Чи потрібні бібліотеки під час війни? У суспільстві точиться чимало дискусій щодо діяльності закладів культури й освіти. «А навіщо ці бібліотеки зараз? Закрити й гроші - на оборону», — часто доводиться чути від жителів міста. Та, на жаль, бібліотеки, будинки культури й школи сьогодні «закривають» і без нашої згоди — бомбами, дронами та іншою зброєю, якої ворог не шкодує. Важко навіть перелічити всі знищені заклади культури в громаді.
— Бібліотеки й будинки культури — це не просто заклади. Це історія наших сіл і міст, це неповторна атмосфера, місце спілкування й пам’ять, — говорить начальник відділу культури Білопільської громади Лариса Зарко. — А головне в закладах культури — це люди, які десятки років працюють у цій сфері й сьогодні є носіями культури, ідей та пам’яті.
Сьогодні робота в бібліотеці на прикордонні — це не лише видача книжок чи проведення заходів. Це активна соціальна діяльність: підтримка населення, що залишилося на території, співпраця з органами влади й збереження традицій.
Серед колег, про яких варто згадати в День бібліотек, — Наталія Іванівна Скрипа з Нових Вирків. Так, ви правильно зрозуміли: бібліотека у Нових Вирках досі працює. Працює завдяки Наталії Іванівні, яка вже 21 рік залишається незмінним бібліотекарем.
До минулого року, коли безпекова ситуація ще дозволяла, бібліотека діяла у звичному режимі: і діти, і дорослі приходили по книги, спілкувалися, разом із працівниками культури проводили заходи. Не можна не згадати їхні щедрівки у грудні 2022, коли колядники, ховаючись між прильотами, вітали земляків із Новим роком. У пам’яті залишилися й фото Дня вишиванки 2022 року, коли працівники культури зібралися біля величезної вирви від вибуху.
До кожного свята Наталія готує виставки, вітає жителів громади.
— Із травня безпекова ситуація значно погіршилася, — розповідає Наталія Іванівна. — Із села евакуювали дітей, багато родин виїхало. Але з тими, хто залишився, ми працюємо. Це здебільшого люди похилого віку. І в бібліотеку вони приходять. На жаль, не завжди за книжками: комусь допомагаю поповнити рахунок, підключитися до Інтернету, написати листа чи заяву.
— Сьогодні для нас бібліотека — це зв'язок села з міською радою, — говорить міський голова Юрій Зарко.
Наталія Іванівна допомагає роздавати та розносити гуманітарну допомогу, знає потреби кожного жителя. Збирає людей, коли привозять хліб чи пошту.
Щиро дякуємо їй і всім колегам, які залишилися в громаді й працюють не лише за своєю спеціальністю, а й виконують багато інших важливих функцій. А головне — вселяють віру в людей, що вони не покинуті, що поруч є ті, хто завжди підтримує і залишається на зв’язку.
Вітаємо всіх працівників бібліотек зі святом і щиро сподіваємося, що після Перемоги ми зможемо відновити всю роботу.
