У середу, 3 травня, у Миколаївській громаді попрощалися з захисником України, 40-річним Віктором Мусієнком - бойовим медиком, який героїчно загинув 27 квітня в Луганській області.
Хто повідомляє: Миколаївська громада
В чому суть
«Він завжди ставив життя інших вище свого власного, демонструючи безмежну відданість та любов до своєї професії, рідної країни. Його сміливість та жертовність пам’ятатимуть завжди. Жодні слова не в змозі висловити почуття скорботи. Біль, сум та лють. Вічна пам'ять нашому Герою. Він завжди залишиться в наших серцях», - зазначено на сторінці Facebook Миколаївська селищна ТГ. Сумська область.
- Віктор – із багатодітної родини, мав старшого брата і чотирьох сестер. Завжди був добрим, привітним і працьовитим хлопцем… - говорить староста Луциківського старостату Ганна Колодка. – Завжди приходив на допомогу… Коли в Луциківці будували церкву, також допомагав. Останнім часом Віктор їздив до Сум на сезонні заробітки, клав плитку та бруківку, а восени минулого року пішов на війну…
Довідково:
Віктор Мусієнко народився 13 квітня 1983 року, в Луциківці. Там жив та навчався. Після школи отримав спеціальність водія, працював в агропідприємстві. Свого часу проходив строкову службу в армії, а 2015 року брав участь в АТО, на Донеччині, де отримав поранення.
У вересні 2022 року став на захист України.
Прощання з Віктором Мусієнком відбулося в Марківці. Він назавжди залишиться Героєм у пам’яті своїх найрідніших людей, друзів та односельців…
Що було раніше
30 квітня 2023 року, під час виконання військового обов’язку, вірний військовій присязі, у бою за Україну, біля населеного пункту Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області загинув наш земляк Віталій Татаренко.
29 квітня жителі Миколаївської громади прощалися з земляком, солдатом Збройних Сил України Олександром Полонським. Серце захисника перестало битися в Бахмуті 23 квітня під час ворожого рашиського артобстрілу.
Війна забирає найдорожче – друзів, близьких і найрідніших серцю людей. Вони повертаються додому «на щиті» або не повертаються взагалі, отримуючи статус – «зниклий безвісти» і залишаючи рідним тільки біль, безсонні ночі та безкінечну віру, що жевріє, не дивлячись ні на що… Серед них – родина нашого захисника, жителя Білопілля Володимира Яцини – справжнього відданого патріота, який став захист Батьківщини, бо вірив у нашу Перемогу.
