василь Терентійович – із серпня 1943 року.
Нагороджений медаллю «За відвагу». Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1944 року за мужність і відвагу, виявлені під час форсування Дніпра, командиру гармати сержанту В.Т. Гурину посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На його честь у селі названа вулиця.
Мальовниче село простяглося біля річки Локня, де проживають добрі та щирі люди. Багато народних звичаїв дотримуються і сьогодні на свято Івана Купала, Масляну, Різдво. Традиційно на Івана Воїна відзначають престольне свято і День села.
