Вже який рік Україна здригається від вибухів війни, розв’язаної Кремлем. Це зло зачепило абсолютно всі області нашої країни, однак найбільше дістається тим регіонам, які розташовані безпосередньо біля українсько-російського кордону. В їх числі – Сумщина, 15 громад якої безпосередньо межують з країною-агресором. А відтак, їх мешканці змушені вдаватися до евакуації і виїжджати в більш безпечні місця.

При цьому, як свідчить статистика, чимало переселенців намагаються триматися поблизу своїх домівок, за першої-ліпшої нагоди навідуючись до залишених будинків і посаджених городів. Таку тенденцію, зокрема, підтверджує і начальник відділу, адміністратор відділу Центру надання адміністративних послуг Миколаївської селищної ради Олена Гончарова.

- Попри те, що населені пункти Миколаївської селищної громади самі знаходяться не так далеко від кордону, сюди, тим не менше, їде чимало переселенців. Чим це можна пояснити?

- Справді, до нас прибуває чимало людей із територій, де ведуться або велися бойові дії, або з тимчасово окупованих територій, що є головними умовами отримання статусу внутрішньо переміщеної особи. Станом на кінець липня у нашому ЦНАПі зареєстровано 918 таких осіб. Це без врахування тих людей, які пройшли таку реєстрацію через застосунок ДІЯ. З них 214 – це діти, 238 – чоловіки, 466 жінки, 316 осіб похилого, а 359 – працездатного віку. Варто зауважити, що 9 людей із цього списку стоять на обліку ще з 2014 року.

Якщо розглядати ВПО географічно, то у нас на сьогодні зареєстровані мешканці багатьох населених пунктів прикордонних громад: якщо по карті вздовж кордону, то це від селища Шалигіно Шосткинського району до Великої Писарівки Охтирського. Є серед них і сумчани. Проте найбільше переселенців у нас зареєстровано з Білопілля і Ворожби – відповідно 224 і 53.

Пояснити це можна тим, що ми, мабуть, зараз найбільш безпечна найближча до них громада, звідки вони можуть навідуватися до своїх домівок. Тим більше, що зараз туди можна дістатися маршруткою сполученням Суми – Ворожба через Миколаївку. Як не крути, а відстань від рідної хати відіграє свою роль під час реєстрації ВПО. А ще тут у них може бути більше родичів, знайомих, родичів знайомих, які здатні або запропонувати, або підшукати підходяще житло, бо з вільними будинками чи квартирами в Миколаївці зараз сутужно. Розуміючи це, працівники ЦНАПу шукають інформацію про таке житло, пропонують ті чи інші варіанти поселення, якщо такі є.

Миколаївський ЦНАПОформлення переселенкиФото: Миколаївський ЦНАП

- Оскільки 40 відсотків зареєстрованих ВПО перебувають у працездатному віці, крім житла їм потрібна ще й робота. Як із цим у громаді?

- Якщо людина офіційно не працевлаштована і не перебуває на обліку в центрі зайнятості, то на державні виплати у сумі двох тисяч гривень може претендувати лише протягом трьох місяців. Ми про це попереджаємо і пропонуємо переселенцям існуючі у нас варіанти працевлаштування. Зокрема, якщо людина стоїть на обліку в центрі зайнятості, її кличуть на громадські роботи. Є певні вакансії у лікарні, можна піти на сезонну роботу в місцеву агрофірму. Чимало переселенців шукають роботу самостійно, наприклад, їздять на працю до Сум чи в інші прилеглі населені пункти. Хоча є й такі, хто працевлаштовуватися не дуже хочуть. У кожного є свої причини, а силоміць людину працювати не примусиш.

Миколаївський ЦНАП
Миколаївський ЦНАП

- Ви зауважили, що серед зареєстрованих у Миколаївській селищній громаді ВПО є й ті, хто приїхав із Сум. Але не секрет, що чимало цих сумчан вже фактично давно осіли в селищі і переселенцями їх складно назвати…

- Ми діємо згідно із законом, а оскільки Сумська міська територіальна громада, згідно з наказом Мінреінтеграції, віднесена до територій, на яких ведуться або велися бойові дії, або які тимчасово окуповані Російською Федерацією, мешканці цієї громади мають право отримати статус ВПО. Тому якщо люди із сумською реєстрацією, але яких ми й до повномасштабної війни регулярно бачили у селищі, прагнуть отримати статус ВПО, це швидше не юридичне, а етичне питання, скажімо так…

- Одним зі способів підтримки внутрішньо переміщених осіб є надання їм гуманітарної допомоги. Як з цим у Миколаївці?

- Її організацією опікується безпосередньо голова громади Сергій Пасько, який особисто вникає у проблеми переселенців. Цього року таку допомогу ВПО надавали тричі і її отримали всі ВПО. Також весною під час городніх робіт переселенців забезпечили посадковим насінням. Крім того, окремо громада допомагає продуктовими, гігієнічними наборами матерям із дітьми. Тож якщо є можливість, ми завжди намагаємося вирішувати нагальні потреби новозареєстрованих мешканців громади.

Миколаївський ЦНАПОформлення документів на дитинуФото: Миколаївський ЦНАП

- Якби Вас попросили намалювати словесний портрет переселенця, то, яким би він вийшов?

- Це людина з великим душевним болем, яка враз залишилася фактично ні з чим. Але при цьому прагне адаптуватися на новому місці, бо життя ж триває. Наше завдання – підтримати її у цей надскладний момент, не дати впасти. І в цьому прагненні ми всі маємо бути єдині.

Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту "Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа", що впроваджується ГО "Агенція розвитку локальних медіа АБО". Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися