22 травня Сумщина попрощалася з трьома героями енергетичного фронту України, які загинули внаслідок ворожого обстрілу, під час виконання службових обов'язків. Серед загиблих – наш земляк – 49-річний Роман Лісовенко.

19 травня 2023 року близько 11:45 окупанти обстріляли автомобіль ПАТ «Сумиобленерго», який їхав по польовій дорозі Юнаківської громади Сумського району. Загинули водій Геннадій Похилько та два електромонтери Олександр Шпак та уродженець Миколаївки Роман Лісовенко.

«Це велика втрата не тільки для рідних і друзів, це втрата для всього колективу АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО", адже Роман Володимирович, Олександр Анатолійович та Геннадій Миколайович були частиною нашого колективу близько 10 років. Професіонали своєї справи, мужні, людяні, справжні воїни світла, яких дуже поважали і цінували в нашому колективі» - повідомили на сторінці АТ «Сумиобленерго».

«19 травня вони шукали місця пошкодження лінії електропередач в Юнаківській громаді, де потрапили під ворожу атаку безпілотників. Наші енергетики працювали до останнього подиху і намагалися зробити все, щоб мешканці були зі світлом…» - написав на своїй сторінці Facebook Сумський міський голова Олександр Лисенко».

Про загиблого Героя-земляка Романа Лісовенка розповіла його вчителька, колишній класний керівник Валентина Іванівна Щербина:

- Роман був серед учнів мого першого випуску. Це була дитина, яка підкоряла своїми людськими якостями і зпоміж інших дітей він вирізнявся своєю совісністю, завжди все розумів… Різні є учні: і бешкетували, і сперечалися з учителями, а він у такі миті просто низько опускав очі і наче просив пробачення за вчинки інших. У класі користувався повагою, йому була притаманна така собі внутрішня чоловіча культура, добропорядність, людяність і субординація.

Роман Лісовенко, Сумиобленерго, МиколаївкаФото: facebook.com/Олександр Лисенко

За дитячих років Роман проживав із бабусею. Напевно, саме вона і виховала в ньому таку вдячність, увагу та повагу до людей.

- Роман провчився до 9 класу, потім сам собі зробив кар’єру, але ніколи не поривав зв’язків ні зі мною, ні з однокласниками, - продовжує свою розповідь пані Валентина. - Навіть не пам’ятаю такого, щоб, зустрівшись десь на вулиці, він байдуже пройшов повз. Завжди зупиниться, поговорить, поцікавиться. Він був трепетно вдячним.

Коли тільки з’явився інтернет, ніколи не забував привітати і з Днем учителя, і з Днем народження. І досі в пам’яті його останнє вітання минулої осені, в якому він написав: «Ви були мені як друга мама. Я дякую Вам за все і ніколи Вас не забуду». Мене настільки полонили ці слова, що, бувало, намагаючись вгамувати десятикласників, переповідала їм його вітання і говорила: «Це написала мені дитина, яка колись вчилася в моєму класі, і зараз у нього діти, навіть старші ніж ви…».

Як розповіла Валентина Іванівна, згодом Роман одружився на випускниці Миколаївської школи – Людмилі, створивши міцну родину. Був дуже добрим сім’янином і батьком для двох своїх донечок, якими дуже пишався і завжди про них розповідав. Свого часу подружжя купило квартиру в Сумах. Тільки б жити і радіти життю…

Допомагав і своїй бабусі, яка зараз живе в Миколаївці. Завжди про неї піклувався, часто приїжджав, наводив лад у господарстві. Хвалила вона і любила свого онука.

- Під час поховання так важко було дивитись, як донечки з особливою теплотою тримали його за руки та припадали до труни…

«Більше ніколи ми з тобою не поїдемо на море, як хотіли, коли закінчиться війна. Більше ніколи ми з тобою не поїдемо за кордон… Ти ніколи не радітимеш моїм успіхам… ніколи не нахвалюватимеш і не говоритимеш «Я люблю тебе, доцю»…» - писала його донечка у Фейсбуці після загибелі тата.

Як згадує вчителька, Роман був справжнім – щирим, відвертим, готовим завжди прийти на допомогу… Справжньою, надзвичайно позитивною людиною, яких зараз дуже мало в житті. І цей позитив він ніколи не тримав у собі, завжди віддавав його іншим.

- Не віриться, що його вже немає. Війна забирає життя найкращих людей і це дуже боляче… - говорить пані Валентина.

facebook.com/Олександр Лисенко
facebook.com/Олександр Лисенко
facebook.com/Олександр Лисенко
facebook.com/Олександр Лисенко

Загиблих відспівали у Свято-Воскресенському кафедральному соборі. Олександра Шпака та Геннадія Похилька поховали на Алеї Слави Баранівського кладовища, а нашого земляка Романа Лісовенка – в смт Миколаївка.

Світла їм пам'ять, вічний спокій та велика вдячність за їхню роботу. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються у наших серцях!

За процесуального керівництва Сумської обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України). Прокурори, у взаємодії з іншими правоохоронцями, фіксують наслідки злочину та вилучають докази. Досудове розслідування здійснюється слідчими Управління СБУ в Сумській області.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
"Тільки не пиши мені про війну" - Павло Вишебаба | Вірші війни