Миколаївська громада попрощалась із загиблим захисником, сержантом Ярославом Мироненком з Улянівки, який загинув 7 січня, під час виконання бойового завдання на бойовій позиції в Сумській області.
Як повідомляє Миколаївська ТГ, Ярослав Володимирович був кулеметником другої групи ІПС першого відділення ІПС вісімнадцятої прикордонної застави (з м.д. н.п. Голубівка) четвертої прикордонної комендатури (з м.д. н.п. Середина Буда). Чоловік долучився до військової служби 30 червня 2023 року.
Внаслідок артилерійського обстрілу 7 січня 2025 отримав осколкові поранення, не сумісні з життям. 10 січня загиблого захисника відспівали в Сумах, у Свято-Георгієвському Храмі та поховали у рідному селищі...
"Піднімаючись вгору аж до неба, а тоді падаючи вниз, розтинає душу пісня: "Я захищав свою Вітчизну! А ви живіть! А ви живіть тут, як колись!" Не буде вже ніколи, як колись, бо надто кривава рана, незагойна для родини.
...Чорна, розхристана, ледве волочить ногами, збирає душі полеглих смерть. Страшну роботу кидає їй війна, страшні жнива людських страждань...
Забрала кривавиця ще одного нашого односельчанина. воїна, захисника Ярослава Мироненка. Прапори... відспівування... прощання... нестерпний біль і німе запитання: скільки ще маємо віддати сирій землі? Коли, подавившись, захлинувшись кров'ю, щезне рашистська нечисть не лише з нашої землі, а й з усього світу?
Ніхто й ніколи вже не поверне батька, сина, брата... Ще на одну душу збідніла наша земля. Найвища самопожертва - віддати життя заради інших.
Чи зможемо гідно оцінити, зрозуміти, віддати шану хоча б в останній земний шлях від рідної домівки? Чи, вийшовши з двору (або й не вийшовши), байдуже проведемо очима (не своє - то й не болить! бо ж своє надійно заховане: хто - за бронюванням, хто - за сумнівними довідками; хто - просто за високим парканом).
Болить...За кожного... Знайомого й незнайомого... Кого віддали землі з почестями, і хто до сьогодні - безвісти зниклий чи в полоні. Тужить земля. Спочивай, воїне! Свій шлях земний ти завершив гідно. Душа ж приєднується до небесного сонму побратимів. Царство Боже, спокій змученому тілу й душі" - так пише про свого земляка жителька Улянівки Людмила Каштенкова.
Щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя. Вічна пам'ять Ярославу Мироненку.
