14 жовтня, у День Покрови Пресвятої Богородиці, святкують свій День села Ганнівка Вирівська та Котенки, що входять до складу сільської ради. Із 1995 року саме у цей день, коли відбулося відкриття місцевого храму, і бере витоки традиція відзначення престольного свята.
Історію не обирають. Вона є, як минуле, те, що було, що пережито, але так ятрить душу кожного місцевого жителя та уродженця території.
Село Ганнівка Вирівська виникло близько 160 років тому, назва пов’язана з поміщицею Ганною, що отримала у придане 100 дворів кріпаків з села Вири. Котенки ж заснували трохи пізніше. Свою назву отримали від прізвищ перших поселенців - Котенків (до речі, воно й нині - найпоширеніше у селі). Котенки вдало розміщені біля залізничної колії.
Багато що і хто об’єднує ці села, але, найголовніше, - це працьовиті люди, які обожнюють свій куточок малої батьківщини; люблять і вміють працювати та й у справі відпочинку не пасуть задніх.
«…Сіють і жнуть, і збирають, і косять,
Годують і доять, і возять, і носять,
Навчають, лікують, співають, торгують…
Все роблять, що треба, і сил не шкодують».
Жителі території сільської ради жили і працювали, обробляли землю, народжували та виховували дітей; разом долали життєві негаразди у тяжкі роки Голодомору 1932-1933 років.
У роки Другої світової війни найкращі сини (448) пішли захищати свою землю від ворогів, майже половина із них (225) не повернулися на батьківщину. Ганнівці пишаються героєм-земляком Михайлом Петровичем Борисенком, який брав участь у боях на Орловсько-Курській дузі. Нині одна із вулиць села названа на його честь. Жителі сіл Ганнівки Вирівської та Котенок з повагою ставляться до світлої памяті своїх воїнів-героїв, 9 Травня покладають квіти до оновленого меморіалу Слави.
У післявоєнні роки територія відроджувалася, розвивалося сільське господарство. Місцевий колгосп імені Кірова очолювало кілька керівників: 1950-1960 рр. - Михайло Демидович Стрілець; 1961-1968 рр. - Микола Дмитрович Вакуленко; 1969-1978 рр. - Василь Юхимович Свинаренко; із 1979 року - Віктор Дмитрович Глазун (із 2003 року одна з вулиць села носить його імя), згодом його справу продовжив син. Нині директор АФ «Колос» - Сергій Михайлович Пасько. Досвідчений керівник, вимогливий, відповідальний.
Людський фактор - це те, без чого неможливо уявити сьогоднішнє село. Пам’ятають односельці голів, які у різні часи очолювали сільську раду: Андрія Васильовича Устименка, Василя Якимовича Якименка, Миколу Івановича Волкова, Володимира Григоровича Міхна, Віктора Михайловича Гелеверю. Раїса Миколаївна Глазун очолювала село три каденції. Із 2010 року на посаді сільського голови - Олександр Миколайович Скрипченко. Кожен із них додав свій вагомий внесок у справу розбудови території.
Олександр Скрипченко
У боях за цілісність і суверенність держави брали участь наші земляки Микола Лазоренко, Станіслав Нечипуренко, Роберт Ваш, Леонід Патлусов, Іван Корх, Микола Польовий, Олександр Левчишин, Юрій Макаруха (який і на сьогодні патрулює Покровськ), Єгор Шевченко, Андрій Котенко, Тетяна Костенко (Шматенко), Сергій Лубенець, Олександр Федорченко, Ігор Коваленко. У місцевому навчальному закладі проведена пошукова робота з дослідження участі земляків та випускників школи у цих подіях, виготовлено стенд «Герої поруч», який постійно оновлюється.
Навчальний заклад заснований у 1904 році (сьогодні у приміщенні колишньої школи розміщено апарат сільської ради). Восьмирічна школа побудована у 1964 році, з 1987 року введена в експлуатацію добудова, школа стає середньою. Здійснено 31 випуск з врученням атестатів про повну загальну середню освіту; у липні 2020 року заклад перепрофільовано у гімназію. Випускники школи стали справжніми людьми, здобули професії, роз’їхалися по всьому світові, несучи по життю частинку тепла рідної землі.
Нині більшість жителів Ганнівсько-Вирівської сільської ради на заслуженому відпочинку. За сумлінну працю пенсіонери-земляки мають нагороди: ордени «Знак Пошани» - Катерина Василівна Борисенко, Зоя Григорівна Кулак. Та найвища нагорода - це життя. Поряд із нами проживають односельці, які вже досягли або на межі 90-річного рубежу: Тетяна Григорівна Петренко, Агафія Григорівна Капуш, Марія Микитівна Дворніченко, Парасковія Михайлівна Біловоленко, Григорій Васильович Клименко, Лідія Митрофанівна Калініченко, Олександр Порфилович Дудченко. Честь і хвала їм та многая літа!
На жаль, не вистачить місця, аби згадати всіх, хто працював у полі, на фермі, у школі, дошкільному закладі, конторі, у торгівлі, виконавчому комітеті, медпункті, на зернотоку, пилорамі, свинофермі, у Будинку культури, на пошті, в електроцеху, автогаражі та тракторній бригаді, їдальні, соціальних працівників і тих, хто прибув із міста доживати у рідне село.
Кожному бажаємо міцного здоров'я, особистого щастя, невичерпної енергії і наснаги у всіх справах. Нехай доля завжди буде прихильною, життя дарує щоденну радість, удачу, надійних друзів!
Із Днем села вас!
