19 жовтня жителька Миколаївки, колишнього Жовтневого, Лідія Вандик відзначила 75-річчя. Вона танцювала в народному ансамблі, грала головні ролі в народному театрі, стала героїнею фільму німецького телебачення. Виховувала дітей і молодшого брата, працювала, шила, писала вірші. Пережила втрати, які важко навіть уявити. А сьогодні знову поспішає на репетиції, співає в хорі, доглядає сад, знаходить час для онуків та правнуків.
25 вересня творчі колективи КЗ «Миколаївський центр культури і дозвілля» представили Миколаївську громаду на Міжнародному двотуровому фестивалі-конкурсі народної пісні «Слобожанські переливи». Тема фестивалю — «Народна пісня».
З нагоди 30-ї річниці Конституції України Комунальний заклад Сумської обласної ради – Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтва презентував збірку поезії авторів Сумщини «Голос нескореної Сумщини». Видання об’єднало голоси талановитих поетів Сумщини та відобразило силу українського духу, любов до рідної землі й віру в майбутнє.
Нині українське мистецтво набуло нового, особливого значення. У часи, коли війна щодня випробовує українців на міцність, а прикордонна Білопільщина живе в умовах постійної напруги та під звуки повітряних тривог, саме народна творчість, танець, пісня та поетичне слово стають тим рятівним світлом, що єднає людей і зміцнює віру в майбутнє.
Оксану Солодовник багато років ми знали і як кореспондентку ТС Н по Сумській області. Понад 20 років найважливіші події на Сумщині часто починалися словами: «Оксана Солодовник інформує з місця подій». У кадрі головних новин країни з’являлася симпатична білява жінка, яка розповідала про події, приїздила у найгарячіші точки, встигала всюди — на соціальні, освітянські, медичні теми, на місця катастроф і резонансних подій.
У День української вишиванки особливо яскраво оживає душа українського народу — у візерунках, кольорах, нитках, що з покоління в покоління бережуть пам’ять, традиції та любов до рідної землі. Саме такими живими берегинями народного мистецтва у селі Воронівка є Антоніна Володимирівна Бобарєва та Людмила Вікторівна Дудченко — талановиті майстрині, чиї руки творять справжню красу.
У мальовничому селі Куянівка Білопільської громади живе жінка, чиї руки, здається, вміють розмовляти з нитками. Коли заходиш до оселі Інни Дмитрівни Романенко, одразу відчуваєш особливу ауру. Це не просто будинок — це справжня скарбниця мистецтва, де кожен куточок зігрітий теплом людської душі та майстерністю, що відточувалася роками.
У Сумах планують видати поетично-пісенну збірку «Голос нескореної Сумщини 3.0» до тридцятиріччя Конституції України. Організатори проєкту хочуть знайти нових авторів, зібрати онлайн-архів творів у текстовому, аудіо- й відеоформатах, влаштувати публічні читання та перформанси.
Війна змінює все. Вона забирає звичні ритми життя, наповнює дні тривогами й новинами, які хочеться не читати, але не читати не виходить. Саме в такі моменти люди особливо гостро починають шукати щось, за що можна вхопитися — щось світле, живе, справжнє. Для когось це слово, для когось — музика, а для когось — творчість, що іноді починається зовсім просто — з маленького бантика для внучки. А згодом стає тим, що допомагає вистояти.
Сумщину, а зокрема Білопільську громаду представила учениця 10 класу Білопільського ліцею №2 імені С. М. Гордієнка, лідер учнівського самоврядування «Голос громади» Олеся Звоник. Дівчина гідно презентувала історико-краєзнавчий музей свого закладу освіти та здобула почесне ІІІ місце.
25 лютого 2026 року у форматі онлайн відбувся другий тур обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості». Захід об’єднав кращих керівників гуртків закладів позашкільної освіти Сумщини. Участь у конкурсі взяла і представниця Білопільського Центру дитячої та юнацької творчості.