Багато хто з нас далеко не байдужий до різних солодощів, і, звичайно ж, добре в цьому всьому знати розумну міру. Але не можна не відзначити той факт, що без солодощів, без кондитерських виробів і випічки важко уявити собі якесь свято. Адже будь-яка радісна подія супроводжується роботою кондитерів. І саме третього травня вони відзначають своє свято, напередодні якого ми вирішили поспілкуватися з приємною дівчиною Катериною Павленко, котра вже не один рік пече на замовлення неймовірно смачні торти та інші смаколики.
Цього дня журналісти Білопілля.City вітають усіх кондитерів Білопільщини із їхнім святом! Нехай ваше життя завжди буде таким же смачним та солодким, як ті тортики, рулетики, кекси, тістечка та інші смаколики, якими ви радуєте своїх рідних, друзів та замовників.
Як розповіла пані Катерина, після школи вона, звісно ж, обрала для себе професію кондитера, вступивши на навчання до Сумського професійного ліцею. По закінченні навчання десять років працювала за спеціальністю в одному з сумських кафе. Потім пішла в декретну відпустку.
- Бажання бути кондитером виникло ще у дитинстві, коли пробувала випікати якісь простенькі смаколики, пряники, робити домашні цукерки за бабусиними рецептами, експериментувала з випічкою. Зрештою цю мрію втілила в життя.
Скільки років займаєтеся випічкою на замовлення?
- Вже близько шести років, відтоді як була в декретній відпустці. Почалося все з того, що спекти тортик просили подруги та знайомі, або ж пекла комусь у якості подарунка на День народження чи до іншої події. Згодом, розійшовся номер мого телефону від людини до людини, почали телефонувати, замовляти торти.
Скільки видів тортів випікаєте?
- Експериментувати з рецептами доводилося частенько, тому точну цифру назвати важко. Але серед усіх, найбільш ходова випічка з сирними, масляними кремами та фруктовою начинкою, яку дуже полюбляють діти. Та найчастіше замовляють бісквіти. Їх любить смакувати не лише малеча, а й літні люди, бо тісто у таких тортах м’яке та ніжне. А вже начинка та просочення можуть бути абсолютно різні, за смаком, за побажанням замовника.
Чи пам’ятаєте зі своєї практики роботу, яка давалася Вам найважче?
- Кожен торт по-своєму складний, по-своєму цікавий. Приміром, узяти дитячі торти, які прикрашають різними фігурками. На виготовлення такого торта йде до 1,5-2 днів, бо багато часу забирає саме ручне ліплення фігурок із мастичної основи для прикрашання: 2-3 години йде на ліплення, потім заготовки висихають. Інша справа – кремові прикраси: наповнив кондитерський мішечок кремом і фантазуй, наскільки дозволяє уява.
Чи є серед безлічі рецептів тортів Ваш улюблений?
- Якщо з тих, що на замовлення, люблю пекти весільні торти і дитячі. Хоч і важкувато з ними, але дуже подобається. Доводилося випікати і двоярусні та триярусні весільні торти, і до Сум їх доставляла власноруч. Що стосується смаколиків, які люблю їсти, то в цьому плані я не примхлива: і тістечка, і пироги, та найбільше – шоколадний торт із масляним кремом, пропитаний вишневим сиропом та вишнею в шоколаді. Його любить уся моя сім’я, тому щонеділі радую їх чимось смачненьким. Якщо, буває, не спечу – то катастрофа!
Як думаєте, скільки Ви спекли тортів на замовлення за всю свою практику?
- Понад півтисячі – це точно. Це якщо орієнтуватися по фотоархівах. Раніше, до появи соцмереж, фотографувала кожен торт, роздруковувала зображення, вкладала папірець в окремий альбом, аби замовники мали змогу побачити мої роботи. Пізніше з’явилися Вконтакті, Однокласники, тож додавала світлини робіт туди, аби люди бачили, замовляли. Тепер мої роботи можна побачити на моїй ФБ-сторінці.
Щось печете на замовлення, окрім тортів?
- Переважно замовляють торти. Іноді – желе, кекси, тістечка та інше. За потреби можна замовити пиріжки, рулети та будь-яку іншу випічку.
Ви і досі експериментуєте з рецептами? Чи маєте власні, авторські?
- Звісно. Щось вигадую, пробую сама, пропоную їх на розсуд рідних – сподобається, чи ні. Часто люблю експериментувати з мусовими тортами. Іноді щось новеньке та цікаве шукаю в Інтернеті. Замовники також висловлюють свої побажання. Підростає і моя помічниця – донечка, яка часто знаходить якісь цікаві рецепти в Інтернеті, а тоді ми разом їх випікаємо.
Всякого на практиці бувало. І не виходила випічка, і викидати доводилося, бо іноді в інтернет-рецептах трапляються помилки, неправильно зазначають кількість інгредієнтів або ж просто щось забувають додати. Хоча, зазвичай, господині, котрі знаються на випічці, легко помітять таку помилку.
Чи багато у Вас замовників?
- З початком карантину стало менше, бо і кошти люди економлять, і святкувати ж заборонено, особливо у колі друзів. Окреме питання – ціни на інгредієнти, які постійно ростуть. Хоча серед замовників є і постійні клієнти, які звертаються до мене усі ці роки. Бо, хоч би там як, а більшість віддає перевагу домашній випічці, а не магазинним тортам.
Є люди, які «не дружать» із випічкою. Що б Ви порадили таким?
- Не боятися і пробувати. Звісно, в кожного виробу своя особлива технологія приготування, різні рецепти мають різну складність: чи це буде листкове або пісочне тісто, медовик чи бісквіт… якийсь крем треба збивати вручну, інший – міксером, можна його «не добити», можна і перестаратися.
Тож, треба враховувати всі деталі. Напрацьовувати досвід на практиці. Хоча, якщо душа не лежить взагалі, то не варто себе силувати. Наприклад, у нашій родині моє захоплення випічкою особливо не поділяє ніхто. Мамі більше до душі вишивання та плетіння, сестра також із тістом не надто «дружить».
Як замовити у Вас випічку на свято?
- Дуже просто. Визначитися з рецептом (або ж я можу порадити), зателефонувати за кілька днів до потрібної дати і замовити. Всі деталі обговорюємо, узгоджуємо.
Телефон для замовлень:
095-467-02-94
Довідково:
Історія кондитерського мистецтва своїм корінням поринає в глибоку давнину і нерозривно пов'язана з активним використанням меду, а потім і цукру, який вперше навчилися отримувати з соку цукрової тростини в Індії, приблизно в 850-му році нашої ери. Як окреме мистецтво воно виникло і отримало широке розповсюдження спочатку в Італії наприкінці XV - початку XVI століття. Це відбулося з появою цукру в тих регіонах. Доти всі основні солодощі в Європі купували на Сході переважно у арабів, одних із родоначальників кондитерської справи в стародавньому світі.
Цікаве і саме походження слова «кондитер». Спочатку це було італійське дієслово «кандиере», що означало «варити в цукрі». Воно схоже на латинське дієслово «кондитор», що означає майстра, який готує їжу на професійному рівні. Відомо, що римляни називали так кухарів. Цілком можливо, що це випадковий збіг, проте з поширенням цього чудового мистецтва далі по Європі, вже в XVIII столітті цих віртуозів почали називати кондиторами, а потім і кондитерами.
